Справа № 645/485/19
Провадження № 1-кп/645/481/19
Іменем України
22 жовтня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3- ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220460000212 від 28.01.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середню освіту, тимчасово офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрований та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 29.06.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки, з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки; з 21.02.2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2, ст.185 КК України, згідно зі ст.75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 3 роки; 07.10.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, з застосуванням ст.ст.70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяця; 18.11.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 23.04.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309,ч. 1 ст. 321, 70, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців, звільнений 29.12.2014 року; 26.04.2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 395 КК України до арешту на 1 місяць, звільнений 19.01.2018 року -
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 27.01.2019 року близько о 18 годин 15 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Осипенко 55 на зупинці громадського транспорту, зупинив проїжджаючий повз зупинки автомобіль під керуванням потерпілого ОСОБА_5 , Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попросив його підвезти до кінотеатру «Київ», розташований за адресою: м.Харків, бульвар Юр'єва, 1. Потерпілий ОСОБА_5 , погодився на пропозицію раніше йому не знайомого чоловіка - обвинуваченого ОСОБА_4 та керуючи автомобілем Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вирішив підвести обвинуваченого. Проїжджаючи біля АЗС «ExpoGas» яка розташована за адресою: м.Харків, пр. Олександрівський 3-А, потерпілий вирішив заправити машину пальним, та заїхав на вище вказану заправку. Під'їхавши до заправної колонки потерпілий ОСОБА_5 вийшов з автомобілю, при цьому залишивши в автомобілі свої особисті речі, належний йому гаманець, з грошовими коштами, на передній панелі. Обвинувачений залишився сидіти на передньому пасажирському місці. Потерпілий ОСОБА_5 для здійснення розрахунку дійшов до каси заправки, яка знаходиться на відстані приблизно 15 метрів від заправної колонки та автомобіля, у цей час обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в середині автомобіля побачив, на передній панелі з боку водія, гаманець який належний потерпілому, при цьому у обвинуваченого виник злочинний намір на таємне викрадення майна, яке належить потерпілому ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, переконавшись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв, таким чином таємно викрав гаманець, який знаходився на передній панелі, з боку водія. Тримаючи гаманець у руках обвинувачений ОСОБА_4 оглянув його та виявив, що в середині знаходяться грошові кошти у розмірі 364 гривні та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає поклав гаманець до кишені куртки в яку був одягнутий. Доїхавши бульвару Юр*єва, 1 у м. Харкові, разом із потерпілим обвинувачений вийшов із автомобілю, залишивши місце вчинення злочину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним злочину, як зазначено в цьому вироку. У скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати, вказуючи при цьому, що на цей час становиться на шлях виправлення, влаштовується на роботу.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином. Надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить слухати справу за його відсутності, та не заперечував проти проведення судового засідання за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки якого йому зрозуміли та зрозумілі. Цивільний позов не заявляв.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває з 2004 року на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: синдром залежності від каннабіоїдів. У судовому засіданні обвинувачений зазначив, що наркотичні засоби не вживає.
Згідно висновку органу пробації у досудової доповіді щодо обвинуваченого від 10.09.2019 року, зазначене, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: обов'язкова участь у тренінгах та заходах, що проводяться благодійними організаціями або повноваженим органом з питань пробації. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язку відповідно до п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Окрім того, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачені попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376,395 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - гаманець чорно-сірого кольору в якому знаходяться грошові кошти у розмірі 364 грн, після набрання вироком законної сили- вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суд роз'яснює обвинуваченому, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя-