Справа № 645/2951/19
Провадження № 2/645/1403/19
22 жовтня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
секретар судового засідання - Романюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_3 , встановити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
22 жовтня 2019 року від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява, якою вона просить вищевказану позовну заяву залишити без розгляду, а також слухати справу за її відсутності.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
У відповідності до положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення судом заяви без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки справа по суті розглядатись не почала, позивач втратив інтерес до розгляду справи та просить залишити позовну заяву без розгляду, тому суд вважає можливим заяву ОСОБА_1 задовольнити та залишити позов без розгляду.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 247, п. 5 ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 257 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що у разі залишення позовної заяви без розгляду, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 22.10.2019 року.
Суддя -