22 жовтня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2205/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О. , розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України, самовизначеної Донецької народної Республіки, самовизначеної Луганської народної Республіки, треті особи: Організація безпеки та співробітництва у Європі, Організація Об'єднаних Націй про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не забезпечення умов та не розведення озброєних сил під патронатом ОБСЕ, що порушили мої права, гарантовані ст. 3 Конституції України, що призвело до порушення ст. 28 Загальної декларації прав Людини, проголошеної ООН (Організації Об'єднаних Націй);
- зобов'язати відповідачів здійснити певні дії щодо розведення озброєних сил незалежної України, ДНР (самовизначеної Донецької Народної Республіці), ЛНР (самовизначеної Луганської Народної Республіці) на території сучасної України.
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 1 КАС України встановлено, що даний Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є визнання протиправною бездіяльності, у тому числі, Президента України щодо не забезпечення умов та не розведення озброєних сил під патронатом ОБСЕ, що порушили права позивача, гарантовані ст. 3 Конституції України, що призвело до порушення ст. 28 Загальної декларації прав Людини, проголошеної ООН (Організації Об'єднаних Націй) та зобов'язання здійснити певні дії щодо розведення озброєних сил незалежної України, ДНР (самовизначеної Донецької Народної Республіці), ЛНР (самовизначеної Луганської Народної Республіці) на території сучасної України.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначають Конституцією та законами України. Відтак, суди не мають права розглядати вимоги, які не належать до їх юрисдикції, визначеної законом.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Водночас за змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо оскарження актів, дії та бездіяльності Президента України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою цього права є вимога "законності суду" (суд, встановлений законом). "Законність суду" включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд.
З огляду на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що при поданні адміністративного позову позивачем недотримані правила інстанційної підсудності , а тому дану справу слід передати на розгляд Верховного суду, як суду першої інстанції.
Керуючись ст. 22, 29, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Передати матеріали справи № 540/2205/19 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, самовизначеної Донецької народної Республіки, самовизначеної Луганської народної Республіки, треті особи: Організація безпеки та співробітництва у Європі, Організація Об'єднаних Націй про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5).
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Варняк С.О.