Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 жовтня 2019 р. № 520/8802/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.
у присутності
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Богодущенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2019/022752/2 від 09.08.2019.
Ухвалою від 04.09.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Протокольною ухвалою від 09.10.2019 підготовче засідання закрито та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.
Позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Зазначив про те, що ціна товару чітко визначена контрактом з продавцем і у відповідача не було ніяких підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митної декларації, та визначати митну вартість за резервним методом. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у позивача та були надані під час митного оформлення товару.
Представник відповідача в судовому заіданні адмінстративний позов не визнала, зазначила, що контролюючим органом під час здійснення митного оформлення поданих позивачем митних декларацій встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Між позивачем та Siqian Langer International Trаde Co, Ltd укладено контракт від 12.04.2019 № 19 згідно якого позивач купує полотно, полотно на картоні в кількості, за цінами та на умовах, викладених в інвойсах (п.1.1 Контракту). Загальна вартість контракту складає 100000 дол. США.
Поставка товару здійснюється на умовах FOB (продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження) Shaghai, Chaina у відповідності до правил Інкотермс 2000. (п.2.1 Контракту).
На виконання умов контракту позивачеві виставлено інвойс від 15.04.2019 року на суму поставки 11363.50 грн. Оплата за товар здійснена двома платежами 25.04.2019 у розмірі 2409.05 дол. США та 26.06.2019 на суму 7954.45 дол.США.
Відвантаження придбаного полотна з території КНР здійснено на підставі експортних декларацій № 223120190002001776 від 17.06.2019 на суму 11363.50 дол. США.
Перевезення придбаного позивачем товару здійснено ПП «Онікс-7» на підставі договору експедирування від 20.05.2019 № 20/05/2019 за заявкою на перевезення № 27/05/2019 від 27.05.2019. Згідно вказаної заявки вартість перевезення складає 1500 дол. США. Транспортування товару з КНР здійснено на підставі коносаменту № SHAODS112128 від 17.06.2019, СМR 112128 від 08.08.2019.
Оплата за послуги з перевезення проведена на підставі рахунка фактури СФ-0000031 від 08.08.2019, платіжним дорученням № 696 від 12.08.2019.
Під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією UA807170/2019/042847 відповідачем встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МК України, а саме містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та запропоновано позивачу подати додаткові документи.
Листом від 09.08.2019 № 09/08-01 митний орган повідомлено про не можливість подання додаткових документів. За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA807000/2019/002752/2 за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України)
Матеріалами справи підтверджено, що при перетині митного кордону позивачем подано до митного оформлення декларацію UA807170/2019/042847 із зазначенням вартості придбаного товару у розмірі 313044.74 грн.
На підтвердження заявленої вартості придбаного товару, позивачем до контролюючого органу подані інвойс б/н від 15.04.2019, коносамент № SHAODS112128 від 17.06.2019, документи про здійснення попередньої оплати за товар № 4 від 26.06.2019 та № 652 від 25.04.2019, рахунок СФ-0000031 від 08.08.2019 за послугу експедирування, комерційна пропозиція від 15.04.2019, контракт від 12.04.2019 № 19, копія декларації країни відправлення № 223120190002001776 від 17.06.2019.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Судом встановлено, що згідно поданої позивачем митної декларації вартість придбаного за контрактом товару складає 313044.74 грн.
Суд зазначає, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення, стало встановлення відповідачем сумнівів щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару.
Відповідачем на виконання вимог МК України здійснено перевірку правильності визначення митної вартості товару відповідно до Митного кодексу України.
Контролюючим органом з посиланням на ч. 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару за ціною договору по митній декларації №UА807170/2019/042847 запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу цих товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товарів; копію митної декларації країни відправника; виписки про якісні та вартісні характеристики товару , підготовлені спеціалізованими експертними установами та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.56)
Вищезазначені документи витребувані від позивача у зв'язку з тим, що документи, надані позивачем, містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості: згідно митної декларації кріїни відправлення № 223120190002001776 від 17.06.2019 отримувачем товару є PRIVATE ENTERPRISE TREK, тоді як згідно зовнішньоекономічного договору , інвойсу, коносаменту отримувачем товару є ОСОБА_1 , згідно митної декларації країни відправлення № 223120190002001776 від 17.06.2019 номер інвойсу визначено « 19F21», тоді як поставка здійснена на підставі інвойсу номер « 19DD 12.04.2019» (а.с.24,31,32)
Крім того згідно декларації UA 807170/2019/042847 статистична вартість товару визначена у розмірі 313044.74 грн., що складається з вартості товару за контрактом (11363.50 дол. США * 25.31656100) та вартості послуг перевезення, тоді як згідно рахунку фактури СФ-0000031 від 08.08.2019 вартість послуг складає 35594.00 грн., що сумарно перевищує митну вартість вказану у митній декларації (а.с.34)
Судовим розглядом встановлено, що позивачем не було надано контролюючому органу документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів по вказаній митній декларації, у зв'язку із чим контролюючи органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно оскаржуваного рішення контролюючого органу №UA 807000/2019/022752/2 від 09.08.2019 останнім скореговано ціну товару із застосування третього методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як видно із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, підставою для його прийняття став результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Суд зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операцій ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МК України, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.
Отже, визначення митної вартості із застосуванням третього методу за ціною аналогічних товарів проведена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (митна декларація від 10.07.2019 №UA500060/2019/20721).
Надані позивачем пояснення щодо вартісних показників ціни та наявності помилок у документах, які були надані йому продавцем, суд до уваги не приймає, оскільки вони не були надані контролюючому органу, а отже, не оцінювалися під час прийняття оскаржуваного рішення, тоді як суд перевіряє правомірність рішення суб'єкта владних повноважень у межах вчинених ним дій на підставі наданих та оцінених ним документів.
Враховуючи вищевикладене, та те, що декларантом не надано у повному обсязі додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, суд приходить до висновку, про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов залишити без задоволення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Харківський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі рішення виготовлено 21.10.2019
Суддя Зоркіна Ю.В.