Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 жовтня 2019 р. № 520/9328/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо не перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення відповідно до довідки № № 2625 від 26.03.2018 та довідки від 14.06.2017 № 100/28674 - про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, які виготовлені Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення відповідно до довідки від 26.03.2018 № 2625 та довідки № 100/28674 від 14.06.2017 (оскільки у даній довідці Ліквідаційна комісія не вказує % основного розміру пенсії) про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області з 01 січня 2016 року, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення відповідно до довідки № № 2625 від 26.03.2018 та довідки від 14.06.2017 № 100/28674 - про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, які виготовлені Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Натомість, відповідачем безпідставно здійснено перерахунок пенсії не в раніше призначеному розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, а в меншому розмірі - 70%, тому при наступному перерахунку пенсії, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і її розмір, не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. Не погоджуючись з такими діями Управління, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив
01.10.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та послався на те, що 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріями осіб” від 21.02.2018 №103. Розмір пенсії позивача після проведених перерахунків збільшився. Відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення розміру пенсії позивача.
15.10.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач в прохальній частині просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 85 % грошового забезпечення.
Тобто, позивач у вказаній відповіді на відзив змінює позовні вимоги.
Водночас, враховуючи те, що позивачем всупереч ч. 7 ст. 47 КАС України не надано до суду доказів направлення вказаної відповіді на відзив відповідачу, то суд вказану заяву позивача не приймає до розгляду, а відтак позовні вимоги підлягають розгляду у первинній редакції.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Як вбачається з довідки ГУ ПФУ у Харківській області № 2625 від 26.03.2018 року, позивачу призначено пенсію за вислугу років (30 років), виходячи з 85% грошового забезпечення (а.с. 15).
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” з грошового забезпечення військовослужбовців, встановленого постановою КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” станом на 01.01.2018, здійснено перерахунок пенсії позивача та встановленого її розмір, виходячи з 70% грошового забезпечення, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Харківській області від 07.05.2018 року № 1202914/20 (а.с.17).
У відзиві на позов, відповідач вказав, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, наданою Харківським обласним військовим комісаріатом. Відповідно ст.13 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі Закон №2262-XII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу - від 01.01.2007 р.), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт “б” статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт “в” статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно частини 2 статті 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час призначення позивачу пенсії за вислугу років, пенсія була призначена виходячи із урахування повних 30 років вислуги, що зумовило призначення пенсії в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріями осіб” від 21.02.2018 №103 визначено:
1. Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704“Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
2. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент перерахунку розмір пенсії позивача складав 90% грошового забезпечення, а з 01.01.2018 відповідачем перераховано пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначено з 70 відсотків грошового забезпечення.
Суд зазначає, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Згідно з п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині того, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності зазначеною редакцією Закону №2262-ХІІ. Таким чином, відповідачем не доведено правомірність підстав зменшення розміру пенсії позивача до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію за вислугу років і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, у зв'язку з чим відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу протиправно було зменшено розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 №686/12623/17.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач має право на пенсію у розмірі 85%, перераховану ГУ ПФУ у Харківській області з 01.01.2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Водночас, як вбачається з прохальної частини позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення відповідно до довідки № 100/28674 від 14.06.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до листа № 115/119-29-2/01-2018 від 24.03.2018 року та реєстру №005 від 24.03.2018 року Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надано до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нові довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема і довідку ОСОБА_1 .
Також в листі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 115/119-29-2/01-2018 від 24.03.2018 року зазначено, що раніше надані довідки вважаються не дійсними.
В рішенні Верховного Суду від 15 лютого 2018 року по зразковій справі № 820/6514/17 зазначено обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. Зокрема в п. 57 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що при застосуванні висновків Верховного Суду в цій зразковій справі суди повинні враховувати те, що довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських повинні бути отримані з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Ці довідки повинні бути чинними.
Під час розгляду даної справи по суті, судом встановлено, що відповідно до листа № 115/119-29-2/01-2018 від 24.03.2018 року Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області довідку Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення № 100/28674 від 14.06.2017 для перерахунку пенсій стосовно позивача визнано недійсною.
За таких обставин, довідка Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення № 100/28674 від 14.06.2017 для перерахунку пенсій на час розгляду даної справи по суті не має законної сили, а отже здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі такої довідки неможливе, а відтак суд відмовляє у задоволенні вказаної частини позовних вимог.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення відповідно до довідки від 26.03.2018 № 2625, то суд зазначає, що перерахунок пенсії проводиться військовим пенсіонерам проводиться за довідками, які виготовлені Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Харківській області за відповідний період.
Натомість, довідка від 26.03.2018 № 2625 виготовлена Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та в ній міститься лише довідкова інформацію про розмір, складові призначеної позивачу пенсії, а відтак вказана довідка у розумінні чинного законодавства не є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, враховуючи те, що розгляд справи проводиться лише в межах заявлених позовних вимог, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав та у спосіб, які визначені позивачем.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Горшкова О.О.