Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 жовтня 2019 р. № 520/174/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан В.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Абояна І.І.,
представника відповідача - Садкового І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1,м. Ізюм, Харківська область,64309, код ЄДРПОУ26201641) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської міської ради Харківської області, в якому просить суд:
- скасувати рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ";
- визнати протиправною бездіяльність Ізюмської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 у порядку ст. 118 Земельного кодексу України та зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , та надання вказаної земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року клопотання представника відповідача про закриття провадження - задоволено.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрито, оскільки спір у даній справі, що розглядалась, є тотожним спору у справі №820/5134/17, що розглянув Харківський окружний адміністративний суд (постанова від 14.12.2017), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 апеляційну позивача задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 скасовано. Справу направлено до суду І інстанції для продовження розгляду.
Протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 21.06.2019 року справу передано судді Рубан В.В. для продовження її розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року в адміністративній справі № 820/5134/17 ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , що набрала законної сили 27.03.2018 року , заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на час розгляду справи судом не розглянута Ізюмською міською радою належним чином у відповідності до законодавства України. А рішення прийняте за результатами її розгляду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, у якому просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у письмовому відзиві на позов та у судовому засідання проти заявлених позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що звинувачення зі сторони ОСОБА_1 з приводу бездіяльності Ізюмськкої міської ради не підтверджені реальними фактами та доказами. До Ізюмської міської ради не надходив текст висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий начальником міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м.Ізюмі ОСОБА_3 . зі змінами, зазначеними рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року в адміністративній справі № 820/5134/17.
Суд вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 15.12.2014 року позивач звернувся до Ізюмської міської ради Харківської області із заявою про безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,03 га., що розташована в АДРЕСА_2 та розташована поряд із належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_3 , відповідно до кадастрового плану.
Рішенням Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16.02.2015 року № 2883 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 року по справі 623/2330/15-а рішення Ізюмської міської ради Харківської області 84 сесії 6 скликання від 16.02.2015 року Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 скасовано.
15.06.2016 року ФОП ОСОБА_2 , з яким у позивача укладено договори стосовно розробки проекту землеустрою, звернувся до Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області із заявою про погодження документації із землеустрою.
29.06.2016 року листом № 96/41-16 позивачу відмовлено в погодженні документації з землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 для ведення індивідуального садівництва та повернуто зазначений проект, як такий, що поданий безпідставно.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі № 820/3901/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15.06.2016 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2 , у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Згідно відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» зазначена постанова набрала законної сили 17.10.2016.
11.04.2017 ОСОБА_2 звернувся до Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про повторний розгляд його заяви від 15.06.2016 про погодження проекту з урахуванням судових висновків у адміністративній справі № 820/3901/16.
25.04.2017 начальником Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Фролову В.О. надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 150 /122-17, відповідно до якого погоджено проект, розробленим ОСОБА_2 за умови врегулювання в рамках приписів, передбачених ст.20, ч.2 ст.198 Земельного кодексу України наступних питань: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.
Рішенням Ізюмської міської ради VІІ скликання від 28.08.2017 № 1221 ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), яка розташована по АДРЕСА_2 , який розроблено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 . Вирішено розглянути повторно звернення ОСОБА_1 після подання ним належним чином звірених копії паспорта, копії картки № 178 фізичної особи - платника податків, копії витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6304347422017 від 22.05.2017; оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 № позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, наданої за формою та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580; позитивного висновку відділу містобудування архітектури та архітектурно-будівельного контролю апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.
17 липня 2017 року позивачем було подано скаргу до Ізюмської міської ради, до якої було додані завірені копії документів для врахування їх під час прийняття рішення Ізюмською міською радою.
12 липня 2017 року ОСОБА_1 звертався до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. із заявою про внесення змін до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.04.2017 № 150/122-17, виключивши умови врегулювання питань щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки та щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.
На вказану заяву 13 липня 2017 року було надано відповідь № Н-132/0-0.23.021-122/152-17 про відсутність підстав для внесення змін у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Висновок про погодження розробленого ФОП ОСОБА_2 «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва) розташованої по АДРЕСА_2 від 25.04. 2017 № 150/122-17 було надано в рамках вимог, передбачених ст.ст.186 та 186-1 Земельного кодексу України на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 по справі № 820/3901/16 та з урахуванням висновків Харківського апеляційного адміністративного суду у цій справі від 15.03.2017.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року в адміністративній справі № 820/5134/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н.О. щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.04.2017 за № 150/122-17, умов при яких погоджується проект та скасувати окремі положення Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25.04.2017 за № 150/122-17 Міськрайонним управлінням в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а саме в частині встановлення умов врегулювання в рамках приписів, передбачених ст.20, ч.2 ст.198 Земельного кодексу України, наступних питань, а саме: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами.
Скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд громадянина ОСОБА_1 ".
Зобов'язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 апеляційні скарги сторін залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 залишено без змін. Постановою Верховного суду від 14.08.2018 касаційні скарги залишено без задоволення , постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного від 27.03.2018 залишено без змін.
Суд зазначає, що відповідно до частиною 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судовим розглядом встановлено, що 06.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови Ізюмської міської ради із заявою щодо виконання вищезазначеного судового рішення та здійснення Ізюмською міською радою повторного розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання земельної ділянки у власність позивача.
03.09.2018 року ОСОБА_1 отримано рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ", яким прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про затвердження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 . Відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2
Відмовлено гр. ОСОБА_1 у визначені адреси земельній ділянки.
Вирішено розглянути повторно звернення гр. ОСОБА_1 після подання ним до Ізюмської міської ради належним чином завірених:
- оригінального примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки У власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення -щивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2 розробленого ФО- П ОСОБА_2 ;
- позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_2 , наданого за формою та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту з запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру»;
- позитивного висновку відділу містобудування, архітектури та архітектурно-будівельного контролю апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з заявою, в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень від 10.09.2018 по справі № 820/5134/17 за позовом ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень від 10.09.2018 по справі № 820/5134/17 за позовом ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ».
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині скасування рішення та постановлення окремої ухвали відмовлено. Вказана ухвала набула законної сили.
Відмовляючи в скасуванні рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 » в ухвалі від 08.10.18р. у справі № 820/5134/17, суд виходив з того, що приписами ст. 383 КАС України не передбачено можливості вирішення питання про скасування рішень, прийнятих на виконання рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/5134/17 від 08.10.18р. рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 » визнано протиправним, отже наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування вказаного рішення.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач здійснював розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, в результату чого прийняте рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 року за № 1788, отже суд приходить до висновку, що бездіяльність в даному випадку відсутня, отже позовні вимоги в цей частині задоволенню не підлягають.
Проте, суд зазначає, що під час розгляду заяви позивача відповідачем та прийняття рішення за результатами її розгляду останнім не враховано всі висновки суду у адміністративній справі № 820/5134/17, крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018р. у вказаній справі, вказане рішення визнано протиправним, з урахуванням того, що рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 року за № 1788 прийнято всупереч Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, оскільки прийнято з тих самих підстав які визнані необґрунтованими в ході розгляду справи, з огляду на що суд зазначає наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява N 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".
Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Відповідно до ч.9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до виключних повноважень органів місцевого самоврядування.
Враховуючи вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що для повного, ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача необхідним є з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року у адміністративній справі № 820/5134/17.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частково задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Ізюмську міську раду Харківської області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_2 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року у адміністративній справі № 820/5134/17.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 21.10.2019 року.
Суддя Рубан В.В.