ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2019Справа № 910/10924/19
За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»
до Приватного підприємства «ІНТЕРКОМ»
про стягнення 1 797, 61 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «ІНТЕРКОМ» (надалі - відповідач) суми штрафних санкцій у розмірі 1 797,61 грн, з яких: 1 225, 68 грн пені, 209, 55 грн 3% річних та 362, 38 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору постачання природного газу №5006/1617-ТЕ-29 від 30.08.2016 поставив відповідачу природний газ, який останнім був оплачений з порушенням встановлених договором строків, у зв'язку з чим у період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 1 797, 61 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2019 відкрито провадження у справі №910/10924/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок, 12, направлялась ухвала суду.
Проте, до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, а саме №0103050245199, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв'язку з відбитком календарного штемпелю не вручене, з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Із залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялась копія ухвали, убачається, що даний лист, направлений за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР, був повернутий суду поштою.
Інших адрес відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
Таким чином, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/10924/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та в строк, встановлений ч. 1 ст.251 ГПК України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.08.2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір постачання природного газу №5006/1617-ТЕ-29 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.
Згідно із п. 1.2. газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року включно газ обсягом до 32,0 тис. куб. метрів. (п. 2.1. договору).
Право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. (п. 3.1. договору).
Оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1. Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 договору).
Додатковою угодою №2 від 31.03.2017 до договору сторони погодили п. 2.1. викласти наступним чином: «Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 1 тис. куб. метрів.».
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з жовтня 2016 року до 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (розділ 12 договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2017).
На виконання умов вказаного договору позивач передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:
- акт від 31.10.2016 на суму 2 733, 91 грн;
- акт від 30.11.2016 на суму 14 470, 18 грн;
- акт від 31.12.2016 на суму 24 872, 10 грн;
- акт від 31.01.2017 на суму 28 703, 14 грн;
- акт від 28.02.2017 на суму 24 308, 71 грн;
- акт від 31.03.2017 на суму 12 293, 72 грн;
- акт від 30.04.2017 на суму 2 965, 20 грн;
- акт від 31.05.2017 на суму 2 917, 75 грн.
Таким чином, позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі та поставив відповідачу газ на загальну суму 113 264, 71 грн.
Відповідач свої обов'язки з договором виконав не належним чином, а саме здійснював оплату за переданий газ несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1. договору.
Так, за актами приймання-передачі природного газу відповідач розраховувався наступним чином:
- за актом від 30.11.2016 року здійснено оплату: 05.01.2017 року - на суму 14 470, 18 грн;
- за актом від 31.12.2016 року здійснено оплату: 08.02.2017 року - на суму 14 000, 00 грн, 09.02.2017 - 6 500, 00 грн, 10.02.2019 - 4 372, 10 грн;
- за актом від 31.01.2017 року здійснено оплату: 01.03.2017 року - на суму 10 000, 00 грн, 02.03.2017 - 5 976, 00 грн, 06.03.2017 - 5 727, 14 грн, 07.03.2017 - 5 000, 00 грн, 09.03.2017 - 2 000, 00 грн;
- за актом від 28.02.2017 року здійснено оплату: 27.03.2017 року - на суму 4 308, 71 грн, 29.03.2017 - 7 000, 00 грн, 10.04.2017 - 5 000, 00 грн, 19.04.2017 - 2 000, 00 грн, 20.04.2017 - 2 000, 00 грн, 24.04.2017 - 2 000, 00 грн;
- за актом від 31.03.2017 року здійснено оплату: 11.05.2017 року - на суму 6 000, 00 грн, 18.09.2017 - 6 293, 00 грн;
- за актом від 30.04.2017 року здійснено оплату: 09.10.2017 року - на суму 2 965, 00 грн;
- за актом від 31.05.2017 року здійснено оплату: 09.10.2017 року - на суму 2 017, 75 грн.
З огляду на здійснення відповідачем оплати вартості отриманого природного газу з пропущення строків здійснення такої оплати, передбачених умовами п. 6.1. договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 225,68 грн, 3% річних у розмірі 209, 55 грн та інфляційні втрати в розмірі 362,38 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як зазначено вище, відповідно до п. 6.1. договору відповідач свій обов'язок з оплати вартості отриманого природного газу виконав з пропущенням строків здійснення такої оплати, тобто після 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, що вбачається із проведених відповідачем оплат, які вказані вище.
Виходячи з положень ст. 610, ч.1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч.2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Також, відповідно до п. 10.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати вартості отриманого за договором природного газу підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.
Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок пені та визнано його необґрунтованим, а тому, до стягнення з відповідача підлягає сума пені за визначений позивачем період у розмірі 1 225, 68 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 209, 55 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 362, 38 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум, судом визнаються обґрунтованими, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 209, 55 грн та інфляційних втрат у розмірі 362, 28 грн також підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
За приписами ст. ст.73,74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене та те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕРКОМ» (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок, 12, ідентифікаційний код 31307295) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 1 225 (одну тисячу двісті двадцять п'ять) грн 68 коп. пені, 209 (двісті дев'ять) грн 55 коп. 3% річних, 362 (триста шістдесят дві) грн 38 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань