вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" жовтня 2019 р. Справа№ 910/1134/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Котенко О.О.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 09.10.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 (повний текст складено 06.06.2019)
у справі №910/1134/19 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"
про зобов'язання виконати вимогу про сплату коштів за гарантією,
Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про зобов'язання виконати вимогу про сплату коштів за гарантією.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2019 позов задоволено повністю. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" виконати вимогу про сплату коштів за гарантією №3579-0618/TNK5.1v від 25.06.2018 на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/1134/19 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про зобов'язання виконати вимогу про сплату коштів за гарантією, відмовити у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивач повернув оригінал гарантії до ПрАТ "Айбокс Банк", що свідчить про відмову позивача від своїх прав за гарантією, а відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не дослідив належним чином ту обставину, що вимога від 10.01.2019 № 147 не підлягала задоволенню, оскільки не відповідала умовам гарантії, а саме була підписана особою без належних повноважень та заявлена не до ПрАТ "Айбокс Банк", що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував умови договору забезпеченого банківською гарантією при умові порушення яких настає гарантійний випадок, також, умови гарнатії щодо того, що у вимозі має бути зазначено в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору забезпеченого гарантією, а тому висновки викладені у рішенні суду першої інстанції є необґрунтованими.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в межами строку дії гарантії з належною вимогою бенефіціара до банку не звертався, хоча суд першої інстанції зазначає про протилежне, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та про невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що відповідно ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №910/1134/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1134/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/1134/19; призначено справу до розгляду на 11.09.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 розгляд справи відкладено до 09.10.2019. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/1134/19. Зобов'язано позивача - Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій надати докази щодо наявності у представника Н. О. Савченко права представляти інтереси Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій у судах апеляційної інстанції у відповідності до ст. 58 ГПК України.
Позивач, згідно з поданим до суду 30.07.2019 відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що припинення зобов'язання гаранта є відмова кредитора від своїх прав за гарантією, а повернення гарантії гаранту або надання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язку за гарантією - є особами реалізації цієї відмови.
В судове засідання, що відбулось 09.10.2019, з'явились представники позивача, відповідача. Третя осіба не з'явилась, свого представника не направила, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, явка учасників справи не визнавалась обов'язковою, з огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності третьої особи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, які були присутні в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
26.06.2018 між Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (надалі - постачальник) укладено договір про закупівлю нафти і дистилятів (бензин та дизельне паливо), дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки № 114 (далі - договір) за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити лот 2 - ДК 021:2015 код 09134200-9 дизельне паливо (дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки) в подальшому "продукція", на умовах, що викладені в цьому договорі. Найменування, марка, кількість та технічні вимоги до продукції вказуються в специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.
Постачальник здійснює поставку продукції шляхом передачі замовнику бланків дозволів (талонів) та смарт карток (паливних карток), зразки яких наведено у додатку № 3, що є невід'ємною частиною договору, які дають право отримати продукцію в мережі автозаправних станцій, перелік яких наведено у додатку 2, що є невід'ємною частиною договору. Відпуск продукції в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі бланків дозволів (талонів) та смарт карток (паливних карток) на отримання товару в асортименті та кількості, вказаних в цих бланках дозволів (талонів) та смарт карток (паливних карток).
Відповідно до п. 2.2 договору постачальник гарантує незмінність ціни на поставлену продукцію з моменту поставки її за місцем призначення до моменту використання замовником поставлених бланків дозволів (талонів), смарт карток (паливних карток).
Ціна договору становить 61 048 135,68 грн, в тому числі ПДВ - 10 174 689,28 грн.
За умовами п. 2.5 договору замовник здійснює оплату постачальнику протягом десяти банківських днів після поставки продукції платежами у розмірах фактично поставленої продукції згідно з специфікаціями, відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України.
Згідно з п. 3.1 договору постачальник здійснює поставку та якісне відвантаження продукції замовнику не пізніше 01.12.2018 на територію Управління забезпечення ОРСЦЗ ДСНС України (м. Київ, вул. Бережанська, 7) та несе всі витрати та ризики, пов'язані з її доставкою до вказаного місця поставки, включаючи оплату відповідних податків і інших зборів.
Цей договір вступив в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до 31.12.2018, а в частині гарантії продукції - до повного його виконання.
Додатком № 1 до договору сторонами викладено специфікацію на продукцію, що постачається.
Додатком № 2 до договору встановлено мережу автозаправних станцій, на яких буде здійснено відпуск продукції відповідно до переданих замовнику бланків дозволів (талонів), смарт карток (паливних карток).
Приватним Акціонерним товариством "Айбокс Банк" (надалі - гарант) 25.06.2018 видано банківську гарантію №3579-0618/TNK5/1v (надалі - гарантія), відповідно до якої гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару суму у розмірі 1 220 962,72 грн за лотом № 2 у випадку невиконання умов договору про закупівлю ДК 021:5015 код 09130000-9 нафта і дистиляти (надалі - паливно-мастильні матеріали): лот 2 - ДК 021:2015 код 09134200-9 дизельне паливо (дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки), протягом п'яти робочих днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору. гарантія не може бути відкликана гарантом.
Строк гарантії по 31.01.2019 включно.
Зобов'язання гаранта згідно цієї гарантії втрачають силу в разі:
- закінчення строку дії цієї гарантії;
- своєчасно виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за договором;
- повернення оригіналу гарантії гаранту або подання бенефіціаром письмової заяви про звільнення гаранта від обов'язків за гарантією;
- в інших випадках, визначених чинним законодавством України.
14.01.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 147 від 10.01.2019 про сплату коштів за гарантією на суму 1 220 962,72 грн, у зв'язку з невиконанням постачальником своїх зобов'язань за договором № 114 про закупівлю нафти та дистилятів (бензин та дизельне паливо). Дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки) від 26.06.2018.
У відповідь на вимогу позивача, Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" відмовлено позивачу у виплаті коштів по гарантії з посиланням на:
- відсутність реєстрації в Державній казначейській службі України Договору, що свідчить про те, що він не укладений;
- відсутність документів, які б підтверджували повноваження підписанта вимоги;
- повернення оригіналу гарантії до Банку, що з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 568 ЦК України свідчить про відмову бенефіціара від свої прав за гарантією.
Листом № 252 від 29.01.2019 позивач зазначив, що управління не повертало гарантію, також не відмовлялось від своїх прав за Гарантією, а пред'явило її разом з іншими доказами до Вимоги про сплату коштів за Гарантією.
Оскільки відповідачем відхилено вимогу позивача та не сплачено суму банківської гарантії, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про зобов'язання відповідача задовольнити вимогу про сплату коштів за Гарантією позивача.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що в осіб, які діяли від імені позивача були відсутні відповідні повноваження на представництво інтересів у взаємовідносинах з банком, оскільки додана до вимоги довіреність не була засвідчена належним чином.
Також, відповідач зазначає, що позивач повернув оригінал гарантії до відповідача, що свідчить про відмову позивача від своїх прав за Гарантією.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Укладений між позивачем та третьою особою договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної № НКТ-001654 від 26.06.2018 позивачем отримано бланки дозволів (талони) на пальне на суму 29 999 961,60 грн, згідно видаткової накладної № НКН-001317 від 02.08.2018 позивачем отримано бланки дозволів (талони) на пальне на суму 2 539 783,68 грн, згідно видаткової накладної № НКТ-002358 від 06.08.2018 позивачем отримано бланки дозволів (талони) на пальне на суму 28 508 390,40 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 728 від 27.06.2018 на суму 29 999 961,60 грн, № 973 від 16.08.2018 на суму 2 539 783,68 грн та № 974 від 16.08.2018 на суму 28 508 390,40 грн позивачем оплачено отримані бланки дозволів (талони).
Позивач у позовній заяві вказував, що відповідачем допущено порушення взятих на себе зобов'язань та станом на 21.12.2018, відпуск дизельного палива автозаправними станціями за талонами здійснюється частково, через невиконання зобов'язань з оплати нафтопродуктів з боку покупців - компаній групи "Техойл", які мають значну заборгованість перед АЗС.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ТОВ "Техйол Трейд", ТОВ "ВВА", ТОВ "Тім Ойл" Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" з листами, у яких просив надати роз'яснення щодо причин не відпуску дизельного палива по бланкам дозволам (талонам) ТОВ "Техойл НК".
У відповідь на вказані листи, ТОВ "Тім Ойл", ТОВ "ВВА", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", зазначили, що відпуск товару не здійснюється у зв'язку з заборгованістю ТОВ "Техойл НК" перед останніми.
У зв'язку з відмовою у відпуску дизельного палива по бланкам дозволам (талонам) ТОВ "Техойл НК", позивачем за участі представників АЗС складено Акти про відмову відпуску продукції (дизельного пального) на автозаправній станції (АЗС) на підставі бланків дозволів (талонів), смарт карток (паливних карток) ТОВ "Техойл НК".
Таким чином, відповідно до умов договору, відповідачем не було здійснене фактичне передання замовнику палива дизельного згідно бланків-дозволів, що третьою особою не спростовано.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 ЦКУкраїни зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання третьою особою взятих на себе зобов'язань за договором в частині фактичної передачі дизельного палива на АЗС.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з положеннями ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
За змістом ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (надалі - Положення).
У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.
Приватним Акціонерним товариством "Айбокс Банк" 25.06.2018 видано банківську гарантію №3579-0618/TNK5/1v, відповідно до якої гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару суму у розмірі 1 220 962,72 грн за Лотом № 2 у випадку невиконання умов договору про закупівлю ДК 021:5015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (паливно-мастильні матеріали): лот 2 - ДК 021:2015 код 09134200-9 дизельне паливо (дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки), протягом п'яти робочих днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору. Гарантія не може бути відкликана гарантом.
Частиною 2 ст. 200 ГК України унормовано, що зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3 ст. 200 ГК України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем видано банківську гарантію, відповідно до якої відповідач безвідклично та безумовно зобов'язався виплатити позивачу будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 1 220 962,72 грн, протягом 5 робочих днів з дати отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє про невиконання принципалом взятих на себе зобов'язань за договором.
Водночас, частиною 1 статті 568 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
2) закінчення строку дії гарантії;
3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Також, пунктом 44 Положення визначено, що зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром припиняється в разі:
1) сплати суми, на яку видано гарантію;
2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі:
відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку-гаранта або шляхом подання банку-гаранту письмового повідомлення про звільнення його від обов'язків за гарантією; або
представлення банку-гаранту повідомлення принципала, що підтверджується відповідною інформацією на сторінці офіційного інтернет-представництва центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері публічних закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель, про:
укладення договору про закупівлю з іншим учасником, що став переможцем тендера; або
ненадання або відкликання принципалом тендерної пропозиції до закінчення строку її подання; або
закінчення процедури закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним із учасників, які подали тендерні пропозиції, або, якщо торги не відбулися, або принципал не взяв участі в закупівлі; або
3) в інших випадках, передбачених законодавством.
14.01.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 147 від 10.01.2019 про сплату коштів за гарантією на суму 1 220 962,72 грн, у зв'язку з невиконанням постачальником своїх зобов'язань за договором № 114 про закупівлю нафти та дистилятів (бензин та дизельне паливо). Дизельне паливо (бланки дозволів (талони), смарт картки (паливні картки) від 26.06.2018.
З цією вимогою, позивачем також пред'явлено гаранту оригінал гарантії, що підтверджено сторонами у судовому засіданні.
Однак, одночасне направлення позивачем банку вимоги про сплату коштів за гарантією з оригіналом гарантії не може розцінюватись як відмова від гарантії в контексті ст. 568 ЦК України та п. 44 Положення, оскільки за означених обставин, направлення оригіналу гарантії є дією позивача спрямованою на підтвердження своїх прав та відповідно вимог за заявленою вимогою про сплату коштів за гарантією.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що одночасне пред'явлення вимоги бенефіціаром з доданням оригіналу гарантії в підтвердження своїх прав та вимог, не свідчить про припинення зобов'язань гаранта перед бенефіціаром, як здійснення самостійної дії з повернення гарантії без вимоги про її виконання.
При цьому, посилання відповідача на відсутність реєстрації в Державній казначейській службі України договору, як на підставу для відмови у виконанні вимоги, судом відхиляються, оскільки ані умовами гарантії, ані умовами чинного законодавства не передбачено отримання як банком такої інформації, так і надання такої інформації бенефіціаром гаранту.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, до листа позивача № 252 від 29.01.2019, який отриманий банком 29.01.2019 було додано Лист Управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва про реєстрацію договору, укладеного між позивачем та третьою особою.
Доводи скаржника щодо того, що додані до вимоги документи в підтвердження повноважень підписанта, не були належним чином засвідчені, судом відхиляються, з огляду на подальше надання в межах строку дії гарантії належно засвідчених документів з листом № 252 від 29.01.2019, що відповідачем не заперечуються.
Судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано учасниками судового процесу, того, що третя особа не виконала взяті на себе зобов'язання за договором, доказів протилежного як третьою особою, так і відповідачем не представлено. Відповідач, як гарант, зобов'язаний був виконати взятті на себе зобов'язання за банківською гарантією, отримавши письмову вимогу позивача № 147 від 10.01.2019 про сплату банківської гарантії та лист № 252 від 29.01.2019, яка була оформлена відповідно до умов гарантії та до якої були додані документи на підтвердження невиконання зобов'язань принципала за договором.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене позовні вимоги Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій є обґрунтованими та такими які вірно задоволенні судом першої інстанці.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/1134/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/1134/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2019 року у справі № 910/1134/19 - без змін.
Матеріали справи № 910/1134/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко