вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" жовтня 2019 р. Справа№ 910/2971/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Мартюк А.І.
при секретарі судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу № б/н від 09.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6171/19 від 08.08.2019) Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019
у справі №910/2971/19 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
про стягнення 27 264,00 грн.
за участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
Комунальне підприємство "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 27 264, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" за результатами перевірки вартості виконаних обсягів робіт проектно-вишукувальних робіт на об'єкті: "Реконструкція прохідного колектору водопроводу Д=1400 мм від стації метро "Дніпро" до вул. Кіровоградської у м. Києві" встановлено завищення вартості цих робіт, то на підставі ст. 224 ГК України кошти в сумі 27 264, 00 грн, на думку позивача, підлягають поверненню відповідачем.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 (повний текст складено 19.06.2019) у задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. ст. 509, 610, 611, 626, 628, 629, 903 ЦК України, а також з огляду на не доведення позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором № 13/13 від 20.02.2013 та, відповідно, завищення вартості виконаних робіт на суму 27 264, 00 грн, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - Комунальне підприємство "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу № б/н від 09.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6171/19 від 08.08.2019) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/2971/19, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки викладені в рішенню суду висновки не відповідають обставинам справи. Так, скаржник наполягає на тому, що висновок Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" та аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінасового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є належним і допустимим доказом завищення вартості робіт та спростовують підписання між сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт. У зв'язку з цим, на думку апелянта, висновок суду про недоведення позивачем обставин щодо завищення вартості виконаних відповідачем робіт є незаконним.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Сітайло Л.Г., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою № б/н від 09.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6171/19 від 08.08.2019) Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/2971/19. Встановлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а учасникам справи - заяв, клопотань, пояснень протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 04.10.2019. Справу призначено до розгляду на 17.10.2019.
Відповідач, отримавши 28.08.2019 ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження, не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав у встановлений судом процесуальний строк письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/2971/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.
Представники сторін в судове засідання 17.10.2019 не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 04116 28062285 та № 04116 28062277. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від сторін не надходило.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
03.08.2009 між Головним управлінням капітального будівництва міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" укладено договір № 270, відповідно до якого ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" зобов'язалося виконати будівельно-монтажні роботи в межах договірної ціни по об'єкту: "Реконструкція прохідного колектору водопроводу Д=1400 мм від станції метро "Дніпро" до вулиці Кіровоградської у місті Києві".
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1591 від 11.09.2012 позивачу - Комунальному підприємству "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передано функції замовника, всі наявні документи, які засвідчують права замовника, обсяги незавершеного будівництва на момент передачі, проектно-кошторисну, договірну, бухгалтерську документацію, пов'язану з проведенням процедур закупівель, обладнання та матеріали, що придбані для комплектації об'єктів та інформацію, яка є важливою для їх здійснення відповідно до чинного законодавства по об'єктах згідно з додатком.
30.11.2012 між Головним управлінням капітального будівництва міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" та Комунальним підприємством "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено додаткову угоду №15 до договору №270 від 03.08.2009, відповідно до якого преамбулу договору викладено в новій редакції, замовником за договором визначено позивача.
20.02.2013 між Комунальним підприємством "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (виконавець за договором, відповідач у справі) укладений договір №13/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по перерахунку кошторисів (стадії «Робочий проект») по об'єкту: «Реконструкція прохідного колектору водопроводу Д=1400 мм від стації метро «Дніпро» до вул. Кіровоградської у м. Києві» (надалі-договір №13/13 від 20.02.2013).
Загальна вартість робіт, передбачених пунктом 1.1 Договору, відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1) становить 27 264,00 грн., в тому числі ПДВ 4 544,00 грн.
Строк дії договору, відповідно до його пункту 7.1, сторони узгодили з моменту підписання до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно пункту 3.1.1 Договору відповідач зобов'язався погоджувати з замовником вартість оплачуваних робіт, виконувати роботи за даним договором в повному обсязі і на умовах даного договору та додаткових угод до нього.
Відповідач виконав, а позивач прийняв роботи згідно договору на суму 27 264, 00 грн, що підтверджується актами №34 від 20.05.2013 та №37/2 від 16.12.2014 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором (а.с. 99, 101).
Позивач повністю розрахувався за виконані відповідачем роботи, про що свідчать платіжні доручення №95 від 21.05.2013 на суму 19084,80 грн. та №388 від 13.11.2015 на суму 8 179,20 грн (а.с. 100, 102).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт (у тому числі за договором №13/13 від 20.02.2013), за результатами якої висновок №070-01/569 від 25.09.2017 перевірки вартості виконаних обсягів робіт проектно-вишукувальних робіт на об'єкті: "Реконструкція прохідного колектору водопроводу Д=1400 мм від стації метро "Дніпро" до вул. Кіровоградської у м. Києві".
Вказаним висновком встановлено завищення вартості виконаних проектно-вишукувальних робіт за наданими актами здачі-приймання, зокрема, відсутня кошторисна документація на суму 56 658,00 грн.
Також, для оцінки діяльності КП "Інженерний центр" як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час реконструкції прохідного колектору водопроводу діаметром 1400 мм від станції метро "Дніпро" до вулиці Кіровоградської у місті Києві Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено плановий аудит, за результатами якого складено аудиторський звіт №070-5-13/30 від 22.05.2018.
У вказаному Звіті зафіксовано, що внаслідок внесення відповідачем завищених даних на загальну суму 1 402 297,00 грн. до актів здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт за листопад 2006 року - грудень 2014 року, які взято до обліку замовниками робіт, зайво перераховані відповідачу кошти міського бюджету на суму 1 402 297,00 грн., в т.ч. позивачем 112 993,38 грн., що призвело до втрат фінансових ресурсів на зазначену суму.
Позивач, посилаючись на встановлені у вищенаведених висновку та звіті факти завищення вартості виконаних відповідачем робіт, звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" збитків в сумі 27 264, 00 грн в порядку ст. 224 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов'язання, тобто особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що заявлені до стягнення позивачем збитки у загальній сумі 27 264,00 грн обґрунтовуються включенням відповідачем до Актів здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції № 34 від 20.02.2013 та № 37/2 від 20.02.2013 завищеної вартості робіт.
Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що висновком Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" та Аудиторським звітом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено завищення вартості робіт. Тобто позиція позивача зводиться до оспорювання погодженої у договорі ціни робіт та ґрунтується виключно на висновку та аудиторському звіті, які складені майже через чотири з половиною роки після виконання відповідачем робіт та їх прийняття замовником без будь-яких зауважень.
Однак, судова колегія вважає, що обставини, які встановлені Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" та Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час проведення фінансової ревізії не можуть впливати на умови договірних відносин, зокрема, між Комунальним підприємством "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд", тим більше їх змінювати. До того ж, у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.
При цьому, висновок №070-01/569 від 25.09.2017 та аудиторський звіт №070-5-13/30 від 22.05.2018, яким встановлено ряд порушень та недоліків при проведенні перевірки вартості виконаних обсягів робіт проектно-вишукувальних робіт на об'єкті: "Реконструкція прохідного колектору водопроводу Д=1400 мм від стації метро "Дніпро" до вул. Кіровоградської у м. Києві" не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки вказані документи перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб. Висновок та аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась та є документами, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що звіт внутрішнього аудиту вказаного органу управління (контролю) може бути підставою для вжиття ним у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання у межах господарсько-договірних відносин.
Акти перевірки контролюючого органу не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором, оскільки, в силу статті 19 ГК України, забороняється втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Отже, висновок та аудиторський звіт щодо фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Тобто акти перевірки фінансово-господарської діяльності самі по собі не можуть бути достатнім доказом в розумінні приписів ст. 79 ГПК України щодо підтвердження обставин порушення Товариством зобов'язань за договором.
Так, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Вимогами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договором.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов'язання за договором сторонами виконані повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт.
Вартість робіт, у відповідності до приписів ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України, за взаємною згодою сторін узгоджена в п. 2.1 Договору та відповідає розміру сум, визначених в актах № 34 від 20.02.2013 та № 37/2 від 20.02.2013 про прийняття позивачем виконаних робіт. Доказів того, що у встановленому законом порядку спростовано презумпцію правомірності правочину, до матеріалів справи не представлено.
Таким чином, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем належними і достатніми засобами доказування не було доведено завищення вартості виконаних відповідачем робіт на суму 27264,00 грн, а відтак і порушення останнім договірних зобов'язань, як необхідної передумови для відшкодування збитків в порядку ст. 224 ГК України.
Крім того, апеляційна інстанція відзначає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з Товариства перерахована йому як виконавцю робіт за Договором сума не може бути кваліфікована збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.
Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанцій та враховуючи не доведення позивачем наявності складу цивільного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" 27 264, 00 грн збитків.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі № 910/2971/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/2971/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/2971/19 залишити без змін.
3. Справу №910/2971/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.О. Мальченко
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено 22.10.2019