Справа № 523/10218/18
Провадження №2/523/1582/19
"11" жовтня 2019 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участі секретаря - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Ластівка Вікторія Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 26.07.2018 р. звернулася з позовом до співвласників будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Ухвалою суду до участі у справі було у якості співвідповідача залучено Одеську міську раду.
Після уточнення вимог ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та Одеської міської ради, третя особа приватний нотаріус Ластівка Вікторія Миколаївна, про визнання права власності на 29/100 частин житлового будинку з надвірними господарчими спорудами в порядку спадкування за законом.
01.07.2019 р. ухвалою суду вимоги позивача до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Одеської міської ради залишено без розгляду.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 29/100 частини житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, по АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ластівки В.М. із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину через відсутність можливості встановити обсяг прав спадкодавця щодо об'єкта спадкування на день відкриття спадщини, відомостей про згоду співвласників на здійснення прибудов, домовленості між співвласниками щодо порядку користування спільним майном.
Учасники справи в засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, при цьому позивач просила позов задовольнити, відповідач не заперечував проти задоволення вимог.
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 20.10.2016 р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 29/100 частини житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, по АДРЕСА_1 .
За договором купівлі-продажу, посвідченого 21.11.1977 року Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою за реєстраційним № 2-6775, ОСОБА_6 придбала 29/100 частин будинку з надвірними господарчими спорудами, загальною житловою площею 43,1 кв.м, на земельній ділянці площею 720 кв.м. У користування ОСОБА_5 перейшло дві житлові кімнати розміром 25 кв.м, коридор 1-5 «а», сарай «Б», 1/2 вбиральні «В», 1/2 цистерни І, 1/2 мощення ІІ та 1/2 огороджень №1-3. Право власності зареєстровано в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації про реєстрацію 19.04.1978 року за № 425 стор. 234 кн. 155.
Рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 16.06.1989 року за №379/1 було залишено ОСОБА_5 з правом особистої власності котельну літ «Ж» -3,0х1,5 м, літню кухню «Б» -4,55х8,05 м, збільшену прибудову до будинку літ. «аІ» - 3,30х13,8 м, яка складається з житлової кімнати «2-5», площею 11,5 кв.м, кухні «2-1» - 12,3 кв.м, коридора, ванної, вбиральні, тамбуру «а3»-1,3х2,0м в будинку АДРЕСА_2 Миколаївській дорозі.
Акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, а саме вказаних будівель, затверджений рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 16.06.1989 року за № 379/1.
Як видно з технічного паспорта, складеного 23.03.2017 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, інвентаризаційна справа № 22485, іншими співвласниками здійснено прибудови.
Згідно довідки з Адресного реєстру міста Одеси від 16.05.2017 року № 373398/2, «Адреса об'єкту нерухомого майна - житловий будинок - АДРЕСА_2 а відповідає наступній адресі, зареєстрованій в Адресному реєстрі міста Одеси: АДРЕСА_1 на підставі рішення Одеської міської ради від 09.11.2005 року №4858-IV».
Позивач ОСОБА_7 , яка є донькою ОСОБА_5 , є спадкоємцем першої черги, у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ластівки В. М. із заявою про прийняття спадщини.
Разом із позивачем з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звертався відповідач, який приходиться колишнім чоловіком померлій та батьком позивача.
Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 12.06.1984 р., 24.04.1984 року Суворовським відділом ЗАГСу м.Одеси зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис №274.
Як видно з договору про добровільний поділ домоволодіння і майна подружжя від13. ІНФОРМАЦІЯ_2 ., батьки позивача здійснили поділ 29/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 Миколаївській дорозі, за умовами якого ОСОБА_2 отримав компенсацію 1/2 частини майна у розмірі 5000 рублів та втратив право власності на частину в домоволодінні, претензій не мав. Отримання вказаних коштів підтверджується розпискою, складеною 13.06.1984 р. ОСОБА_2
26.06.2019 р. відповідач ОСОБА_2 склав заяву, в якій вказав, що шлюб з ОСОБА_5 було розірвано, підстав для спадкування в нього не має, на спадщину не претендує, не заперечує проти позову ОСОБА_1 , справу просив слухати в його відсутності. Підпис відповідача в заяві засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М..
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №89/02-31 від 21.03.2018 року позивачу було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину, через відсутність можливості встановити обсяг прав спадкодавця щодо об'єкта спадкування на день відкриття спадщини, відомостей про згоду співвласників на здійснення прибудов, домовленості між співвласниками щодо порядку користування спільним майном і рекомендовано звернутися до суду.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду.
Відповідно до ст. 1217-1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За нормами ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, згідно ст.1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги, а відповідач не є спадкоємцем, оскільки на час відкриття спадщини не знаходився в зареєстрованому зі спадкодавцем шлюбі.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як було встановлено, в будинку АДРЕСА_1 в користування спадкодавця за договором купівлі-продажу перейшли дві житлові кімнати розміром 25 кв.м, коридор 1-5 «а», сарай «Б», 1/2 вбиральні «В», 1/2 цистерни І, 1/2 мощення ІІ та 1/2 огороджень №1-3, а за рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 16.06.1989 року за № 379/1 визнано право власності на котельну літ «Ж» -3,0х1,5 м, літню кухню «Б» -4,55х8,05 м, збільшену прибудову до будинку літ. «аІ» - 3,30х13,8 м, яка складається з житлової кімнати «2-5», площею 11,5 кв.м, кухні «2-1» - 12,3 кв.м, коридора, ванної, вбиральні, тамбуру «а3»-1,3х2,0м .
Згідно з листом КП «БТІ» ОМР від 18.04.2017 р., станом на 31.12.2012 р. зареєстрований жилий будинок з надвірними господарськими спорудами по Миколаївській АДРЕСА_2 :
-29/100 частин - за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.11.1977 року Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою за реєстраційним № 2-6775, зареєстрованого в 19.04.1978 року за № 425 стор. 234 кн. 155;
-51/100 частин - за ОСОБА_4 , зареєстровано 22.06.1979 р.;
-3/20 частин - за ОСОБА_8 , зареєстровано 14.04.2006 р. ;
- 1/20 частин - за ОСОБА_9 , зареєстровано 09.04.2009 р..
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.03.2018 р., за ОСОБА_4 зареєстровано будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи те, що спадкодавець за життя не зареєструвала право власності на майно після прийняття рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 16.06.1989 року за № 379/1 і позивач не має можливості оформити право на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на 29/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,258-259,263,265,268,273,353-355, пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) право власності на 29/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 11.10.2019 р.
Суддя: