Провадження № 88-ц/803/23/19 Справа № 212/6327/17 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
16 жовтня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання: Чубіна А.В.
сторони
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, яка постановлена колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Барильською А.П., Бондар Я.М., Зубаковою В.П., -
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ПрАТ «ЦГЗК» про стягнення неустойки, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року зміно в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що станом на 31.05.2018 року данні про перебування ПрАТ «ЦГЗК» в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні.
Зауважує на тому, що вимогами ч.5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія Мараторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що невиконання рішення суду першої інстанції мало місце не з вини ПрАТ «ЦГЗК».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2., який підтримав заяву про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами та просив її задовольнити, представника ПрАТ «ЦГЗК» - Михайличенко Ю.С., яка заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи наступного.
Так, згідно ст. 423 ЦПК України, рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , звертаючись позовом до ПрАТ «ЦГЗК» про стягнення неустойки, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, що набрало законної сили, просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанцїі виходив з того, що до спірних правовідносин не застосовуються положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
Змінюючи мотиви відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з тих підстав, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, пред'явлення вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та в межах провадження у справі про банкрутство, а невиконання рішення суду першої інстанції мало місце не з вини ПрАТ «ЦГЗК».
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.09.2000 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б24/105-00).
Ухвалою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 12.04.2002 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б24/56/02).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2003 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б24/10/03).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2004 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б26/6/04).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2006 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б15/211-06).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2009 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (справа №Б15/10-09).
Відповідно до норм чинного законодавства, одночасно з порушенням справи про банкрутство вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань та забороняється стягнення на підставі виконавчих документів. На виконання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розрахунки з конкурсними кредиторами (вимоги яких виникли до порушення справи про банкрутство) не проводились, та виконавче провадження було зупинено.
08.06.2017 року грошові кошти в розмірі 4881,12 грн. були перераховані на користь ОСОБА_1 платіжним дорученням № 472, отже вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ЦГЗК» є погашеними на підставі частини четвертої статті 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вказаний позов задоволенню не підлягає.
При цьому посилання позивача ОСОБА_1 в заяві про перегляд постанови суду апеляційної інстанції на те, що станом на 31.05.2018 року данні про перебування ПрАТ «ЦГЗК» в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні не є нововиявленими обставинами, у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки, 08.06.2017 року вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ЦГЗК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є погашеними, а позовних вимог щодо стягнення неустойки станом на 31.05.2018 року, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, що набрало законної сили, позивачем не заявлялось.
Посилання ОСОБА_1 в заяві на те, що вимогами ч.5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія Мараторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що рішення суду першої інстанції мало місце не з вини ПрАТ «ЦГЗК» не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки дані обставини були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи, а тому вони не є нововиявленими обставинами та вони, наряду з іншими, не були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції.
Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані ОСОБА_1 , не є нововиявленими, у розумінні ст. 423 ЦПК України, тому, на підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. 423 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 рокупо цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат», третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення неустойки, яка утворилась внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, що набрало законної сили - відмовити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: