Житомирський апеляційний суд
Справа №272/1330/18 Головуючий у 1-й інст. Брагін В. І.
Категорія 24 Доповідач Галацевич О. М.
16 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №272/1330/18 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області, ухвалене 09 квітня 2019 року суддею Брагіним В.І., у м. Андрушівка, повний текст рішення складено 17 квітня 2019 року,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) збитки в сумі 136000 грн. В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок порушення відповідачем правил обробітку рослин отрутохімікатами та пестицидами 18.05.2018 він виявив загибель, належних йому льотних бджіл, що і спричинило вказану шкоду.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 09 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням цього суду від 13 травня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 8500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове - про задоволення його позову, стягнути на його користь сплачений ним судовий збір.
На його думку, ФОП ОСОБА_2 не спростував того факту, що шкода, завдана масовою загибеллю бджолосімей у результаті обробітку сільськогосподарських культур системним інсектицидом контактно-шлункової дії «АЦ Люкс» виникла не з його ( ОСОБА_2 ) вини. Крім того, суд не урахував, що шкода, яка завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від наявності вини. Також, він надав достатньо доказів порушення ОСОБА_2 законодавства при поводженні з отрутохімікатами та доказів наявності у його (позивача) господарстві від 40 до 50 і більше бджолосімей, проте суд безпідставно вважав ці обставини недоведеними.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 послався на те, що позивачем не доведено суду неправомірної поведінки відповідача та наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача та наявною шкодою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - не визнав, посилаючись на її безпідставність та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ст. 13 Закону України «Про бджільництво» пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт.
Відповідно до Порядку реєстрації пасік № 184/82 від 20.09.2000 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 737/4958, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук № 184/82 від 20.09.2000 - пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
За змістом ст. 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні особи та юридичні особи, які застосовують засоби для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблювальних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступень і строк токсичності препарату. Аналогічні вимоги містяться у п.7.1.2. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 № 9.
Згідно ст.19 Закону України «Про бджільництво» вироблені або заготовлені продукти бджільництва з метою їх реалізації підлягають ветеринарно - санітарній експертизі, що здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Отже, згідно наведених норм права, повідомляти пасічників про застосування засобів захисту рослин повинні фізичні та юридичні особи тільки тоді, коли вони обробляють ними медоносні рослини у разі наявності зареєстрованих у встановленому законом порядку пасік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до Антопільської сільської ради Андрушівського району Житомирської області з приводу реєстрації пасіки та пасіка за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована (а.с. 23-24, 199 т.1).
Позивачем в судовому засіданні також не надано висновків, актів ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва за минулі роки та не доведено факт наявності у нього працездатних сімей бджіл станом на 18.05.2018.
Матеріали справи також не містять, а позивачем не надано доказів обстеження бджолосімей у 2018 році, тобто не надано жодних доказів, що бджоли станом на 18.05.2018, були здорові.
Судом також встановлено, що станом на 13.08.2018 позивач не звертався з заявою про отруєння бджіл, комісія по обстеженню бджіл створена не була, зразки на експертизу для встановлення факту отруєння та встановлення якою діючою речовиною отруєно бджіл не були відібрані та лабораторні дослідження не проводилися.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено причини загибелі бджіл, обставин загибелі бджіл внаслідок неправомірних дій відповідача, неправомірності дій відповідача під час обробки полів пестицидами, існування безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу.
Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим сторонами доказам.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст.1166, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 28, 30, 37, 38, 40 Закону України «Про бджільництво», п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Порядок реєстрації пасік № 184/82 від 20.09.2000 року, п. 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл.
Посилання ОСОБА_1 на доведення ним позову є безпідставними з огляду на відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження неправомірної поведінки відповідача та наявності прямого (безпосереднього) зв'язку поведінки відповідача з загибеллю бджіл.
При цьому, правильним є висновок суду, що єдиним належним доказом отруєння бджіл є акт обстеження пасіки, що передбачено п.4 Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року. Проте, такий акт, згідно вимог даної Інструкції не складався. Вирішуючи спір, суд правильно послався на положення п.7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 за №131/5322, відповідно до якого при отруєнні бджіл пестицидами керуються «Інструкцією по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року».
Отже, доказів того, що причиною загибелі бджіл є саме пестициди, якими відповідач обробляв поля, позивачем не надано. Матеріали справи свідчать, що лабораторне дослідження загиблих 18.05.2018 бджіл та іншого матеріалу на предмет наявності в них препаратів, якими обробляв поля відповідач, не проводилося, безпосередня причина загибелі бджіл не встановлена. Матеріали справи не містять звіту про результати лабораторних досліджень, висновку спеціаліста у сфері ветеринарної медицини чи експерта з приводу встановлення цих обставин.
Надані позивачем до позовної заяви документи (претензія, письмові покази свідків, відповіді на адвокатські запити щодо обробітку полів ФОП ОСОБА_2 , щодо роз'яснення встановленого порядку проведення перевірки за фактом загибелі бджіл, лист Головного управління національної поліції України в Житомирській області від 18.06.2018, тощо (а.с. 13-92 т. 1), а також наявні у матеріалах справи постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за п. 2 ст.83-1 КУпАП (а.с. 154-156 т.1), копія ветеринарного санітарного паспорта (а.с.131 т.1), експертний висновок № 11, виданий ОСОБА_1 . 15.08.2013 на продукти бджільництва (мед) (а.с. 182 т.1), ветеринарне свідоцтво ВРД-00 № 783736, видане ОСОБА_1 15.08.2013 щодо благополучності його господарства від заразних хвороб сільськогосподарських тварин і птиці (а.с. 183 т.1), результат дослідження по експертизі № 490/542-545 від 21.04.2011, виданий ОСОБА_1 щодо відсутності у розплоді належних йому бджіл збудників американського та європейського гнильців (а.с. 185 т.1), звіт про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001846 п.м./18 від 27.08.2018, виданий начальнику Андрушівської РДЛВМ, згідно якого у пробах підмору та розплоду бджіл ОСОБА_1 не виявлено захворювань бджіл (а.с. 186 т.1), копія статті «Бджіл вбиває ... контрабанда» газети «День» № 113 від 27.06.2018 щодо загибелі бджіл в результаті розпилення отрутохімікатів та пестицидів з порушенням вимог законодавства (а.с. 187-188 т. 1) не можуть підтверджувати обставини, що підлягають доведенню у даній справі та не можуть бути підставою для задоволення позову.
Доказів належного звернення до відповідних органів з метою встановлення факту отруєння бджіл позивачем суду не надано. Наявні у матеріалах справи запити адвоката датовані липнем - серпнем 2018 року, а письмове звернення ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області датоване лише 17.08.2018.
Посилання позивача на бездіяльність сільського голови, районного управління Держспоживслужби на правильність висновків суду першої інстанції не впливає.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не урахував тієї обставини, що шкода, яка завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від наявності вини не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження причини загибелі бджіл внаслідок обробки полів відповідачем.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Додаткове рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13.05.2019 позивачем не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 09 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 21 жовтня 2019 року.