Провадження № 11-сс/803/1445/19 Справа № 206/5587/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040700000780, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце народження: м.Дніпропетровськ, громадянина України,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.186, ч.1 ст.263 КК України,
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від
04 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 грудня 2019 року, визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680,00 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші злочини та незаконно впливати на свідків та потерпілих.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21:00 години до 7:00 години.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що слідчий суддя, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу дає оцінку письмовим допитам свідків та потерпілих, незважаючи на те, що згідно до ст.95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК. Вважає, що слідчий суддя не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилається на них, оскільки тим самим порушує принципи диспозитивності, а також права на захист ОСОБА_8 . Зазначає, що жодних доказів вини ОСОБА_8 (відбитки пальців, висновки експерта), крім суперечливих показів потерпілого та свідків не існує.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші злочини та незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 04 жовтня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, що виразилося у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 07 серпня 2019 року, з якого слідує, що під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 замки та вікна пошкоджень не мають, обстановка загалом в кімнатах не порушена, сліди боротьби відсутні; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 07 серпня 2019 року, яка підтвердила факт викрадення 07 серпня 2019 року її майна та грошових коштів шляхом проникнення до її житла невідомих осіб, яких бачив її онук, тому що подзвонив їй та повідомив про це; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 08 серпня 2019 року, з якого слідує, що 07 серпня 2019 року близько 10.00 годин їй зателефонував її син ОСОБА_11 , котрий на той момент перебував у бабусі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 та повідомив, що до будинку зайшло четверо невідомих чоловіків, забрали мобільні телефони та гроші та повідомив, що зможе впізнати цих осіб, так як весь час спостерігав за ними; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 08 серпня 2019 року, який повідомив про події, що сталися 07 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 та зазначив риси, за якими зможе впізнати осіб, які викрали мобільні телефони та грошові кошти того дня; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 13 серпня 2019 року, який підтвердив фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та зазначив риси, за якими зможе впізнати осіб, які викрали мобільні телефони та грошові кошти; протоколом пред'явлення осіб до впізнання за фотознімками від 13 серпня 2019 року, згідно якого ОСОБА_9 впізнала трьох осіб з чотирьох, які 07 серпня 2019 року близько 07 год. 00 хв. за адресою: м.Дніпро, вул.Дежньова, 140 відкрито зайшовши до будинку, заволоділи грошовими коштами та мобільними телефонами та які підвозили її до зупинки громадського транспорту; протоколом пред'явлення осіб до впізнання за фотознімками від 13 серпня 2019 року, згідно якого ОСОБА_12 впізнав трьох осіб з чотирьох, які 07 серпня 2019 року близько 07 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул.Дежньова, 140 відкрито зайшовши до будинку, заволоділи грошовими коштами та мобільними телефонами і також заволоділи його мобільним телефоном та поїхали звідти; протоколом пред'явлення осіб до впізнання за фотознімками від 13 серпня 2019 року, згідно якого ОСОБА_11 впізнав трьох осіб з чотирьох, які 07 серпня 2019 року близько 07 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул.Дежньова, 140 відкрито зайшовши до будинку, заволоділи грошовими коштами та мобільними телефонами. Також ОСОБА_11 детально зазначив, хто з них яку виконував роль того дня; протоколом огляду диску та відеозаписів від 13 серпня 2019 року, з якого слідує, що потерпілою ОСОБА_9 надано диск DVD-R, де зафіксовано автомобіль за зовнішніми ознаками схожий на автомобіль марки Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , з шашкою на даху з цифрами «239» та трьох чоловіків; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 21 серпня 2019 року, з якого слідує, що під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_14 та ОСОБА_15 розповіли свідку, що вони зараз займаються крадіжками із проникненням у житло та на початку серпня 2019 року вчинили крадіжку на території Самарського району. Також в ході бесіди останні повідомили, якими мобільними телефонами вони користуються та де проживають останнім часом. На зустріч вони приїхали на автомобілі Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколом пред'явлення речі до впізнання, згідно якого ОСОБА_11 впізнав пістолет під номером 2, котрий був у одного зі злочинців, який було виявлено та вилучено під час обшуку в автомобілі ВАЗ 21099 д.н.з. - НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_8 .
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість та в період встановленого судом іспитового строку підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, підозрюваному ОСОБА_8 відомо місце проживання потерпілих та свідка, а отже може незаконно впливати на свідків та потерпілих щодо зміни показів на його користь.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України, і тримання ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від
04 жовтня 2019 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4