Справа № 167/1669/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В.
Провадження № 22-з/802/3/19 Категорія: 26 Доповідач: Бовчалюк З. А.
18 жовтня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення кредиторів спадкодавця права вимоги до спадкоємців, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2017 року,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики, посилаючись на те, що чоловік відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до дня смерті - 11.12.2013 року, не виконав зобов'язань за договорами позики, укладеними в 2005-2006 роках між ними та ОСОБА_6 .
В суді першої інстанції позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали суду заяву про відмову від позову до ОСОБА_5 , яка ухвалою суду від 22.09.2016 р. була задоволена, провадження у справі в цій частині закрито, а також подали заяву про збільшення позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення кредиторів спадкодавця права вимоги до спадкоємця. Просила суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право вимоги до ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_6 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2017 року первісний позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 483319,08 грн. заборгованості за договором позики, що станом на 22.03.2017 р. за курсом Національного Банку України відповідає 18000,00 доларів США, в межах спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з відповідача в користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 4833,19 грн. та 14505,00 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 214808,50 грн. заборгованості за договором позики, що станом на 22.03.2017 року за курсом Національного Банку України відповідає 8000,00 доларів США, в межах спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , а також судові витрати в сумі 2148,08 грн. по сплаті судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення кредиторів спадкодавця права вимоги до спадкоємців відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, покликаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2017 року в даній справі в частині задоволеного первісного позову скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики відмовлено.
В решті рішення суду залишено без змін.
30 червня 2017 року судом апеляційної інстанції за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 5316,50 грн , з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 2362, 90 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Під час касаційного перегляду даної цивільної справи у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду надійшла заява про постановлення додаткового судового рішення у даній цивільній справі.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2017 року, крім задоволення первісного позову, стягнуто з відповідача на користь позивачів судові витрат в розмірі 14505,00 за проведення судових експертиз та 6981,27 витрат по сплаті судового збору.
Враховуючи те, що апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині задоволеного первісного позову скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовлено, то в силу вимог ст. 316 ЦК України необхідно змінити розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року рішення Апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та додаткове рішення Апеляційного суду Волинської області від 30 червня 2017 року залишено без змін.
Цивільна справа була скерована Луцьким міськрайонним судом до Волинського апеляційного суду.
У відповідності до вимог статті 270 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про розгляд заяви представника відповідача ОСОБА_2 без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 316 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 18.03. 2004 року, резолютивна частина рішення суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат.
Аналогічні вимоги містяться і в новій редакції ЦПК України в п.п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 15.12.2017 року.
Відповідно до положень ст. 220 ЦПК України ЗУ №1618-IV від 18.03. 2004 року, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.3 ч. 1, ч.2 ст. 270 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 15.12.2017 року, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 79 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 18.03. 2004 року).
Аналогічні положення передбачені в ч.1 ст. 133 ЦПК України в редакції З У №1618-IV від 15.12.2017 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України (в редакції ЗУ №1618-IV від 18.03. 2004 року) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з частиною 5 названої статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналогічні вимоги містяться в ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 15.12.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду першої інстанції від 22 березня 2017 року первісний позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 483319,08 грн. заборгованості за договором позики, що станом на 22.03.2017 р. за курсом Національного Банку України відповідає 18000,00 доларів США, в межах спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з відповідача в користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 4833,19 грн. та 14505,00 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 214808,50 грн. заборгованості за договором позики, що станом на 22.03.2017 року за курсом Національного Банку України відповідає 8000,00 доларів США, в межах спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , а також судові витрати в сумі 2148,08 грн. по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення кредиторів спадкодавця права вимоги до спадкоємців відмовлено.
Рішенням апеляційного суду від 22 червня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині задоволеного первісного позову скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовлено.
В решті рішення суду залишено без змін, тобто в частині відмовлених позовних вимог зустрічного позову.
Ухвалюючи рішення, яким в задоволені первісного позову відмовлено, на думку заявника, не було вирішено питання розподілу судових витрат та не зазначено про це в резолютивній частині судового рішення.
За змістом наведених норм, слід дійти висновку, що скасувавши рішення в частині позовних вимог за первісним позовом та, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відпала правова підстава для стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в користь вказаних осіб, про які зазначено в рішення суду першої інстанції. Фактично скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог за первісним позовом свідчить про скасування рішення суду про стягнення судових витрат, які були стягнуті у зв'язку з задоволенням даних позовних вимог.
Крім того слід зазначити що додатковим рішенням апеляційного суду від 30 червня 2017 року вирішено питання розподілу судових витрат в силу вимог ст. 88 ЦПК України в редакції ЗУ №1618-IV від 18.03. 2004 року та стягнуто з позивачів на користь відповідача судові витрати за подання останньою апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для ухвалення повторного додаткового судового рішення в даній цивільній справі, оскільки законом не передбачено такої можливості та відсутні правові підстав для його ухвалення.
Керуючись ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення кредиторів спадкодавця права вимоги до спадкоємців, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2017 року-відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: