Провадження № 22-ц/803/7630/19 Справа № 215/2446/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
15 жовтня 2019 року м.Кривий Ріг
Справа № 215/2446/14-ц
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Зубакової В.П.,
суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання: Голуб О.О.
сторони
стягувач: ОСОБА_1 ,
боржник: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2019 року, яке ухвалене суддею Демиденком Ю.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 02 липня 2019 року,-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про проведення перерахунку за виконавчим листом.
Заява мотивовано тим, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,60 судового збору та 25,50 грн. витрат пов'язаних з веденням справи, а всього 269,10 грн.
В зв'язку з інфляцією в Україні заявниця просить провести перерахунок стягнутої суми судових витрат відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 442,99 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила ухвалу суду скасувати, направити справу на розгляд до суду першої інстанції або провести перерахунок судових витрат за виконавчим листом від 19.12.2014 року у цивільній справі № 215/2446/14-ц, виданим Тернівським районним судом м. Кривого Рогу та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 921,96 грн. Зазначає, що на протязі 4,5 років та до сьогоднішнього дня судові витрати на її користь з ОСОБА_2 не стягнуті. В зв'язку з інфляцією в Україні з січня 2015 року по січень 2019 року сума значно змінилась. На думку заявниці, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні її заяві, безпідставно керувався Законом України «Про судовий збір». В подальшому стягнення з боржника проводиться за Законом України «Про виконавче провадження», тому Закон України «Про судовий збір» до стягнення судових витрат з боржника та проведення перерахунку цих витрат у зв'язку з інфляцією в Україні не має ніякого відношення. ОСОБА_1 вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Вказує, що виконавча служба навмисне не стягує з боржника судові витрати на її користь.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено можливості здійснення перерахунків стягнутих судових витрат на час виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Згідно із главою 8 розділу I ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Отже, колегія суддів не бере до уваги посилання заявниці в апеляційній скарзі про те, що в зв'язку з інфляцією в Україні, оскільки на сьогоднішній день судові витрати не стягнуті, потребують перерахунку та те, що, на думку заявниці, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні її заяві, безпідставно керувався Законом України «Про судовий збір», оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення перерахунку стягнутих судових витрат на час виконання судового рішення.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку, стягнутої суми судових витрат.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: