Провадження № 33/803/1099/19 Справа № 207/1745/19 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
17 жовтня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 183-1 КУпАП, -
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Стягнуто судовий збір у розмірі 384 гр. 20 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1095-09 виданого 21.08.2009 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області 21.08.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини щомісяця з всіх видів доходів але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дитиною повноліття, державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Скрит А.В. виявлено заборгованість зі сплати аліментів, розмір яких сукупно перевищує понад шість місяців за період з 08.02.2018 року по 31.03.2019 року та складає 23196,43 грн., чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 183-1 КпАП України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 поза межами строку його апеляційного оскарження звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просив суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, ОСОБА_1 посилається на те, що про існування постанови він дізнався 03 вересня 2019 року, коли його викликали до Дніпровського районного відділу Філії державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області, де його ознайомили з постановою та вручили направлення №21151 3986-19, відповідно до якого він мав прибути до КМ Кам'янської міської ради "Міський спецкомбінат" для відпрацювання суспільно - корисних робіт з 06 вересня 2019 року. Також, зазначає, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 09 вересня 2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, оскільки державний виконавець Скріт А.В. не є уповноваженою для складання протоколу особою, оскільки вона проводила виконавчі дії на території, яка знаходиться поза межами його юрисдикції. При цьому, вказує, що на момент проведення виконавчих дій його місце реєстрації проживання було АДРЕСА_2 , і вказана вулиця відноситься до Дніпровського району м. Кам'янське або Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області. Також, зазначає, що державний виконавець його не викликав, а копія протоколу направлялась за адресою, за якою він не зареєстрований. Окрім того, вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглянута з порушенням правил підсудності.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 та матеріали справи містять відомості про його ознайомлення з ухваленим рішення лише 03 вересня 2019 року.
З огляду на викладене та тих обставин, що скарга надійшла до суду 09 вересня 2019 року, тобто в межах 10-денного строку оскарження, визначеного ст. 289 КУпАП, суд не вважає строк апеляційного оскарження постанови пропущеним.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №231 від 05.04.2019, виконавчим листом № 2-1095/2009 від 21.08.2009, постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2009, розрахунком заборгованості, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за період з 08.02.2018 по 31.03.2019 складає 23196,43 грн., особистою заявою ОСОБА_1 від 02.10.2009, згідноз якою він попереджений про обов'язок сплачувати аліменти в установленому розмірі.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, яке виразилося у несплаті аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а саме за період з 02.08.2018 по 31.09.2019.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2009, а також заява самого ОСОБА_1 від 02.10.2009 про те, що він зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина та попереджений про відповідальність у разі невиконання ним зазначених зобов'язань.
Щодо доводів апелянта про порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства, то вони свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли, оскільки ОСОБА_1 не надано відомостей про оскарження ним дій державного виконавця, тому суд ці доводи залишає поза увагою.
До того ж у судовому засіданні сам ОСОБА_1 визнав обставину наявності заборгованості по аліментам на утримання сина, та надав копії квитанцій про часткову сплату заборгованності по аліментам.
Отже, виходячи з вищенаведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 , відповідно до наведених доказів, є доведеною, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП за ознакою несплати аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст.30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч.1 ст.183-1 КУпАП, з урахуванням особи ОСОБА_1 та інших обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко