Провадження № 33/803/1025/19 Справа № 206/3288/19 Суддя у 1-й інстанції - Малихіна В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
12 вересня 2019 року суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 31.05.2019 року в м. Дніпро, по вул. А. Сахарова, б. 13, керував транспортним засобом Mercedes-Benz НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення мовлення, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку 31.05.2019 року о 17:50 год. відмовився в присутності двох свідків в приміщенні КЗ "ДНД" ДОР", за адресою: м. Дніпро, вул. Новосільна, б. 1, висновок № 1927, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на неможливість ОСОБА_1 надати зразки біологічного середовища та не надав оцінки висновку лікарні, в якому вказано, що він не відмовлявся надати інші біологічні зразки. Вважає, що інструкція не передбачає неможливість здати саме кров для виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Звертає увагу, що фактично він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки наполягав здати кров для дослідження.
Вказує на те, що всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, водія ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав викладених у ній.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ОБ № 166962 від 31.05.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 31.05.2019 року в м. Дніпро, по вул. А. Сахарова, б. 13, керував транспортним засобом Mercedes-Benz НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, порушення мовлення, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку 31.05.2019 року о 17:50 год. відмовився в присутності двох свідків в приміщенні КЗ "ДНД" ДОР", за адресою: м. Дніпро, вул. Новосільна, б. 1; рапортом поліцейського УПП в Дніпропетровській області Гордєєва А.В., згідно якого 31.05.2019 року близько 16:00 год., під час патрулювання, було помічено автомобіль Мерседес, д.н.з НОМЕР_2 , у якого були пошкоджені (розбиті) задні задні ліхтарі, зупинивши автомобіль, водієм виявився ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, почервонння обличчя, сповільнена мова. Водієві було запропоновано пройти медичний огляд у лікаря-нарколога, на що водій погодився. Проте прибувши, до КЗ "ДНД" ДОР, пройти огляд відмовився - від здачі біологічного матеріалу (сечі), в присутності двох свідків; висновком та актом щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1927 від 31.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від медичного огляду на стан сп'яніння відмовився; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано факт зупинення транспортного засобу Mercedes-Benz Vito109СДІ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 о 15:46 год. 31.05.2019 року та факт відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме здачі мочі о 17:48 год. 31.05.2019 року.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на його неможливість надати зразки біологічного середовища та не надав оцінки висновку лікарні, в якому вказано, що він не відмовлявся надати інші біологічні зразки та те, що інструкція не передбачає неможливість здати саме кров для виявлення ознак наркотичного сп'яніння, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Метою огляду на стан сп'яніння водіїв є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений. Отже, проведення лабораторних досліджень визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим. Кров, як предмет біологічного дослідження, використовується лише у разі об'єктивної неможливості одержати зразки іншого біологічного середовища (зокрема, у разі перебування водія у несвідомому стані внаслідок ДТП або з тяжкими травмами чи з інших поважних причин). Наявність об'єктивних поважних причин, з яких ОСОБА_1 не міг здати сечу на дослідження (наявність захворювання сече-статевої системи або інше) не підтверджена.
Крім того, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1927 від 31.05.2019 року, ОСОБА_1 від медичного огляду на стан сп'яніння відмовився.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що є самостійною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун