Справа № 161/13581/19 Провадження №33/802/777/19 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф.
Категорія:ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
18 жовтня 2019 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП,
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення відповідно до вимог ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 11.08.2019, о 03.00 год., на перехресті вулиць Рогова-Глінки в м. Луцьку, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору, чим порушив вимоги п.п.12.1 Правил дорожнього руху України. Під час ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Крім того, він же, 11.08.2019, о 03.00 год., по вул. Володимирська в м. Луцьку, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції Лукащук В.В. в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства, при цьому порушив право на захист. Зазначає те, що в його діях відсутні склади інкримінованих правопорушень, оскільки жодних допустимих та належних доказів в матеріалах справи немає. Також зазначає, що він здійснив наїзд на електроопору внаслідок технічної несправності автомобіля, в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку скаржника, який апеляційну скаргу підтримав з викладених в ній підстав та просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, суддя приходить до наступного висновку.
Перш за все, твердження апелянта про порушення права на захист не заслуговують на увагу, оскільки останньому було роз'яснено при складенні протоколів права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, останній зі змістом протоколів ознайомлений, про що свідчать його підписи.
Більше того, суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав як особи, яка притягається до відповідальності, так як адвокат Клубук О.П. ознайомлювався з матеріалами справи, а ОСОБА_1 подавав клопотання по суті справи.
Таким чином, жодних порушень права на захист, зокрема і на правову допомогу, ані працівниками поліції, ані судом допущено не було.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколами, протоколом огляду місця події та схемою до нього, висновком ВОНД щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, так як останній відмовився від проходження огляду в ВОНД, а інші доводи щодо відсутності в матеріалах справи інших документів, що стосуються даного огляду, не вказують про відсутність самого факту перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу і доводи скарги щодо відсутності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки твердження апелянта про технічну несправність автомобіля не підтвердженні матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції, оцінивши всі докази в сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, ст.124 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП врахував характер правопорушень, дані про особу винного, які наявні в матеріалах справи, інші обставини справи, а тому призначив ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 16 вересня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М.Клок