Справа № 159/3813/19 Провадження №33/802/782/19 Головуючий у 1 інстанції:Панасюк С.Л.
Категорія:ч.2 ст.173-2 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
18 жовтня 2019 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., потерпілої ОСОБА_1 , особи, щодо якої складений протокол - ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2019 року про закриття провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , на підставі п.1 ст.247 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
Вказаною постановою суду провадження щодо ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу правопорушення.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 24 червня 2019 року о 20.40хв. в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в адресу своєї дружини ОСОБА_1 , намагався затіяти бійку з тещею ОСОБА_4 , чим вчинив домашнє насильство та завдав психологічної шкоди здоров'ю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки мали місце обставини, які вказані в протоколах. Зазначає, що суд безпідставно послався на норми ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї», який втратив чинність, а тому суддя безпідставно закрив справу щодо порушника у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову судді першої інстанції та визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти відповідне адміністративне стягнення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку скаржника, яка апеляційну скаргу підтримала з викладених в ній підстав та просила скасувати постанову судді, міркування ОСОБА_2 , який заперечив доводи скарги, суддя приходить до наступного висновку.
Частина 2 стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність в тому числі за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, якщо ці дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних порушень
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.173-2 КУпАП вказаних вимог закону не дотримався.
Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, не ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд не дав належну оцінку.
Перш за все, посилання суду першої інстанції на положення ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» є безпідставними, оскільки даний закон втратив чинність 07 січня 2018 року.
В ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі як на дружину, такі і на її матір.
Опитана в суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_1 (дружина) повністю підтвердив обставини, які викладені в протоколах. Пояснення останньої чіткі, послідовні та відповідають фактичним обставинам справи. Дані твердження підтверджуються і письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 (матір дружини).
Ставити під сумнів пояснення вказаних потерпілих в апеляційного суду немає, не вказав про такі підстави і сам ОСОБА_2
Диспозиція ч.2 ст.173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути відповідна кваліфікуюча ознака.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2019 року постановою судді Ковелського міськрайонного суду ОСОБА_2 . визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На думку апеляційного суду та в силу ст.283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Разом з тим, в протоколах про адміністративні правопорушення (а.с.1, 15) не зазначена кваліфікуюча ознака - вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Однак, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 24 червня 2019 року о 20.40хв. в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в адресу своєї дружини ОСОБА_1 , намагався затіяти бійку з тещею ОСОБА_4 , тобто вчинив домашнє насильство та завдав психологічної шкоди здоров'ю.
У зв'язку з наведеним, з огляду на неможливість вийти за межі протоколу, суддя приходить до висновку, про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих, тому перекваліфіковує дії останнього з ч.2 ст.173-2 на ч.1 ст.173-2 КУпАП
За таких обставин, суддя скасовує постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2019 року про закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, з підстав, на які вказує скаржник у своїй апеляції, та приймає нову постанову, як це передбачено п.3 ч.7 ст.294 КУпАП, якою визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, тому справа підлягає закриттю.
Пунктом 7 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто трьох місяців з дня вчинення особою правопорушення.
Оскільки правопорушення мало місце 24 червня 2019 року, тобто на день розгляду справи апеляційною інстанцією минув тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення, суддя закриває провадження у справі.
Згідно ч.5 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_2 судовий збір не стягується.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 294, 247 п.7, 38 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Справу щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М.Клок