Справа № 308/11500/19
16 жовтня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_7 та її адвоката - ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/11500/19, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000820 від 05.07.2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чоп та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, адвоката, працюючого юристом - консультантом у Сюртівській сільській раді, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, вважається не судимим, -
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ,-
На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за №12019070170000820 від 05.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
15.10.2019 року на адресу суду від адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обраного відносно його підзахисного з тримання під вартою на нічний домашній арешт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також просив продовжити обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на 60 днів, з підстав того, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати і на даний час. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та вразі зміни запобіжного заходу, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності, а саме існує реальна загроза його переховування від суду, та враховуючи наведене також наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу та свідків.
Адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо можливості призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акта. Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 заперечував, та просив змінити міру запобіжного заходу своєму підзахисному на нічний домашній арешт.
Адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні показав, що на даний час ризики відпали, а тому підстав для тримання під вартою ОСОБА_4 не має. Його підзахисний хворіє, на утриманні має 2 малолітніх дітей, а тому є всі підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт. Щодо призначення справи до судового розгляду, то не заперечував.
ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.
Потерпіла ОСОБА_7 та її адвокат - ОСОБА_8 не заперечили проти призначення справи до судового розгляду. Що стосується міри запобіжного заходу, то просили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час ризики не відпали.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, такий складений відносно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди не укладені, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2019 року (справа № 308/7658/19) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави. Строк тримання під вартою встановлено до 04.09.2019 року.
02.09.2019 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду відносно ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 01.11.2019 року.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Суду надано достатньо доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 залишаючись на волі, може ухилитися від явки до суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , оскільки їх покази мають вагоме значення у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Суд також бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке у відповідності до вимог ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, під час вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 перебував у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок злочину померла малолітня ОСОБА_12 , шкоду заподіяну злочином, на даний час, не відшкодовано.
Заслухавши учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжують існувати і по даний час, судове провадження не закінчено, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, а застосування більш м'яких запобіжних заходів особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням викладеного та наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 , буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження, а тому подане стороною захисту клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд ,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 14 грудня 2019 року включно.
Кримінальне провадження №12019070170000820 від 05.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2019 року, на 14 год. 00 хв.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Роз'яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1