печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50959/19-к
07 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
адвоката - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019000000000189,
23.09.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019000000000189.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 11.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42019000000000189 було проведено обшук та вилучено майно. Проте, вилучене майно не входить до виключного переліку майна на вилучення якого надано дозвіл та яке містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у кримінальному провадженні № № 42019000000000189 і не має для досудового розслідування жодного доказового значення, а відтак вилучене речі є тимчасово вилученим майном та відповідно підлягають поверненню їх законному володільцю.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Щодо вилучених коштів адвокат вказує, що вилучені кошти були запозичені ОСОБА_5 для лікування сина, у якого діагностовано: церебральний параліч. Також адвокат зазначила, що мобільний телефон Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору; ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору; системний блок Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl належить сину ОСОБА_5 , який вказану техніку, окрім іншого використовує для дистанційного навчання.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, одночасно вказав, що постановою прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 частково відмовлено в поверненні майна, а саме в частині носіїв інформації, мобільних телефонів, флеш накопичувачів, банківських карток, комп'ютерної техніки, магнітних носіїв інформації. В частині повернення грошових коштів клопотання задоволено. Прокурор зазначив, що вказану постанову направлено на адресу ОСОБА_3 .
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Судовим розглядом встановлено, що Першим слідчим Відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідувань злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 00000189 від 25.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 3 ст. 301 КК України, за фактом злочинних дій службових осіб правоохоронного органу, які виразились в систематичному одержанні неправомірної вигоди від організаторів протиправної діяльності, пов'язаної із функціонуванням «абузостійкого хостингу».
Ухвалою слідчого судді від 05.07.2019 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 та яке належить на праві власності останньому, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення, а також майна, яке здобутого в результаті його вчинення, зокрема: бездротові жорсткі диски, магнітних та електронних носіїв інформації, мобільних терміналів, сім-карт, засобів комунікації; що задіяні до несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів) та розповсюдження творів порнографічного характеру, а також на яких може міститися інформація щодо протиправної діяльності; записників, блокнотів, бухгалтерської, фінансово-господарської та іншої документації, на яких може міститься інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і осіб причетних до його вчинення, банківських карток та засобів доступу до рахунків на які перераховуються грошові кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
11.07.2019 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук, в результаті якого вилучені речі та документи, які зазначені в протоколі обшуку, а саме: носії інформації, мобільні телефони, флеш накопичувачі, банківські картки, комп'ютерну техніку, магнітні носіїв інформації та грошові кошти.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Судовим розглядом встановлено, що постановою від 18.09.2019 прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 частково відмовлено в поверненні майна, а саме в частині носіїв інформації, мобільних телефонів, флеш накопичувачів, банківських карток, комп'ютерної техніки, магнітних носіїв інформації. В частині повернення грошових коштів клопотання задоволено.
Проте до посилання прокурора, на те що постановою прокурора задоволено клопотання адвоката в частині повернення грошових коштів, яку направлено на адресу адвоката, слідчий суддя відноситься критично, враховуючи при цьому, що фактично кошти не повернуті володільцю, оскільки в судовому засіданні адвокат вказала, що їй не відомо про дану постанову та вона наполягає на заявлених вимогах.
Окрім того, адвокат зазначила, що мобільний телефон Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору; ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору; системний блок Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl належить сину ОСОБА_5 , який вказану техніку окрім іншого використовує для навчання, слід зазначити, що вказані доводи стороною обвинувачення спростовано не було, а відтак слід вважати, що таких не має.
За викладених обставин вбачається, що стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ОСОБА_5 , а саме: грошових коштів та мобільного телефону Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору; ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору; системного блоку Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № № 42019000000000189 не надано.
Що стосується іншої частини вилученого майна, то при аналізі речей та документів, які були вилучені під час проведення обшуку та ухвали слідчого судді від 05.07.2019, вбачається, що вказаним судовим рішенням, прямо вказано та надано дозвіл на відшукання та вилучення носіїв інформації, мобільних телефонів, флеш накопичувачів, банківських карток, комп'ютерної техніки, магнітних носіїв інформації, який у скарзі адвокат просить суд зобов'язати сторону обвинувачення повернути.
Відтак, вказане вилучене майно відповідно до проколу обшуку, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов'язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладається на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_5 належним йому майном, а саме: грошових коштів та мобільного телефону Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору; ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору; системного блоку Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl.
За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення грошових коштів та мобільного телефону Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору; ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору; системного блоку Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, яку необхідно усунути шляхом зобов'язання її повернути вилучене майно власнику, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.
Окрім цього, адвокат просить визнати незаконною бездіяльність прокурора та слідчого, яка полягає неповерненні власнику тимчасово вилученого майна, проте згідно з ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, а відтак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 167, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42019000000000189 - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 та/або слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000189 та/або прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_7 та/або уповноваженого прокурора у кримінальному провадження № 42019000000000189 негайно повернути ОСОБА_5 майно, вилучене згідно додатку до протоколу обшуку від 11 липня 2019 року, а саме:
-мобільний телефон Xiaomi model m 1903 F 26 чорного кольору;
-ноутбук Аsus s/n 85# 09 f 006776202 чорного кольору;
-системний блок Аsus чорного кольору s/n DC PDC G 0028 fl;
-грошові кошти в сумі 14 390 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто) доларів США;
-грошові кошти в сумі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) Євро;
-грошові кошти в сумі 61 100 (шістдесят одна тисяча сто) грн.
В іншій частині вимоги клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1