Справа № 308/12024/19
19 жовтня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019070000000128 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, про застосування щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб,-
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням у кримінальному провадженні № 12019070000000128 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання мотивовано наступним:
Слідчим управлінням проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за об'єднаним № 12019070000000128 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи засудженим Мукачівським міськрайонним судом за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 199 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений на іспитовий строк 1 рік, однак на шлях виправлення не став а знову скоїв кримінальні правопорушення за наступних обставин:
так, 09.03.2019, близько 19 години, гр. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою на даний час слідством особою від якої отримав підроблену іноземну валюту та заздалегідь знаючи, що в нього в наявності знаходиться підроблена 100 Доларова купюра серія KJ №3469328 F, 2006 року випуску та яку збув громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцю АДРЕСА_3 за грошові кошти у сумі 2000 гривень.
Згідно висновку технічної експертизи №4/74 від 21.03.2019, встановлено, що надана на дослідження банкнота номіналом 100 доларів США із серійним номером KJ №3469328 F виготовлена з використанням плоского офсетного способу друку для всіх фонових зображень та електрофотографічного способу друку для відтворення зображення серійного номеру банкноти та не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовому знаку аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - Федеральної Резервної Системи США.
Окрім того 26.04.2019, о 21 годині 44 хвилин, гр. ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири яка розташована на 3-му поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих мотивів, заздалегідь знаючи, що в нього в наявності знаходиться підроблені 3 (три ) сто Доларові купюри серія КВ №94479652 В, 2006 року випуску, серія КВ №9637978 В, 2006 року випуску, серія КВ №95079658 В, 2006 року випуску та одну купюру номіналом 200 гривень серія УИ №4586034 та які збув громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 за грошові кошти у сумі 6000 гривень.
Згідно висновку технічної експертизи №4/156 від 20.05.2019, встановлено, що надані на дослідження банкноти номіналом 100 доларів США серії КВ №94479652В, КВ №4296379782В, КВ №95079658В виготовлені з використанням плоского способу друку для всіх фонових зображень та електрофотографічного способу друку для відтворення зображення серійного номеру банкноти. Банкнота номіналом 200 грн із серійним номером УИ 4586034 виготовлена струменевим способом друку.
Надані на дослідження банкноти номіналом 100 доларів США із серійними номерами КВ №94479652В, КВ №96379782В, КВ №95079658В не відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовому злаку аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - Федеральної Резервної Системи США. Банкнота номіналом 200 грн із серійним номером УИ 4586034 за способом виготовлення не відповідає грошовим знакам аналогічного номіналу які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Крім цього, 18.10.2019 о 13 годині 27 хвилин, в рамках проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки за адресою м. Мукачево, вул. Локоти, навпроти будинку № 27А, Закарпатської області, затримано ОСОБА_5 , де в лівій кишені його спортивних штанів виявлено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, за які він збув підроблену національну валюту України загальною сумою 4000 (чотири тисячі) гривень, номіналом по 200 (двісті) гривень громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцю АДРЕСА_3 , які він перед цим придбав у невстановленої слідством особи, діючи з прямим умислом на їх збут та після доведення свого злочинного наміру до кінця був затриманий.
Слідчий вказує, що таким чином, ОСОБА_5 , за сукупністю, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, а саме зберіганні, приданні і збуті незаконно виготовленої та одержаної підробленої національної валюти України у виді банкнот та іноземної валюти, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.
В клопотанні зазначено, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 , від 13.03.2019, висновками технічних експертиз №4/74 від 21.03.2019, №4/156 від 20.05.2019, протоколом допиту свідків гр. ОСОБА_7 , протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 , протоколом затримання гр. ОСОБА_5 та іншими матеріалами які здобуті в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Слідчий зазначає, що 19.10.2019 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199 КК України, а саме у зберіганні, придбанні та збуті незаконно виготовленої та одержаної підробленої національної валюти України у виді банкнот та іноземної валюти, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В клопотанні вказано, що є також необхідність у обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу як виду заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
Відповідно до ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення, чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" №42310/04 від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (справа "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків, потерпілих у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини та обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що ОСОБА_5 , вчинив декілька тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.199 КК України, санкція статті яких передбачає покарання до 10 років позбавлення волі; з метою запобігання спробам ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків та інших осіб, які на даний час не відомі органу досудового розслідування та які можуть свідчити про всі обставини вчинених злочинів; з метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, зважаючи на те, що на даний час не встановлено джерело та місце виготовлення підроблених грошових банкнот як в іноземній валюті, так і банкнот, що знаходяться у офіційному обігу в Україні, а у органу досудового розслідування наявні відомості про осіб, які можуть бути обізнані про такі обставини, а також зважаючи на відомості про можливу причетність його до інших аналогічних злочинів у групі осіб, які можуть за сприяння ОСОБА_5 вжити заходів до знищення речових та інших доказів; а також з метою запобігання спробам ОСОБА_5 , іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зважаючи на те, що на даному етапі досудового розслідування є необхідність у проведенні інших слідчих та розшукових заходів, спрямованих на встановлення всіх осіб, причетних до незаконного виготовлення, зберігання та збуту підроблених грошових банкнот, які вчиняли такі злочини у групі осіб із ОСОБА_5 , встановлення засобів використаних при вчиненні злочину, а також з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що останній раніше засуджений 20.02.2019 року за вчинення аналогічних злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.199 КК України, та будучи звільнений від відбування покарання згідно ст.75 КК України з іспитовим строк 1 рік, вчинив нові такі злочини, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходу, неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі та будучи з них звільнених в жовтні 2016 року за вчинення тяжких злочинів, на шлях виправлення не став та скоїм нові тяжкі злочини, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Беручи до уваги викладене, керуючись вимогами керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просить: застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199 КК України, по кримінальному провадженні №12019070000000128 від 13.03.2019, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. А також, враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 199 КПК України, раніше не одноразово судимий і на даний час перебуває під випробувальним терміном, у зв'язку з чим перебуваючи на волі може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання, а тому орган досудового розслідування приходить до висновку, що застава у зазначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, та просить слідчого суддю призначити застану у розмірі 500 (п'ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного просив у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наявними у матеріалах клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 , від 13.03.2019, висновками технічних експертиз №4/74 від 21.03.2019, №4/156 від 20.05.2019, протоколом допиту свідків гр. ОСОБА_7 , протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 , протоколом затримання гр. ОСОБА_5 та іншими матеріалами які здобуті в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
При розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує також те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджено вироком Мукачівського міськрайоного суду за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 199 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений на іспитовий строк 1 рік.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у його вчиненні, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 , 18.10.2019 р. повідомлено про підозру, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, та будучи засудженим за аналогічний злочин, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином. Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_5 буде незаконно впливати на свідків, які можуть свідчити про всі обставини вчинених злочинів; та може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, зважаючи на те, що на даний час не встановлено джерело та місце виготовлення підроблених грошових банкнот як в іноземній валюті, так і банкнот, що знаходяться у офіційному обігу в Україні, зважаючи на наявність відомостей про можливу причетність інших осіб до аналогічних злочинів у групі осіб.
До того ж, крім наявності ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зі слів проживає у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання.
Разом з тим, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв'язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, задоволенню не підлягає.
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження, свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя, при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звертає увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, кількість епізодів які інкримінуються особі, кількість збутих підроблених грошей, та вважає наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 , заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в якому він підозрюється.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 192 100 гривень та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу і майновий стан, вважаю, що існують виняткові, виключні обставини, які вказують, що застава у визначених законом межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, у слідчого судді наявні підстави вийти за межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави, а тому вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12019070000000128 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199 КК України, по кримінальному провадженні №12019070000000128 від 13.03.2019, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме до 13.12.2019 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, в розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 192 100 гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1