печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38949/16-ц
"09" жовтня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань Винник С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про припинення іпотеки та вилучення із державного реєстру іпотек запису про іпотеку нерухомого майна,
20 лютого 2019 року, під час перебування матеріалів вказаної цивільної справи у Київському науково-дослідному інституту судових експертиз на виконання ухвали суду від 23 січня 2019 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи, до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , та заборонити ПАТ «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які реєстраційні дії спрямовані на відчуження нежитлового приміщення, у тому числі шляхом відступлення / продажу права вимоги за іпотечним договором № 3891 від 01 жовтня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. В. /а. с. 211/
Листом від 22 лютого 2019 року заявнику направлено письмову відповідь про те, що оскільки провадження у справі зупинено, вчинення будь-яких процесуальних дій та прийняття будь-яких процесуальних рішень є неможливим до постановлення ухвали про поновлення провадження за приписами частини першої статті 254 ЦПК України /а. с. 226/.
10 липня 2019 року матеріали справи повернуто до суду, оскільки станом на 10 липня 2019 року попередня оплата не була здійснена і повідомлення щодо строк виконання від сторін не надходили /а. с. 209/.
Ухвалою судді від 12 серпня 2019 року провадження у справі поновлено /а. с. 242-243/.
09 жовтня 2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано до суду доповнення до заяви про забезпечення позову від 20 лютого 2019 року, у яких вказала, що з інформаційної довідки про право власності на нерухоме майно, сформованої 03 червня 2019 року, стало відомо, що 29 травня 2019 року державним реєстратором Рашковим А. Г. Комунального підприємства виконавчого органу КМР КМДА по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», було внесено запис № 31805404 про зміну власника нерухомого майна - нежитлове приміщення № НОМЕР_1 (літера « А »), розташоване у будинку АДРЕСА_1 , за ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 47141263 від 31 травня 2019 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано також, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 11201900000000876, за заявою ОСОБА_1 , відомості про яке внесено до ЄРДР 12 вересня 2019 року з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння невстановленими особами нерухомим майном, що є предметом іпотеки. Окрім того у мережі Інтернет є численні оголошення від невстановлених осіб про продаж нежитлового приміщення НОМЕР_1 ( літера « А»), площею 66,6 АДРЕСА_1 , яке перебуває в оренді ФОП ОСОБА_5 для розміщення салону краси.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
За частиною другою статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об'єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що доцільно накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення НОМЕР_1 (літера «А» ) у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1842322380000), та заборонити його відчуження на час розгляду справи до набрання законної сили постановленим судовим рішенням.
Як передбачено положеннями частини сьомої статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1842322380000).
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежилого приміщення № АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1842322380000).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39306471, адреса місцезнаходження 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1-Б, оф. 207).
Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Суддя І. В. Литвинова