Справа № 308/5374/19
01.10.2019 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Лемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 22 січня 2011 року між нею - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Закарпатській області, про що складено актовий запис за № 23 та видано свідоцтво про шлюб.
Вказує, що за час перебування у шлюбі, у них з відповідачем народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що протягом останнього року сімейне життя між ними поступово погіршувалося. Подальше спільне життя стало неможливим, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них та інтересам дитини.
Вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає з огляду на відсутність і в неї, і у відповідача прагнення до примирення, відтак, сім'я фактично розпалася остаточно і не може бути збережена. Кожен з них має намір будувати своє життя незалежно один від одного.
Стверджує, що спору про поділ майна , що є їхньою спільною власністю, немає.
Також повідомляє суд, що між ними досягнуто згоди щодо визначення місця проживання їхньої неповнолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір'ю. Згода відповідача на проживання дитини разом з матір'ю викладена в заяві відповідача від 27.10.2018 р. Також у вказаній заяві відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог та розгляд справи без його участі.
На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, відновити їй дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 та стягнути витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2019 року.
У підготовче засідання позивач не з'явилася, однак, 01.10.2019 року подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі.
У підготовче засідання відповідач не з'явився, однак, до позовної заяви додано заяву ОСОБА_2 , в якій він просить розглянути справу без його участі. В заяві зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу. Неповнолітню дитину просить залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 ) було укладено шлюб, який зареєстровано в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 23, що стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 02.10.2018 року.
Судом встановлено, що від даного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13.05.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося, вони разом не проживають та сімейних стосунків не підтримують. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, відповідач визнав позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Що стосується вимоги позивача про зміну її прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 », то така підлягає задоволенню, так як, відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 384,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 49, 89, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 22.01.2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (до реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 ) в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 23, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 02.10.2018 року - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 - « ОСОБА_1 ».
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 4 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Дата складення повного тексту рішення - 01 жовтня 2019 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Лемак О.В.