308/9519/19
11.09.2019 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись із матеріалами справи, які надійшли з Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий,
за ч. 1 ст.164 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення№0011106 від 02.07.2019, 02.07.2019 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Scoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення двох пасажирів на таксі по маршруту с.Барвінок - м.Ужгород без ліцензії, яка передбачена п. 24 ст. 7 «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим порушив вимоги ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що перевезення пасажирів не здійснював, тому вину не визнає.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП, визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За змістом наведеної норми закону відповідальність за вказане правопорушення наступає не стільки за перевезення пасажирів без ліцензії та реєстрації особи, як суб'єкта господарювання, а саме за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч.1 та ч.2ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно дост.42ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й системний характер таких дій, їх самостійний і ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
У протоколі про адміністративне правопорушення №0011106 від 02.07.2019 особою, уповноваженою на його складання зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів. Проте, у протоколі не вказано яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність по перевезенню пасажирів, кому саме він надавав такі послуги та чи існувала регулярність надання таких послуг.
Наявні в матеріалах справи фото із зображенням автомобіля з розміщенням шашки на ньому не доводять факту провадження ОСОБА_1 господарської діяльності. Будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_1 надавав платні послуги з перевезення пасажирів, без одержання ліцензії, передбаченої п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відсутні.
Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися достатнім доказом того, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
У відповідності до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 164, 245, 247, 283-285, 287-291 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.164 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов