490/2794/17 21.10.2019
нп 1-кп/490/571/2017
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/2794/17
21 жовтня 2019 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150020000388 від 26.01.2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, розлучений, є інвалідом 2 групи, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє:
- 07.10.2016 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
- 05.10.2018 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
25.01.2017 року в період часу з 17:05 години до 18:00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на зупинці громадського транспорту "вул.3-тя Слобідська" у м.Миколаєві, де сів до тролейбусу, який здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №2, у напрямку руху вул.Озерної. Перебуваючи у вказаному тролейбусі, ОСОБА_3 побачив потерпілу ОСОБА_5 , у якої в куртці знаходився належний їй мобільний телефон марки "Lenovo-A 369 І" (іmеі 1: НОМЕР_1 , іmеі 2: НОМЕР_2 ), вартістю 1590 гривен. В цей час, у ОСОБА_3 виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.
З метою реалізації свого умислу, направленого на таємне викрадення майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, скориставшись тим, що його дії були не помітні для оточуючих, шляхом вільного доступу, під час руху тролейбусу №2 по проспекту Центральному в м.Миколаєві від зупинки громадського транспорту "вул.Садова" до зупинки громадського транспорту "Дормашина", ОСОБА_3 , діючи повторно, таємно викрав з зовнішньої кишені куртки потерпілої ОСОБА_5 належний їй мобільний телефон вартістю 1590 гривень.
В подальшому, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1590 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України винним себе визнав в повному обсязі та суду пояснив, що у січні-лютому 2017 року після 15:00 години, більш точної дати та часу вже не пам'ятає, він знаходився на зупинці громадського транспорту "вул.3-тя Слобідська" в м.Миколаєві, де сів до тролейбусу під №2, який рухався у напрямку мікрорайону Намив. В цей день, він випив пляшку пива об'ємом 0,5 літрів, однак факт перебування у стані алкогольного сп'яніння заперечує. Знаходячись у вказаному тролейбусі, він побачив потерпілу ОСОБА_5 , у якої в правій кишені куртки було видно мобільний телефон марки "Леново". Під час зупинки тролейбусу на зупинці громадського транспорту "Дормашина", він підійшов до ОСОБА_5 , таємно викрав її мобільний телефон та вийшов з тролейбусу. Після цього, він відійшов від зупинки громадського транспорту на відстань близько 50-100 метрів та був затриманий працівниками поліції. У вчиненому щиро кається.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, як обвинувачений ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, лікувався стаціонарно в 1982, 1991 та 1992 роках, діагноз: "Наслідки перенесеної нейроінфекції. Параноїдний синдром", з 2007 року перебуває на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з діагнозом: "Синдром залежності від опіатів. Зловживання канабіноїдами", за місцем реєстрації та проживання характеризувався посередньо, хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, цироз печінки, виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та кистозну хворобу підшлункової залози, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та повне визнання вини, обставиною, що обтяжує покарання - є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст.185 КК України, та на підставі ст.71 КК України йому призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.
На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги обставини скоєння злочину, форму вини, мотиви та спосіб його вчинення, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі як таке, що буде відповідати його особі і тяжкості вчиненого злочину, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік 6 /шість/ місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочину за даним вироком та злочинів, за які ОСОБА_3 засуджено вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 05.10.2018 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати у відповідності до вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року з 31 травня 2018 року.
Речовий доказ:
- мобільний телефон марки "Lenovo-A 369 І", переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1