Справа № 131/403/19
провадження №1-кп/136/50/19
21 жовтня 2019 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020150000042 від 12.03.2019 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллінці Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , , українця, громадянина України, освіта повна середня, студента 2 курсу Іллінецького аграрного коледжу, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
зі сторони обвинувачення
прокурора ОСОБА_4 ,
зі сторони захисту
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
18.02.2019 о 19 годині неповнолітній ОСОБА_3 , знаходячись в кімнаті для переодягання Іллінецького державного аграрного колледжу, що в м. Іллінці по вул. Студентська 2, Вінницької області, помітивши в одній із курток, яка висіла на вішалці біля його куртки, мобільний телефон «HUAWEI-Y6pro» золотистого кольору, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, шляхов вільного доступу, таємно заволололів мобільним телефоном «HUAWEI-Y6pro» золотистого кольору, вартістю 1627 грн, 73 коп. з двома сім картами оператора «Київстар» та оператора « Vodafone», вартістю 25 грн. кожна, що належав ОСОБА_7 та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1677 грн. 73 коп.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому щиро розкаявся. Щодо причин, які спонукали вчинити крадіжку, ОСОБА_3 , пояснив, що дуже бажав мати сучасний телефон. На даний час, він, ОСОБА_3 , зрозумів, що робив неправиьно і що будь-які матеріальні блага, можна здобути лише чесно працюючи та отримуючи винагороду за свою працю. В вчиненному, ОСОБА_3 , щиро кається і обіцяє, що в подальшому такого не повториться.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 а є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу винного, а саме: ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався за місцем проживання характеризується позитивно, фактично виховується лише бабусею з якою проживає, підробляє тимчасовими заробітками в вільний від навчання час, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та наркологічному кабінеті.
Судом також враховано досудову доповідь органу пробації, за висновками якого ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення низький, а його виправлення можливе без позбавлення волі за умови здобуття ним освіти і подальшого працевлаштування.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
В ході судового розгляду, судом встановлено, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 висловлює щире каяття, продуктивні наміри на подальше майбутнє, а сама процедура кримінального переслідування, щодо нього, справила значний виховний ефект.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, а відтак його слід звільнити від покарання, застосувавши примусовий захід у вигляді застереження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.
Керуючись ст.65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, звільнивши його від покарання на підставі ч. 1 ст. 105 КК України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - телефон - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_7 , скасувавши арешт, накладений ухвалою суду від 10.03.2019 у справі № 131/341/19
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експерта у розмірі 471 (чотириста сімдесіт одна) гривня 00 коп..
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1