Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2019 р. Справа№200/5744/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з лютого 2015 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити та виплатити пенсію з лютого 2015 року, з урахуванням фактично проведених виплат;
- у разі задоволення позовних вимог, допустити негайне вимог постанови суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером за вислугою років та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи від 23.12.2014 року № 1451004547. З лютого 2015 року він перестав отримувати пенсію з причин неможливості перетинати лінію розмежування через свій стан здоров'я. З відповіді відповідача на його запит вбачається, що відповідач фактично нараховував пенсію до листопада 2017 року. За інформацією Донецького об'єднаного управління АТ «Ощадбанк» від 23.10.2017 року №25-9/2066/3488-БТ ОСОБА_1 було внесено у список осіб, які не одержували пенсію більше ніж 1 рік, через що відповідачем припинено виплату пенсії з листопада 2017 року. На запит Головного управління від 22.01.2018 року №782/03-1 щодо перевірки фактичного місця проживання отримано рішення комісії управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області від 16.02.2018 року про відмову у призначенні (відновленні) виплати пенсії. Також, додатково було повідомлено, що для поновлення виплати пенсії йому необхідно повторно звернутися до управління ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії, проте виплата буде проводитися відповідно до вимог постанови №365 від 08.06.2016 року.
Позивач не погоджується з рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області, вважає його таким, що прийнято із порушенням Конституції України та норм міжнародного законодавства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/5744/19- а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
17 травня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що Головним управлінням отримано лист від 23 жовтня 2017 року №25-9/2066/3488-6т філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». В означеному листі вказано, що на виконання п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 Філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» надає списки пенсіонерів, які не отримують пенсію більше року. В даному списку зазначений і позивач ОСОБА_1 . У відповідності до вимог п.4 частини першої ст. 49 Закону №1058 головним управлінням прийнято рішення №5055 від 24.10.2017 року про припинення виплати пенсії з 01.11.2017 року. Управління повідомило позивача про необхідність звернутися до головного управління з заявою про поновлення виплати пенсії.
На підставі зазначеного, просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 червня 2019 року.
У підготовчому засіданні 25 червня 2019 року розгляд справи відкладено на 11 липня 2019 року.
У підготовчому засіданні 11 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі № 200/5744/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії до 17 вересня 2019 року та призначено наступне судове засідання на 17 вересня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року поновлено провадження у справі № 200/5744/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15 жовтня 2019 року.
У судове засідання, призначене на 15 жовтня 2019 року позивач та повноважний представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ у м.Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ), пенсіонером, що підтверджується посвідченням (серія НОМЕР_3 ) та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.12.2014 року № 1451004547.
Як встановлено наявними матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач перебуває на обліку в головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон № 2262-ХІІ).
На виконання п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, Філією - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до Головного управління Пенсійного фонду України листом від 23 жовтня 2017 року №25-9/2066 направлено списки пенсіонерів, які отримують пенсію за довіреністю або не одержують пенсію більше року, в якому, окрім інших осіб, зазначено ОСОБА_1 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.10.2017 року № 5055 припинено виплату пенсії з 01.11.2017 року у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до п.4 частини першої ст.49 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 04.04.2019 року №2108-А-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на запит позивача щодо виплати пенсії, повідомило про те, що за інформацією Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 23.10.2017 №25-9/2066/3488-БТ ОСОБА_1 внесено до списку осіб, які не одержують пенсію більше ніж 1 рік. Виплату пенсії припинено з 01.11.2017 року. На запит головного управління від 22.01.2018 року №782/03-1 щодо перевірки фактичного місця проживання отримано рішення комісії управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області від 16.02.2018 року №0396/08 про відмову у призначенні (відновленні) виплати пенсії. Для поновлення виплати пенсії, ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до управління Пенсійного фонду за місцем реєстрації з заявою про поновлення виплати пенсії та відповідними документами. Окрім того, у листі зазначено, що питання щодо відновлення виплати пенсії буде розглянуто відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Разом з цим, суд зазначає, що до відзиву на адміністративний позов як доказ на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду надано довідку про розмір пенсії ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в головному управлінні ПФУ в Донецькій області і отримує пенсію за вислугу років, з якої вбачається, що за період з лютого 2015 року по жовтень 2017 року (включно) позивачу нараховано та перераховано пенсійні виплати на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк», з 01.11.2017 року пенсійні виплати нараховуються, але не виплачуються.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати як пенсія.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі - Порядок № 1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.
Відповідно до п. 16 Порядку №1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 1706-VII «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.
Частиною другою статті 20 Закону № 1706-VII визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Преамбулою Закону № 1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
При цьому згідно з преамбулою Закону № 1706-VII цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Статтею 1 Закону №1706 визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.
Разом з цим, суд зазначає, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявністю рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним», установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.
Пунктами 9 - 11 вказаної Постанови визначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.
Оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, який змінив місце проживання, на нього поширюються вимоги щодо відкриття рахунку в уповноваженому банку ПАТ «Ощадбанк».
Суд звертає увагу, що метою визначення виплати пенсій внутрішньо-переміщеним особам виключно через рахунки в ПАТ "Державний ощадний банк України" є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; забезпечення виплати пенсійних і соціальних допомог; недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат.
Закон № 2262-ХІІ не містить в собі підстав для припинення виплат, у такому разі при прийнятті рішення про припинення виплати пенсії органи пенсійного фонду повинні керуватися вимогами ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) з відповідними змінами, що є чинними на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами.
Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ, визначений ч.1 ст.49 Закону №1058, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
Суд звертає увагу, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 24.10.2017 року №5055 ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 01.11.2017 року у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до п.4 частини першої ст.49 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В контексті викладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно вчинено дії та винесено рішення про припинення виплати пенсії з 01.11.2017 року, оскільки пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на визнання дій відповідача протиправними щодо припинення виплати пенсії з лютого 2015 року, оскільки матеріалами справи підтверджується припинення виплати пенсії саме з 01 листопада 2017 року. До 01 листопада 2017 року відповідач перераховував кошти на рахунок, відкритий позивачем в ДОУ АТ «Ощадбанк» та як вбачається з листа Філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» позивачем не було вчинено будь-яких дій для зняття відповідних коштів з його особового рахунку.
В контексті викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з лютого 2015 року.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії та заборгованості суд зазначає наступне.
Як свідчить надана пенсійним органом довідка про розмір пенсії ОСОБА_1 за період з лютого 2015 року по жовтень 2017 року (включно) позивачу нараховано та перераховано пенсійні виплати на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк», з 01.11.2017 року пенсійні виплати нараховуються, але не виплачуються.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання. При цьому в заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, які перебувають на повному державному утриманні, указується адреса одержувачів цієї частини пенсії.
Відповідно до пункту 14 Порядку, орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ).
Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого законного представника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач або його законний представник не звертались до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії без надання позивачем заяви про поновлення виплати пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.
При цьому, враховуючи об'єктивні обставини, що сталися в державі, суд зазначає, що позивач зі свого боку також повинен докласти зусиль для відновлення виплати пенсії, зокрема, у разі необхідності, подання документів необхідних для поновлення виплати пенсії.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є правомірними.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем не було сплачено, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року відстрочено позивачеві сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення, а у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд, у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 768,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, б.3) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2019 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 жовтня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова