04 жовтня 2019 року Справа № 160/7304/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови йому у перерахунку з 31.12.2014 раніше призначеної пенсії та виплаті пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошової винагороди відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 49 від 30 травня 2019 року, які він отримував на протязі 2012-2014 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати відповідача здійснити з 31.01.2014 перерахунок раніше призначеної йому пенсії та виплатити пенсію, в розмірі 70% грошового забезпечення 16 636,10 грн. з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошової винагороди загальний розмір яких складає 16 636,10 грн. відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 49 від 30 травня 2019 p., які він отримував на протязі 2012-2014 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся із заявою до відповідача, в якій просив здійснити йому перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2012-2014 років. Проте листом від 04.06.2019 р. за № 4187/С-09 відповідачем було відмовлено, у зв'язку з тим, що діючим законодавством не передбачено врахування до розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії зазначених ним виплат.
Ухвалою суду від 05.08.2019 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем було подано відзив на позов, в якому зазначено, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст.43 Закону № 2262, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення, індексація, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань до такого переліку не входять. Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Отже, доводи позивача, що вказані виплати мають бути включенні в розрахунок грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, є безпідставними, оскільки визначальним фактором включення додаткових видів грошового забезпечення є їх періодичність та законодавчо визначений перелік, а не сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01 січня 2015 року отримує пенсію за 38 років вислуги у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ.
Пенсію позивачу призначено на підставі наданих ГУ МВС України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії № 83/35425 від 17.01.2015 року, грошового атестату № 2 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2012 р. по 30.11.2014 р., а також його особистої заяви про призначення пенсії від 17.01.2015 року.
Судом також встановлено, що 04.06.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в якій просив відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити з 01.12.2012 року перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити йому пенсію, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2012-2014 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ, - з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. До вказаної заяви позивачем була додана довідка Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 49 від 30.05.2019 року.
Своїм листом від 04.06.2019 за № 4187/С-09 відповідачем повідомлено, що на виконання вимог Постанови № 103 йому проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262-ХІІ, а саме: за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. На підставі довідки, яка надана ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області, позивачу проведено перерахунок пенсії з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 3 250 грн.; окладу за спеціальним званням 2 400 грн.; 50% надбавки за стаж служби 2 825 грн.; 15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень 487,50 грн; 5,74% премії 514,45 грн. Всього грошове забезпечення - 9 476,95 грн. Розмір пенсії 70% складає 6 633,87 грн. Доплата за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. в сумі 18 047,46 грн буде виплачена за нормами Постанови № 103 у такому порядку: з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., а саме по 375,99 грн щомісячно; з 01.01.2020 р. по 30.06.2021 р. щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме по 751,98 грн щомісячно. Для проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 103 у розмірі 90% від грошового забезпечення правові підстави відсутні.
Позивач вважає, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок з 01.12.2012 р. раніше призначеної пенсії та виплаті пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які він отримував на протязі 2012-2014 років, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Частиною 7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції на час призначення позивачу пенсії) встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
При цьому розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
У свою чергу стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 постанови КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинною на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною 3 Постанови № 1294 було затверджено додаток № 26 яким визначені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та пунктом 3 частини 5 цієї постанови надано право керівникам державних органів, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Отже, аналізуючи ці постанови КМУ та з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» видно, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій нормативними актами віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо.
Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Такий висновок також підтверджується висновками Верховного суду від 20.02.2018 р. по справі № 286/2987/16-а (провадження К/9901/1465/17) та кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 13.05.2015 року.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем було вірно обраховано розмір пенсії позивача, а отже підстав для задоволення позову немає.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з викладених вище підстав.
Згідно із ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, а тому понесені ним судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судовий збір по справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма