копія
03 вересня 2019 року Справа № 160/4789/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Карпенко О.В. Залата А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом приватного науково-виробничого підприємства «Стіл-груп» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
27 травня 2019 року приватне науково-виробниче підприємство «Стіл-груп» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005941418 від 25.02.2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005961418 від 25.02.2019 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005911418 від 25.02.2019 року, прийняте Головним Управлінням державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за наслідками перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем:
п.п. 134.1.1 та п. 135.1 Податкового кодексу України, заниження податку на прибуток на загальну суму 2711006,00 грн.;
п. 198.3 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 225 459,00 грн.
Висновки обґрунтовані тим, що відповідач не визнає віднесені ПНВП «Стіл-груп» витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з наступними контрагентами:
ТОВ «Голдест Груп», ТОВ «Стар Ленд Компані», ТОВ «Альянс Поставка», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Інфо Лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи»,ТОВ «Інфо Лайт Нова», ТОВ «Преміум Стайлінг», ТОВ «Астер Люкс», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек Агро Груп», ТОВ «Промінкомс».
Позивач стверджує, що в акті перевірки немає жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів, відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ані до ціни придбаних товарів, ані інших зауважень.
Фактично у висновках Акту перевірки відсутній аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, натомість вони ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів ПНВП "Стіл-Груп".
Позивач стверджує, що висновки відповідача є недопустимим з огляду на правову позицію ВС у постанові від 14.02.2018 року у справі № 816/989/171.
Під час перевірки надані всі необхідні документи, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України.
Також позивач стверджує, що не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Ухвалою суду від 31 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27 червня 2019 року о 09 годині 00 хвилин.
25 червня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги викладені у позові задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За результатами перевірки був складений Акт №2666/04-36-14-18/24441045 від 23.01.2019, відповідно до якого встановлені наступні порушення позивачем податкового законодавства:
п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 711 006 грн., у тому числі: 2017 рік у сумі 2 711 006 грн.;
п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 225 459 грн., в тому числі:
січень 2017 року у сумі ПДВ - 212 719 грн.;
лютий 2017 року у сумі ПДВ - 112 596 грн.;
березень 2017 року у сумі ПДВ - 266 920 грн.;
квітень 2017 року у сумі ПДВ - 174 295 грн.;
травень 2017 року у сумі ПДВ - 255 928 грн.;
липень 2017 року у сумі ПДВ - 61 870 грн.;
серпень 2017 року у сумі ПДВ - 230 750 грн.;
вересень 2017 року у сумі ПДВ - 266 421 грн.;
жовтень 2017 року у сумі ПДВ - 388 078 грн.;
грудень 2017 року у сумі ПДВ - 255 882 грн., та зменшено від'ємне значення ПДВ за грудень 2017 року на загальну суму 291 718 грн.
Внаслідок встановлених порушень було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
від 25.02.2019 року № 0005961418, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням - 2 711 006,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 677 751,50 грн.;
від 25.02.2019 року № 0005941418, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням - 2 225 459 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 556 364,75 грн.;
від 25.02.2019 року № 0005911418, за яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 291718,00 грн.;
В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПНВП «Стіл-Груп» з наступними контрагентами:
ТОВ «Альянс поставка», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек агро груп», TOB «Голдест груп», ТОВ «Інфо лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Преміум стайлінг», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Стар ленд компані», ТОВ «Промінкомс», ТОВ «Астер люкс», ТОВ «Інфо лайт нова».
До перевірки надано договори поставки, згідно з якими ПНВП «Стіл-Груп» - покупець, а ТОВ «Альянс поставка», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек агро груп», ТОВ «Голдест груп», ТОВ «Інфо лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Преміум стайлінг», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Стар ленд компані», ТОВ «Промінкомс», ТОВ «Астер люкс», ТОВ «Інфо лайт нова» - продавці.
Продавцями видано податкові та видаткові накладні.
Вартість ТМЦ ПНВП «Стіл-Груп» віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у відповідних періодах.
Податок на додану вартість згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПНВП «Стіл-Груп» включено до складу податкового кредиту у відповідних періодах.
У наданих видаткових накладних не наведено, по яких довіреностях (довіреності) була отримана дана продукція.
Податкові накладні, виписані на адресу ПНВП «Стіл-Груп», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит та визнання витрат такими, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.
Щодо зазначених контрагентів-постачальників, то згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 12 лютого 2014 року по справі Ж/800/42298/13: «Платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного та інших документів реєстраційного характеру, не є достатнім, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників».
Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але й у рамках податкових правовідносин (Ухвала ВАСУ від 26.03.2014 №К/9991/26540/11, №К/9991/28864/11).
Також, ТОВ «Альянс поставка», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек агро груп», TOB «Голдест груп», ТОВ «Інфо лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Преміум стайлінг», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Стар ленд компані», ТОВ «Промінкомс», ТОВ «Астер люкс», ТОВ «Інфо лайт нова» є фігурантами кримінальних справ.
Крім того, ТОВ «Альянс поставка» зареєстровано в органах ДФС з подальшою передачею у володіння чи управління підставними (неіснуючими), померлими, безвісти зниклими особами або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
ТОВ «Градар» зареєстровано в органах ДФС з подальшою передачею у володіння чи управління підставними (неіснуючими), померлими, безвісти зниклими особами або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним.
Перевіркою зроблено висновки, що перераховані грошові кошти повинні відображатись в бухгалтерському обліку на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» в кореспонденції з рахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті» як дебіторська заборгованість.
Фактично ПНВП «Стіл-Груп» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з ТОВ «Альянс поставка», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек агро груп», ТОВ «Голдест груп», ТОВ «Інфо лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Преміум стайлінг», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Стар ленд компані», ТОВ «Промінкомс», ТОВ «Астер люкс», ТОВ «Інфо лайт нова» і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.
Відповідно, перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.
З урахуванням викладеного відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб)), буде порушенням п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044; п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248.
Враховуючи вищевикладене, вищенаведені підприємства-контрагенти створено з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, і мінімізації сплати податків іншим підприємствам. Отже, дані контрагенти не здійснюють господарську діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у «покупців», а оформлені правочини не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Враховуючі вищевикладене, ПНВП «Стіл-Груп» в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік на загальну суму 15 061 146,00 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень - грудень 2017 року на загальну суму 2 517 177,00 гривень.
За розглядом акта ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено податкові повідомлення - рішення від 25.02.2019 №0005961418 на 2711006,00 грн. податку на прибуток і 677751,50 грн. штрафної санкції, №0005941418 на 2225459,00 грн. податку на додану вартість і 556364,75 грн. штрафної санкції, №0005911418 на зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 291718,00 гривень.
При проведенні перевірки ПНВП «Стіл-Груп» для підтвердження транспортування ТМЦ від продавця до покупця надано товарно-транспортні накладні (супровідні документи, довіреності та інші), перелік яких наведено в акті перевірки.
Дані Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області «НАІС ДЦАІ» МВС України по транспортних засобах наведено в акті перевірки.
ПНВП «Стіл-Груп» перераховано продавцям грошові кошти за ТМЦ.
Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» між суб'єктами господарювання станом на 31.12.2017 р. кредиторська заборгованість відсутня.
Вищевказане отримання товару (робіт, послуг) згідно з регістрами бухгалтерського обліку ПНВП «Стіл-Груп» відображено записами: Дт 201 - Кт 631, Дт 901 - Кт 201, Дт 644 - Кт 631, Дт 631 - Кт 311.
В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлено, що продавцями задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників, перелік яких наведено в акті перевірки. Тобто, дані ТМЦ мають різноманітні характеристики, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання.
За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ «Альянс поставка», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек агро груп», TOB «Голдест груп», ТОВ «Інфо лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Преміум стайлінг», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Стар ленд компані», ТОВ «Промінкомс», ТОВ «Астер люкс», ТОВ «Інфо лайт нова» та/або їх постачальниками по ланцюгу взаємопов'язаних господарських операцій з руху товарів: алюмінієвий сплав, алюмінієвий лист, алюмінієвий профіль, встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.
Крім того, у зазначених постачальників відсутнє придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, навантажувальних та розвантажувальних послуг та інше.
Господарські операції не опосередковується реальним виконанням операції, що становить його предмет, адже системний аналіз наведених в адміністративному позові доводів, дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей (якої, у контрагентів позивача не було) для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
З огляду на зазначене представник відповідача зазначив, що висновки акту перевірки позивача є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
03 липня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній, зокрема, зазначив, що відповідач у відзиві дублює доводи наведені у акті перевірки.
На момент здійснення спірних операцій всі контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ.
Позивач не тільки перевіряє своїх контрагентів за даними ЄДР, але й з джерел ДФС. У контрагентів позивача відсутній обов'язок звітувати перед позивачем та бути підданим його контролю. Звідси випливає, що платник податків при виборі контрагента змушений оперувати наявною офіційною інформацією про свого контрагента, яка формується тими ж державними органами. Будь-яка негативна інформація про всіх контрагентів з джерел ДФС була відсутня.
У відзиві відповідач зазначає, що у наданих до перевірки видаткових накладних відсутнє зазначення номеру і дати довіреностей, за якими позивачем отриманий товар, а копії довіреностей не надані до перевірки.
Таке твердження відповідача не відповідає дійсності в повній мірі, адже не у всіх накладних відсутні посилання на довіреності, а також частину накладних підписував особисто директор позивача, а не особа за довіреністю.
Також представник позивача зазначив, що всі кримінальні провадження, про які зазначає відповідач, були внесені до ЄРДР ще в 2017 році. Тобто по таким провадженням сплинув строк досудового розслідування. При чому жодного вироку стосовно посадових осіб чи власників контрагентів позивача станом на сьогоднішній день немає.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Приватне науково-виробниче підприємство «Стіл-Груп» - позивач зареєстровано як юридична особа Кам'янською міською радою 31.01.1997 р.
Місцезнаходження позивача: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, Заводський район, вул. Спортивна, буд. 34, офіс 14.
На підставі Наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6765-п від 29.11.2018 року була поведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складено Акт № 2666/04-36-14-18/24441045 від 23.01.2019 року.
В Акті перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем:
п.п. 134.1.1 та п. 135.1 Податкового кодексу України, заниження податку на прибуток на загальну суму 2 711 006,00 грн. у тому числі 2017 рік у сумі 2 711 006 грн.;
п. 198.3 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 225 459,00 грн. у тому числі:
січень 2017 року у сумі ПДВ - 212 719 грн.;
лютий 2017 року у сумі ПДВ -112 596 грн.;
березень 2017 року у сумі ПДВ -266 920 грн.;
квітень 2017 року у сумі ПДВ - 174 295 грн.;
травень 2017 року у сумі ПДВ -255 928 грн.;
липень 2017 року у сумі ПДВ - 61 870 грн.;
серпень 2017 року у сумі ПДВ - 230 750 грн.;
вересень 2017 року у сумі ПДВ - 266 421 грн.;
жовтень 2017 року у сумі ПДВ - 388 078 грн.;
грудень 2017 року у сумі ПДВ - 255 882 грн.;
п. 167.1 ст. 167, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПК України донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 488,96 грн.;
п. 167.1 ст. 167, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п.п 1.2 п. 16-1 розділу ХХ підрозділ 10 ПК України донараховано військового збору у сумі 40,75 грн.;
розділу ІІІ п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), затвердженого Наказом міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку."
На підставі вказаних висновків відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 р., а саме:
№0005941418, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 781 823, 75 грн.;
№0005961418, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 387 757, 5 грн.;
№0005911418, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання за завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 291 718,00 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем були складені заперечення від 07 лютого 2019 року, а також скарга від 07 березня 2019 року на вищевказані податкові повідомлення-рішення та направлено до відповідача.
Рішенням про результати розгляду скарги від 25.04.2019 року за № 19690/6/99-99-11-04-01-25 у задоволенні скарги позивача відмовлено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що висновки наведені у акті перевірки, обґрунтовані тим, що податковим органом повністю не визнаються віднесені позивачем витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ «Голдест Груп», ТОВ «Стар Ленд Компані», ТОВ «Альянс Поставка», ТОВ «Міленкор», ТОВ «Мілтон Трейд», ТОВ «ТП Плейн», ТОВ «Інфо Лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Інфо Лайт Нова», ТОВ «Преміум Стайлінг», ТОВ «Астер Люкс», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек Агро Груп», ТОВ «Промінкомс».
Позивач є виробничим підприємством із основним видом діяльності - виробництво алюмінієвого сплаву (чушки) із брухту алюмінію. На підприємстві позивача при отриманні сировини (брухту) спочатку вона проходить процес сортування і виділення корисної маси брухту алюмінію, що фіксується актами, доданими до матеріалів справи, потім проводиться радіологічний та піротехнічний контроль спеціально навченими особами, з використанням реактивів та внесенням записів у відповідні журнали, потім відбувається переробка сировини в сплав відповідної категорії, і це є плавильним процесом, що вимагає великих енергетичних затрат. Після виготовлення продукції знову проводиться радіологічний контроль. Крім того, внаслідок процесу переплавки утворюється шлак алюмінію, який також продається позивачем, внаслідок чого позивач декларує прибуток та зобов'язання з ПДВ.
Так, між ТОВ «Голдест Груп» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір від 01 листопада 2016 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю алюмінієвий прокат, алюмінієві сплави (товар).
Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових документах, складених протягом всього строку дії договору.
На виконання умов цього договору були складені такі документи:
видаткові накладні: №№ РН-0000003, 0000004,0000006;
податкові накладні від 09.01.17 р.: №№ 5, 7,16;
товарно-транспортні накладні: №№ 1, 2, 3.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 153 361,67 грн. та отримані доходи в сумі 766 808,32 грн. Різниця є позитивною і становить 2 503,95 грн. з ПДВ та 12519,73 грн. задекларованого доходу.
В Акті перевірки вказано, що згідно бази даних регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області "НАІС ДДАІ" МВС України, транспортні засоби, що зазначені в товарно-транспортних накладних, не зареєстровані.
Однак суд має зазначити, що відсутність інформації в базі не є аргументом, адже це може свідчити про реєстрацію транспортного засобу до 01.01.2013 року.
Крім того, як вбачається з відкритої інформації з ЄДР, 06.06.2017 року (тобто через півроку після операцій з позивачем) у ТОВ "Голдест Груп" відбулась зміна власника і керівництва. Тому неподання податкової звітності може бути наслідком порушення податкового законодавства саме новим керівництвом, яке не має жодного відношення до позивача.
Між ТОВ «Стар Ленд Компані» (продавець) та позивачем ( покупець) укладено договір від 17 січня 2017 року, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти покупцю алюмінієвий прокат, алюмінієві сплави, окремими партіями.
Виконання умов договору підтверджується:
видатковими накладними
С- 00000012 від 23.01.2017 року;
С- 00000021 від 01.02.2017 року;
С-00000022 від 02.02.2017 року;
С- 00000017 від 20.02.2017 року;
С- 00000018 від 20.02.2017 року;
С- 00000019 від 20.02.2017 року;
податковими накладними: №13 від 23.01.2017, №14 від 23.01.2017, №1 від 01.02.2017, №3 від 02.02.2017 р., №20 від 20.02.2017 р., №21 від 20.02.2017 р.;
товарно-транспортними накладними.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 220883,65 грн. та отримані доходи в розмірі 1104418,25 грн. Різниця є позитивною та становить 12475,21 грн. з ПДВ та 62376,05 грн. задекларованого доходу.
В Акті перевірки зазначено, що згідно бази даних регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області "НАІС ДДАІ" МВС України, за номерним знаком, що зазначений в товарно-транспортних накладних, зареєстрований мотоцикл.
Але суд має зазначити, що база даних сформована за даними реєстрації транспортних засобів після 01.01.2013 року. Таким чином, відповідний автомобіль міг бути зареєстрований до 01.01.2013 року.
Крім того, за номерним знаком АН7139ХР зареєстровано напівпричіп WIELTON NW, 1998 року випуску.
Також за наявною в ЄДР інформацією 13.03.2017 року відбулась зміна юридичної адреси і керівництва ТОВ "Стар Ленд Компані". Тому неподання цим платником податків звітності, починаючи саме з цього періоду, може бути пов'язано із цими змінами, що відбулось вже після операцій з ПНВП "Стіл-Груп".
Між ТОВ «Альянс Поставка» (постачальник) та позивачем ( покупець) укладено договір поставки від 01.03.2017 року згідно якого постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю алюмінієвий прокат, алюмінієві сплави.
Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових документах, складених протягом всього строку дії цього договору.
На виконання умов договору складені такі документи:
видаткові накладні №№ --0000008 від 01.03.2017 р., --0000009 від 02.03.2017 р., --00000010, --00000011, --00000012, --00000013 від 03.03.2017 р.;
податкові накладні №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7;
товарно-транспортні накладні № 1 від 01.03.2017 р., №2 від 02.03.2017 р., №3, №4, №5 від 03.03.2017 р.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" з ТОВ «Альянс Поставка» не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання в сумі 468 791,47 грн. та отримані доходи в сумі 2343957,37 грн. Різниця є позитивною та становить 61528,07 грн. з ПДВ та 307640,37 грн. задекларованого доходу.
За наявною в ЄДР інформацією 10.04.2017 року відбулась зміна юридичної адреси і керівництва ТОВ "Альянс Поставка". Тому неподання цим платником податків звітності може бути пов'язано із цими змінами та відбулось вже після операцій з ПНВП "Стіл-Груп".
Між ТОВ «Міленкор» ( постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки від 28.04.2017 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю алюмінієвий прокат, алюмінієві сплави.
Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових документах, складених протягом всього строку дії цього договору.
Виконання умов договору підтверджується наступними документами:
видаткові накладні: №№ м-00000001, м-00000002, м-00000003 від 3.05.2017 року, 00000004, 00000005 від 04.05.2017 р., 00000006 від 05.05.2017 р., 00000007 від 10.05.2017 р.;
податкові накладні: №№106,107,108, 109, 110,111,112;
товарно-транспортні накладні №№:10 від 03.05.2017 р., 11 від 04.05.2017 р., 12 від 05.05.2017 р., 13 від 10.05.2017 р.;
акти №№ 5, 6, 7, 8, 9.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" з ТОВ «Міленкор» не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 285860,82 грн. та отримані доходи в сумі 1429304,08 грн. Різниця є позитивною і становить 29932,93 грн. з ПДВ та 149664,63 грн. задекларованого доходу.
Також між ТОВ «Мілтон Трейд» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки від 15 травня 2017 року, згідно умов якого протягом року постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю, алюмінієві сплави.
На виконання умов цього договору були складені такі документи:
видаткові накладні №№ ми - 0000002, ми-0000003, ми-0000003 від 19.05.2017 р.;
податкові накладні № 12 від 19.05.2017 р., №34 від 19.05.2017 р.;
товарно-транспортна накладна №№ 3 від 19.05.2019 року.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" з ТОВ «Мілтон Трейд» не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 65721,20 грн. та отримані доходи в сумі 328609,60 грн. Різниця є позитивною і становить 3851,72 грн. з ПДВ та 19258,60 грн. задекларованого доходу.
Між ТОВ «ТП Плейн» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки від 29 травня 2017 року №2905 та Договір №14/04 від 14.04.2017 року, згідно умов яких протягом року постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю алюмінієві сплави, вироби, прокат, профілі, листи окремими партіями за цінами та в кількості які погоджуються між сторонами.
На виконання умов вказаних договорів були складені первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти про фіксацію показів приладів обліку.
Також, щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «ТП Плейн», суд має зазначити наступне.
Відповідно до Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/3821/18 від 13.11.2018 року, судом встановлено факт руху активів від ТОВ «ТП Плейн» до ПНВП «Стіл-груп» за договорами поставки у червні 2017 року та подальшої реалізації отриманого товару. Зокрема, в рішенні встановлено, що в ході судового розгляду справи підтверджена можливість вчинення позивачем згаданих господарських операцій, зокрема з огляду на наявність у нього атестату спеціалізованого металургійного переробного підприємства AB № 228722, свідоцтва про атестацію власної лабораторії № 06544-2-7-7/4 ГОМС, виробничого обладнання відповідно до переліку, кваліфікованого персоналу згідно штатного розкладу на 2017 рік, а також була отримана інформація щодо використання ТОВ «ТП Плейн» транспортних засобів для постачання на ПНВП «Стіл-Груп» товарів, яка підтверджена належними доказами (листами Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області на вказане рішення було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 року. Таким чином. рішення набрало законної сили 28.01.2019 року.
Тобто, реальність здійснення цих господарських операцій встановлена рішенням суду. Відповідно до ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлений факт здійснення господарських операції між ТОВ «ТП Плейн» до ПНВП «Стіл-груп» та неправомірність дій контролюючого органу щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по даним операціям.
Також в матеріалах справи міститься договір поставки від 06.09.2017 року укладений між ТОВ «Преміум стайлінг» (постачальник) та позивачем (покупець), згідно умов якого постачальник зобов'язується доставити, а покупець прийняти та оплатити алюмінієвий прокат.
Виконання договору підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.
Під час перевірки надані всі документи, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції, в тому числі на переробку і подальшу реалізацію контрагентам ТОВ ВП «Нафтомаш», ТОВ ВТП «Промресурси», ТОВ «Автокомпонент плюс», ТОВ «Елефант-М», НВА «Спецмет», ПрАТ «Сталь» та ТОВ "Укр Лит Пром". Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 467937,06 грн. та отримані доходи в сумі 1339685,29 грн. Різниця є позитивною та становить 89093,06 грн. з ПДВ та 445465,29 грн. задекларованих доходів.
В Акті перевірки невірно зазначено, що у видаткових накладних не наведено, по яким довіреностям отримана продукція. В наданих до перевірки документах чітко вказаний номер довіреності і дата видачі.
Крім того, невірно зазначено, що жодний транспортний засіб за номером НОМЕР_1 не зареєстровано. Перевізник ФОП ОСОБА_1 був залучений позивачем і надав ПНВП «Стіл-Груп» копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ та його копія була надана до заперечень на Акт перевірки та додана до цієї позовної заяви.
Між ТОВ "Астер Люкс" (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір поставки ДГ- 1013/01 від 13 жовтня 2017 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю визначений договором товар.
Виконання умов договору підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи а саме видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.
Внаслідок досліджених господарських операцій ПНВП "Стіл-Груп" з ТОВ "Астер Люкс" не тільки задекларовано податковий кредит з ПДВ та нараховані витрати, але й задеклароване податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 186740,10 грн. та отримані доходи в сумі 933700,50 грн. Різниця є позитивною та становить 26740,10 грн. з ПДВ та 133700,50 грн. задекларованого доходу.
В Акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних не наведено, по яким довіреностям отримана продукція, але не враховано, що товар отримав особисто директор, що діє на підставі статуту, а не довіреності.
Крім того, в акті невірно зазначено, що за номером НОМЕР_2 не зареєстрований причіп, адже за базою даних за цим номером обліковується напівпричіп BULTHUIS ТААА-01, рік випуску 2000, колір сірий.
В акті зазначено, що згідно бази ЄРПН ТОВ "Астер Люкс'' придбало товар, що був реалізований ПНВП "Стіл-груп" у ТОВ "Деліон Груп". Таким чином, можна прямо встановити походження товару у контрагента. Подальші зауваження, що ТОВ "Деліон Груп" у жовтні такі товари не придбавало є недоречними.
Типові договори про поставку алюмінієвого сплаву були укладені між позивачем та ТОВ «Інфо Лайт», ТОВ «ВІП Технолоджи», ТОВ «Інфо Лайт Нова», ТОВ «Астер Люкс», ТОВ «Карстон Груп», ТОВ «Градар», ТОВ «Протек Агро Груп», ТОВ «Промінкомс».
Документи, що були складені на виконання умов цих договорів, містяться в матеріалах справи та підтверджують реальність цих договорів.
Після переробки алюмінію позивач реалізовував товар в адресу інших підприємств, зокрема ТОВ "Укрлітпром", ТОВ «Автокомпонент плюс», ТОВ ВТП «Промресурси», НВА «Спецмет», ПАТ "Сталь'', ТОВ "Елефант-М" та ПП «Нафтомаш», що підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи: видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки та товарно-транспортні накладні.
Актом перевірки фактично визнано факт переробки брухту та реалізація готової продукції, але не визнано факт придбання такого брухту, що ґрунтується виключно на статусі контрагентів позивача.
Так, у акті перевірки та у відзиві відповідач стверджує про нереальність здійснення господарських операцій та відсутності їх опосередкованості рухом активів, посилаючись на інформацію, що міститься в інформаційних базах даних ДФС України відносно контрагентів позивача.
По всім зазначеним в Акті перевірки контрагентам відповідач стверджує, що в інформаційних базах даних ДФС відсутня інформація про наявність у контрагентів позивача основних фондів у власності та трудових ресурсів.
З цього приводу суд має зазначити про те, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах податкової без врахування даних первинних документів.
У постанові від 24.04.2019 року у справі № 804/111/13-а в п. 18 Верховний Суд чітко встановив, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.
Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Також у сфері операцій з металобрухтом поширеною є ділова практика придбання і перепродажу брухту «з коліс» у приватних підприємців та фізичних осіб (коли товар купується та продається одразу ж шляхом перенаправлення транспортного засобу з брухтом покупцю без його розвантаження та зберігання). А для здійснення такої операції ані наявність складів, ані транспортних засобів, ані значного штату не потрібна.
Відповідач стверджує, що у контрагентів позивача були відсутні взаємовідносини з перевізниками, водіями та власниками транспортних засобів, спираючись виключно на звіт 1Дф.
В той же час, звіт 1ДФ - це звіт про суми сплачених доходів фізичним особам і не може бути єдиним джерелом зазначеної інформації, оскільки водії можуть бути працівниками інших юридичних осіб, з якими контрагенти позивача уклали відповідні угоди, або ж товар міг бути придбаний у інших осіб і перенаправлений на адресу позивача, а водії і власники транспортних засобів мають відповідні угоди й відносини з контрагентами контрагентів позивача.
Також в матеріалах справи є підтвердження того, що за договорами з ТОВ "Преміум Стайлінг" та ТОВ "Карстон Груп" перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача. Для цього позивачем залучено перевізника - ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується, копією договору на перевезення вантажу та актами виконаних робіт.
Також, в обґрунтування фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відповідач стверджує про неподання або некоректне подання останніми податкової звітності.
Суд також не погоджується з вказаною підставою, оскільки Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 року у справі № №813/2483/14 зазначив, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» суд дійшов такого висновку: "Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника. що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".
Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
В Акті перевірки відповідач погоджується з тим, що податкові накладні по відносинам ПНВП "Стіл-груп" з усіма спірними контрагентами зареєстровані в ЄРПН.
Однак у 2017 році податкове законодавство вже передбачало можливість блокування реєстрації податкових накладних по ризиковим операціям, і якби по операціям з позивачем спрацював якийсь ризик, то податкова накладна була б заблокована. Таким чином у перевіряємий період не було зафіксовано ризикових операцій.
Також відповідач стверджує про те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних справ.
З цього приводу суд має зазначити, що станом на сьогоднішній день немає жодного вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, відносно посадових осіб контрагентів позивача.
Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №787, Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, та у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
В той же час, в Акті перевірки не наведено доказів «нереальності» угод (операцій), укладених між ПНВП «Стіл-груп» та зазначеними контрагентами.
Такі дії відповідача щодо складання офіційних документів, на підставі яких можуть прийматися акти індивідуальної дії, є неприпустимими з огляду на вимоги Конституції та законів України, тому що роблячи висновок про порушення будь-яким суб'єктом правовідносин приписів діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, у чому конкретно воно полягає та якими фактичними даними це підтверджується. Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен підтвердити та довести правомірність зроблених ним висновків.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Натомість надані суду документи по операціям за договорами поставки з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки, складені відповідно до норм Закону України №996-XIV, містять всі необхідні реквізити та спростовують доводи відповідача про нереалність укладених правочинів.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевказане, суд має зазначити, що відповідачем не було встановлено фактів щодо спростування реального виконання правочинів позивача з контрагентами за перевірений період. Позиція відповідача не підкріплена належними доказами, а саме: відповідними рішеннями суду про визнання недійсними вказаних в Акті правочинів або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача або його контрагентів, або будь-якими іншими доказами.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд має зазначити наступне.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 700,00 грн. та 393,45 грн.
В обґрунтування клопотання зазначено, що справа не є шаблонною та потребувала вивчення дуже великої кількості документів, законодавства та судової практики.
Також адвокат зазначив, що ним витрачено 28,5 годин активної роботи для підготовки до розгляду справи, збору документів та інформації, узгодження правової позиції з клієнтом, складання та подання позовної заяви. Відповідно до п. 3.2. Договору про надання правової допомоги та Додатку 1, вартість однієї години роботи складає 600,00 грн. (Шістсот гривень 00 копійок). Крім того, щонайменше 1 година витрачена на судове засідання.
На підтвердження наданих послуг адвокат надав суду: Ордер на надання правової допомоги, договір про надання правової допомоги № ДП 1807 від 18.07.2019 року, акти наданих послуг від 31.05.2019 року та від 27.06.2019 року, платіжні доручення № 151 та № 191 про перерахування грошових коштів.
Статтею 132 КАС України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат. Так, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст. 134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Необхідно зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, а саме у розмірі 7 000 грн. оскільки суд вважає описані витрати на правничу допомогу значно завищеними.
Крім того, на підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 19 210,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.02.2019 року № № 0005941418, 0005961418, 0005911418.
Присудити на користь приватного науково-виробничого підприємства «Стіл-груп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13 вересня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 13 вересня 2019 року. Суддя Згідно з оригіналом. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник