21 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1005/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.
здійснив розгляд у письмовому провадженні
касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019
за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 555 915,80 грн.
У зв'язку з відрядженням судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2019, який наявний в матеріалах справи.
Стислий виклад позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 555 915,80 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Залізницею у період червень-липень 2018 року здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є ПрАТ «МК «Азовсталь», з порушенням термінів доставки, які визначені Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
3. У суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені до 5% від ціни позову.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 у справі №910/1005/19 (суддя Князьков В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто із Залізниці на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» 90 000,00 грн. штрафу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/1005/19 (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г., Буравльов С.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
6. ПрАТ «МК «Азовсталь» у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 скасувати в частині зменшення розміру штрафу та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Оскаржуючи судові рішення в частині зменшення розміру штрафу до 90 000,00 грн., позивач зазначає про те, що:
- Залізницею не було подано доказів на підтвердження причин поважності несвоєчасної доставки вантажу, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування частини третьої статті 551 ЦК України;
- перевезення вантажу, за яким виникли спірні правовідносини, здійснювались виключно на підконтрольній українській владі території;
- забезпечення вказаних залізничних перевезень здійснювалося не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд. При цьому ділянка між станціями Волноваха - Камиш-Зоря є незначною частиною маршруту перевезення вантажу від станції вантажовідправника до станції Сартана. Водночас нарахування провізної плати Залізницею здійснюється за фактичною відстанню, у зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати;
- обставини, на які посилається Залізниця, були відомі їй при укладенні відповідних договорів на перевезення, на підставі яких Залізниця взяла на себе зобов'язання з перевезення. Водночас єдиним достатнім та належним документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України, який Залізницею не подано.
Аргументи інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. Судами встановлено, що у період з червня 2018 року по липень 2018 року Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до станції призначення Сартана Донецької залізниці здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», що підтверджується залізничними накладними в кількості 66 штук. Відповідно до графи 52 залізничних накладних вантаж, що прямував за залізничними накладними, АТ «Укрзалізниця» доставлено ПрАТ «МК «Азовсталь» після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчать відповідні календарні штемпелі видачі вантажу.
10. У залізничних накладних, за якими АТ «Укрзалізниця» допущено прострочення доставки вантажу, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.
11. Тобто у червні-липні 2018 року мало місце порушення відповідачем вимог статті 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут ), щодо прострочення доставки вантажу позивачу.
12. Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 555 915,80 грн.
13. При цьому судом першої інстанції було розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 5% від ціни позову та його частково задоволено шляхом зменшення суми нарахованої неустойки до 90 000,00 грн.
Статут залізниць України, затверджений постановою КМУ №457 від 06.04.1998
14. Стаття 41
Залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
15. Стаття 116
За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV
16. Частина перша статті 233
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
17. Частина друга статті 233
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV
18. Частина перша статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
19. Частина третя статті 549
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
20. Частина третя статті 551
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991
21. Частина третя статті 3
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Частина перша статті 85
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
23. Частина друга статті 236
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
24. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Пункт 1 частини першої статті 308
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
27. Стаття 309
1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
28. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду в частині зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
29. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.
30. Відповідно до статті 41 Статуту залізниць - залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
31. Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) передбачено, що терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
32. Статтею 116 Статуту залізниць передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 3) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
33. Тобто встановлений статтею 116 Статуту залізниць штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
34. Господарськими судами встановлено, що відповідно до календарних штемпелів на залізничних накладних (графа 52) відповідачем доставлено позивачу вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що згідно із статтею 116 Статуту та пункту 1.1 Правил є підставою для застосування до залізниці як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
35. При цьому судами встановлено, що Залізницею було подано клопотання про зменшення розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України до 5%, а саме до 7 886,60 грн.
36. Відповідно до статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
37. Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
38. Цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
39. Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
40. При розгляді даної справи та вирішенні питання про зменшення нарахованого Залізниці штрафу суди враховували, що:
- частина залізничної мережі Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» знаходиться в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з міста Маріуполь між станцією Волноваха та станцією Камиш-Зоря, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, у зв'язку з чим має місце затримка доставки вантажу, що підтверджується схемою Донецької залізничної дороги та не заперечується позивачем;
- за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року Регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» отримала збиток у сумі 295 676,00 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за перше півріччя 2018 року;
- ПрАТ «МК «Азовсталь» не надано судам доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної доставки залізницею вантажів.
41. Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, про необхідність надання відповідачем сертифіката Торгово-промислової палати України та про відсутність у позивача обов'язку доведення понесення ним збитків внаслідок прострочення Залізниці касаційний суд не бере до уваги, оскільки скаржник помилково ототожнює підстави та умови для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання (згідно зі статтею 617 ЦК України) з підставами та умовами зменшення розміру штрафних санкцій (згідно зі статтею 551 ЦК України, статтею 233 ГК України), які були застосовані до боржника у зв'язку з настанням такої відповідальності.
42. Так, положення статті 617 ЦК України щодо доведення настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не застосовуються при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки. В той час, як доведення стороною факту понесення збитків внаслідок прострочення боржника є тією обставиною, яка згідно зі статтею 551 ЦК України враховується судом при зменшенні розміру штрафних санкцій.
43. Скаржник також помилково вказує на відсутність згідно з нормами чинного процесуального законодавства у господарського суду права зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.
44. Так, відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
45. Відповідно до частини другої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
46. Отже, господарські суди при здійсненні судочинства, керуючись процесуальними нормами ГПК України, застосовують до спірних правовідносин сторін чинні норми матеріального права, якими, зокрема, передбачено право суду щодо зменшення розміру санкції (неустойки) з урахуванням конкретних обставин справи згідно із статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України.
47. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
49. У зв'язку з наведеним доводи позивача про те, що: перевезення вантажу, за яким виникли спірні правовідносини, на адресу позивача здійснювались виключно на підконтрольній українській владі території; забезпечення вказаних залізничних перевезень здійснювалося не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд, при цьому ділянка між станціями Волноваха - Камиш-Зоря є незначною частиною маршруту перевезення вантажу від станції вантажовідправника до станції Сартана, а водночас нарахування провізної плати Залізницею здійснюється за фактичною відстанню, у зв'язку із чим позивач несе додаткові витрати; обставини, на які посилається Залізниця, були відомі їй при укладенні відповідних договорів на перевезення, на підставі яких Залізниця взяла на себе зобов'язання з перевезення, - не беруться касаційним судом до уваги, оскільки були предметом дослідження господарськими судами та спростовуються викладеними в оскаржуваних рішеннях доводами судів попередніх інстанцій.
50. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судом першої та апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України та зменшено розмір штрафних санкцій.
51. Інші доводи скаржника щодо неврахування судами всіх істотних обставин справи, а також щодо ненадання об'єктивної оцінки наданим доказам не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки вони зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних доказів та встановлених обставин справи, спрямовані на надання касаційним судом переваги одних доказів над іншими, а також встановлення достовірності того чи іншого доказу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно імперативних приписів частини другої статті 300 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права господарськими судами, що призвели до ухвалення незаконних рішень.
53. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови.
Судові витрати
54. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ПрАТ «МК «Азовсталь», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/1005/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Бенедисюк
Суддя І.В. Булгакова
Суддя В.П. Селіваненко