21 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6964/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Мачульського Г.М.
учасники справи:
позивач - Національний банк України
відповідач - юридична особа-нерезидент PENNYLANE-COMERCIO INTERNACIONAL LDA (ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк";
- Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 07.06.2019
у складі колегії суддів: Коротун О.М. (головуючий), Руденко М.А., Сулім В.В.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 19.03.2019
у складі судді Привалова А.І.
у справі №910/6964/18
за позовом Національного банку України
до юридичної особи-нерезидента PENNYLANE-COMERCIO INTERNACIONAL LDA (ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА)
про звернення стягнення на предмет іпотеки
1. 18.07.2019 через Північний апеляційний господарський суд Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 16.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/6964/18 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/6964/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019.
3. Ухвалою від 12.08.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г. поновив Приватному акціонерному товариству "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №910/6964/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3.1. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/6964/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Мачульского Г.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019.
4. Від Національного банку України (далі - НБУ, позивач) надійшов відзив на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - скаржник, ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат").
Короткий зміст позовних вимог
5. Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до юридичної особи-нерезидента PENNYLANE-COMERCIO INTERNACIONAL LDA (ПЕННІЛЕЙН-КОМЕРСІО-ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
5.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором №19 від 24.10.2008, в останнього виникла заборгованість на загальну суму 2 464 245 586, 02 грн., яку відповідач був зобов'язаний погасити за рахунок предмета іпотеки за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015.
6. 14.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", до відповідачів Компанії ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА та ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк", за участі третьої особи Національного банку України, відповідно до якої заявник, як позивач, просив суд визнати ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний Комбінат" іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, укладеним між Національним банком України та Компанією ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 26.03.2015 та зареєстрований в реєстрі за №672), в частині виконаного ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" зобов'язання на суму 8 146 840 грн. в рахунок забезпечених цим Договором застави вимог Кредитного договору №19 від 24.10.2008.
6.1. Позовні вимоги обґрунтовані виконанням ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі договору застави №32 від 24.03.2015 обов'язку АТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 щодо погашення частини простроченої заборгованості на суму 8 146 840 грн.
Короткий зміст рішення першої інстанції
7. Ухвалою від 19.03.2019 Господарський суд міста Києва позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" і додані до неї документи у справі №910/6964/18 повернув без розгляду.
7.1. Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом спору у справі №910/6964/18 є звернення стягнення на майно відповідача-юридичної особи-нерезидента PENNYLANE-COMERCIO INTERNACIONAL LDA (ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА) на літак Boeing 767-300, державний знак НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1 , номер реєстраційного посвідчення РП 3778/1 від 11.11.2013, рік виготовлення 1992, переданий відповідачем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015 на забезпечення кредитних зобов'язань за договором №19 від 24.10.2008 на суму 2 464 245 586, 02 грн. (том 1, а.с. 10-24).
7.2. Також, місцевий суд встановив, що 14.03.2019 до місцевого суду надійшла позовна заява третьої особи - ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" до відповідача за первісним позовом та третьої особи за первісним позовом із зазначенням про залучення первісного позивача (Національного банку України) третьою особою, предметом якої визначено вимогу про визнання такої особи іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, укладеним між первісним позивачем та первісним відповідачем з посиланням на те, що зазначена особа частково погасила заборгованість за кредитним договором №19 від 24.10.2008 на суму 8 146 840 грн., будучи майновим поручителем АТ КБ "Приватбанк" за Договором застави залізничного рухомого складу №32 від 24.03.2015, виходячи із визначеної Звітом про оцінку ринкової вартості залізничного рухомого складу на суму 8 146 840 грн. (том 5, а.с. 46-50).
7.3. З огляду на встановлене, місцевий суд, з посиланням на частину 1 статі 49, частину 2 статті 177, частини 1, 2, 6 статті 180 ГПК України, дійшов висновку, що предметом позовних вимог первісного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (літак Boeing 767-300) за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015 в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №19 від 24.10.2008. Водночас, у позовній заяві 14.03.2019 ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" визначив інший предмет спору: "про визнання його іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015 на предмет іпотеки" у зв'язку з погашенням частини боргу за його зобов'язаннями як заставодателя за іншим договором застави залізничного рухомого складу, а в одному позовному провадженні не може бути два позивачі з різними предметами спору. Місцевий суд дійшов висновку, що позовна заява ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" безпосередньо не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем у справі №910/6964/18 - погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" не може вступити в дану справу, як третя особа, яка вважає, що саме їй належить предмет спору у даній справі, та про відсутність підстав для спільного розгляду позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" з первісним позовом відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України та повернув її без розгляду.
Зазначений правовий висновок місцевий суд обґрунтовував також висновками Постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №905/1688/15, згідно з якими вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (пункти 24-25, 37 Постанови).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою від 07.06.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 залишив без змін.
8.1. Апеляційний суд, перевіривши обставини, встановлені місцевим судом, та дослідивши наявні в матеріалах справи докази погодився з повнотою їх дослідження місцевим судом та правильністю застосування норм процесуального права на предмет залишення без розгляду позовної заяви третьої особи ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат", зазначивши, що вимога третьої особи ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" у даній справі не спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем у даній справі та не є вимогою в розумінні частини 1 статті 49 ГПК України, така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
8.2. Апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів про те, що спільний розгляд поданого позову третьої особи є доцільним разом з позовом Національного банку України, оскільки у разі вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду вимог третьої особи, це призведе до прямого порушення законних прав та інтересів ПрАТ "Товкачівський ГЗК". В цій частині судом апеляційної інстанції прийнято доводи відзиву на апеляційну скаргу Національного банку України про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №41 від 26.03.2015 (літака Boeing 767-300) жодним чином не вплине на права третьої особи ПрАТ "Товкачівський ГЗК", який будучи заставодавцем за іншим договором застави та задовольнивши частково вимоги Національного банку України, як заставодержателя, в межах вартості предмета застави (залізничного рухомого складу), може обґрунтовувати в окремому позовному провадженні набуття ним прав заставодержателя того майна, яким він поручався перед Національним банком України.
Доводи скаржника (ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат")
9. Скаржник доводив, що ПрАТ "Товкачівський ГЗК" виконало зобов'язання АТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №19 від 24.10.2008 в межах забезпеченої заставою частини на суму 8 146 840 грн., тому всі права кредитора у даному кредитному договорі №19, в тому числі щодо прав на майно інших майнових поручителів боржника за кредитом перед Національним банком України, в частині виконаного зобов'язання перейшли до скаржника. За таких обставин, має статися заміна кредитора на зазначену суму у даному зобов'язанні і в ПрАТ "Товкачівський ГЗК", як у нового кредитора, виникло право бути визнаним в судовому порядку іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №19 від 24.10.2008.
9.1. Скаржник зазначив, що, прийнявши рішення про повернення позовної заяви ПрАТ "Товкачівський ГЗК" без розгляду, суди попередніх інстанцій допустили порушення статей 49, 180 ГПК України, що призвело до постановлення помилкових та незаконних судових рішень, та, як наслідок, порушення законних прав та інтересів третьої особи на судовий захист, оскільки його вимоги стосуються предмета спору як такі, що заявлені про визнання за ним прав на предмет іпотеки, щодо якого за первісним позовом заявлено вимогу іншої особи про звернення стягнення на цей предмет іпотеки. Такий позов є взаємопов'язаним з первісним позовом і їх спільний розгляд є доцільним.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві Національний банк України зазначив, що вимогою за первісним позовом є звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором №41 від 26.03.2015 з метою погашення заборгованості за Кредитним договором, а за позовними вимогами третьої особи предметом спору є зміна іпотекодержателя за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, тобто немайнова вимога. За таких обставин, позов ПрАТ "Товкачівський ГЗК" не є зустрічним позовом третьої особи, який заявлено належним чином та належною особою згідно із статтею 49 ГПК України, що також виключає можливість прийняття його до провадження у справі №910/6964/18. Крім того, позови не є взаємопов'язаними між собою, оскільки первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, а саме первісний позов стосується майнових вимог за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, а позовні вимоги за позовом третьої особи стосуються немайнових вимог про визнання права за Договором застави №32 від 24.03.2015.
10.1. У відзиві Національного банку України також зазначено, що часткова сплата ПрАТ "Товкачівський ГЗК", як майновим поручителем, заборгованості АТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором №19 від 24.10.2008, свідчить про те, що між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ "Товкачівський ГЗК" внаслідок часткового виконання забезпеченого заставою зобов'язання виникли відносини регресу, а не суброгації, тому у ПАТ "Товкачівський ГЗК" відсутнє передбачене чинним законодавством право вимагати визнання іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, укладеним між Національним банком України та Компанією ПЕННІЛЕЙН КОМЕРСІО ІНТЕРНАСІОНАЛ ЛДА.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
11. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 49 - треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Частина 5 статті 49 - до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Частина 1 статті 180 - відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частина 2 статті 180 - зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частина 3 статті 180 - вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Частина 6 статті 180 - зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 49, 180 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
13. За приписами статті 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.
Отже, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, який визначено первісним позивачем. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правову вимогу щодо якої виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Предмет позову кореспондує зі способами захисту цивільних прав та інтересів, які, зокрема, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відтак, частиною 1 статті 49 ГПК України обмежено право третьої особи, яка не визначена первісним позивачем учасником провадження у справі, при заявленні нею власної позовної вимоги у вже порушеному судом позовному провадженні, виключно щодо таких вимог, які стосуються предмета спору, що визначався первісним позивачем. Водночас, критерій "взаємопов'язаності" позовних вимог, який передбачений частиною 2 статті 180 ГПК України щодо вимог відповідача при поданні ним зустрічного позову, не застосовується щодо третьої особи, яка звертається з самостійними вимогами в порядку частини 1 статті 49 ГПК України.
14. Відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Отже, критерії звернення третіх осіб у вже порушеному позовному провадженні саме щодо самостійних вимог щодо предмета спору у справі, визначеного первісним позивачем, регламентуються частиною 1 статті 49 ГПК України, а процедура та вимоги до такої заяви визначаються частинами 3-7 статті 180 ГПК України.
Також, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
15. Предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 на загальну суму 2 464 245 586, 02 грн., яку відповідач повинен був погасити за рахунок предмета іпотеки за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015.
Предметом спору згідно із заявою ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" є визнання ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" іпотекодержателем за Іпотечним договором №41 від 26.03.2015, оскільки ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі іншого договору застави №32 від 24.03.2015 виконало обов'язок АТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 щодо погашення частини простроченої заборгованості на суму 8 146 840 грн. за кредитним договором №19 від 24.10.2008.
Отже, предмет спору у даній справі та предмет спору, визначений у позові третьої особи, є різними, як такі, що ґрунтуються на різних способах захисту цивільних прав відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, та не відповідають критерію визначеному, частиною 1 статті 49 ГПК України, а також не є вимогами, що виникли з одних правовідносин, оскільки третя особа та відповідач мали різні забезпечувальні договори перед первісним позивачем.
За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1, 5 статті 49, статті 180 ГПК України, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що позовна заява третьої особи, яка звернулася у справу №910/6964/18 із самостійною вимогою, не стосується предмета спору, визначеного первісним позивачем, та не відповідає в цілому вимогам статті 49 ГПК України, дійшли правильного висновку, що така позовна заява має бути залишена без розгляду в даній справі, що не виключає права третьої особи звернутися з окремими позовом щодо визначеного ним предмета спору в окремому позовному провадженні.
16. Відповідно до приписів частини 6 статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1, 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За таких обставин, позовну заяву ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" обґрунтовано повернено позивачу без розгляду.
17. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої та апеляційної інстанції, Суд ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Приймаючи до уваги встановлені судами конкретні обставини справи, а зокрема, подання позову третьою особою, яка не заявила самостійних вимог щодо предмета спору, визначеного первісним позивачем, а звернулася з іншими позовними вимогами до відповідача та третьої особи, визначених первісним позивачем, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з правильністю застосування судами норм процесуального права у даній справі, що також підтверджується висновками постанови 12.06.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі №916/542/18 за встановлення подібних правовідносин заявлення третьою особою немайнових зустрічних вимог у справу позовного провадження з майновими вимогами первісного позивача та визначенням їх як нетотожними предмету спору (первісно порушеного позовного провадження).
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
18. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-9.1. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13-17 мотивувальної частини постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.
В. Судові витрати
20. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/6964/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
Г.М. Мачульський