18 жовтня 2019 року Справа № 926/2336/19
Суддя Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали
за позовом Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до Приватного акціонерного товариства «Вінницьке мостобудівельне управління №4»
про стягнення заборгованості у сумі 945009,32 грн
Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вінницьке мостобудівельне управління №4» про стягнення 945009,32 грн боргу, з яких: 40137,94 грн основного боргу, 6538,10 грн втрати від інфляції, 2454,46 грн 3% річних, 1204,14 грн пені, 894674,68 грн неустойки за неналежне виконання умов договору про виконання робіт №1 від 12 вересня 2017 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву передано судді Тинок О.С.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарсько процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач у переліку документів, що додаються до позовної заяви, зазначив наявність квитанції про сплату судового збору, однак її не надав, про що відділом документального забезпечення та аналітичної роботи 18 жовтня 2019 року складено Акт №49 про виявлення відсутності квитанції про сплату судового збору, зазначеного у додатках до позовної заяви за вих. №679 від 10.10.2019 року.
Частиною 1 статті 164 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених податку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У пункті 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач заявляє вимогу майнового характеру в сумі 945009,32 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, як передбачено частиною першою статті 4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривню.
З урахуванням викладеного позивачу при поданні даної позовної заяви належало подати докази сплати судового збору в розмірі 14175,14 грн.
Проте, позивач не додав до позову доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують звільнення від його сплати, а також не звертався до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Приватного акціонерного товариства «Вінницьке мостобудівельне управління №4» про стягнення заборгованості у сумі 945009,32 грн (вх. № 2336 від 18.10.2019 року) залишити без руху.
2. Для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків позивачу належить надати суду докази сплати судового збору в розмірі 14175,14 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. Встановити строк для виправлення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання цієї ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Тинок