15.10.2019 Справа № 920/856/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області
до відповідача - Колективного управління механізації будівництва (УМБ) об'єднання «Сумиоблагробуд»,
про стягнення 57632 грн 68 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Подані сторонами заяви та клопотання. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 12.08.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 52300 грн 32 коп. пені, 5332 грн 36 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 11.12.2017 договору підряду № 1-Р (надалі - Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав вцілому будівельні роботи на об'єкті будівництва, які визначені в календарному графіку виконання робіт, чим грубо порушив п. 12.2 Договору. Зазначене є підставою для застосування до відповідача відповідальності, яка передбачена п. 6 Договору, а саме стягнення з відповідача пені та штрафу.
Ухвалою суду від 14.08.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 16.09.2019 було поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та відкладено розгляд справи до 15.10.2019.
20.09.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому повністю не визнає позовні вимоги.
Відповідач в обґрунтування заперечень зазначає, що умови Договору не визначають склад і зміст проектно-кошторисної документації та те, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідачу документацію, що вказує на недодержання в момент вчинення правочину вимог ст. 203 ЦК України. Оскільки позивач не визначив склад і зміст проектно-кошторисної документації і не передав її відповідачу, то виконання цих робіт може бути відстрочене на час прострочення позивача. Відповідач виконував роботи своєчасно і в повному обсязі .
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач поставив позивачу запитання, відповідно до ч. 1 ст. 90 ГПК України.
Позивач до суду відповіді на запитання не надав. В той же час, відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів направлення на адресу позивача відзиву на позовну заяву, в якому поставлені запитання.
Згідно з ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідач, як доказ направлення позивачу відзиву на позовну заяву, надає до суду незавірену належним чином копію роздруківки з сайту mail.gov.ua про направлення відзиву на електронну адресу inbox@su.court.gov.ua.
Однак суд не приймає вказанну копію як доказ направлення позивачу відзиву, оскільки, на думку суду, надісланням відзиву в розумінні ст. 165 ГПК України буде направлення його на адресу відповідача засобами зв'язку, які дають можливість суду перевірити факт направлення відповідачем та факт отримання позивачем вказаного відзиву.
Наданий відповідачем доказ направлення на зазначену вище електронну адресу відзиву не підтверджує факт такого направлення, оскільки не надано доказів, що вказана електронна адреса належить саме відповідачу і у суду відсутня технічна можливість перевірити факт надходження електронного листа на зазначену адресу. В тому числі, вказане унеможливлює встановлення судом строку для відповіді позивачем на запитання та, взагалі, факт виникнення у позивача обов'язку надання відповідей на запитання, які поставлені у відзиві.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11.12.2017 між сторонами було укладено Договір. Відповідно до п.1.1 Договору позивач доручає, а відповідач забезпечує виконання будівельних робіт - ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція будівлі Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 63 (а.с.11-14).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Укладений між сторонами Договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним, а тому згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.ст. 175,193 ГК України зобов'язання за цим Договором підлягали обов'язковому виконанню сторонами.
Крім того, між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору №№ 1-5 (а.с.42-53).
Згідно з п. 2.2 Договору дата закінчення всіх видів робіт повинна бути не пізніше 20.12.2019. Додатковою угодою № 4 до Договору було змінено п. 2.2. Договору, а саме змінено дату закінчення всіх видів робіт - до 01.05.2019, а також змінено п. 13.6 Договору стосовно календарного графіку (а.с.52).
Відповідач в запереченнях зазначає, що позивачем неодноразово змінювався строк виконання робіт. Проте суд відхиляє вказані заперечення відповідача, оскільки п. 2.3. Договору дозволяє позивачу змінювати графік виконання робіт, а саме у вказаному пункті зазначено, що початок та закінчення всіх видів робіт зазначається в календарному графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору. Термін виконання відповідачем кожного виду (етапу, комплексу) робіт зазначається в календарному графіку виконання робіт та може змінюватись за погодженням із позивачем. Послідовність виконання видів (етапів, комплексів) робіт у календарному графіку виконання робіт визначається і може змінюватись виключно позивачем.
Згідно з п. 5.2 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.
Відповідач виконав роботи, які передбачені Договором. Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 14 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, сума 64576 грн 80 коп., однак роботи були виконані та здані 22.05.2019 (а.с.55-58). Відповідно до акту № 15 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, сума 83799 грн 60 коп., однак роботи були виконані та здані 28.05.2019 (а.с.63-67). Відповідно до акту № 16 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, сума 53323 грн 60 коп., однак роботи були виконані та здані 04.06.2019 (а.с.73-76).
Крім того, факт виконання робіт на вищезазначені суми підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с.54, 62,72).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач не передав відповідачу проектно-кошторисну документацію, тому відповідач (боржник) не міг виконати свій обов'язок через просрочення кредитора.
Однак суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, оскільки відповідачем роботи виконувались та були передані позивачу, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, на відповідача покладено обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України, здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. В той же час, такий обсяг виконаних робіт був визначений сторонами у додатку 1 до Договору (а.с.15-36), а додатком 4 до Договору була визначена договірна ціна (кошторис) (а.с.41).
Крім того, відповідач зазначає, що Договором не визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також не визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію, що суперечить ч. 2 ст. 877 ЦК України. В той же час, як вже зазначалось, Договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а вказані доводи відповідача не спростовують обов'язку відповідача виконувати умови дійсного Договору, відповідно до документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача, а заперечення, які зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. Тому, факт прострочення відповідачем строків виконання робіт по Договору є таким, що встановлений судом.
Таким чином, двосторонній характер Договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням Договору відповідач прийняв на себе обов'язок вчасно виконати роботи, а позивач у свою чергу набуває права вимагати у відповідача вчасного виконання робіт та застосування до відповідача санкцій за невчасне виконання таких робіт.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Між сторонами виникли господарські правовідносини, а саме відносини підряду, які регулюються Главою 61 ЦК України, з урахуванням особливостей, які встановлені ГК України.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі N 1-26/2011 та Рішенням Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року по справі N 1-10/2004 сторони при виконання договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови Договору, а не ухилятись від виконання обов'язків з формальних причин.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з п. п. 6.1 Договору за порушення відповідачем строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості.
Позивач зазначає, що відповідно до акту № 14 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, а тому період розрахунку пені позивач визначив з 02.05.2019 по 21.05.2019. Відповідно до акту № 15 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, а тому період розрахунку пені позивач визначив з 02.05.2019 по 27.05.2019. Відповідно до акту № 16 дата закінчення робіт згідно з календарним графіком - 01.05.2019, а тому період розрахунку пені позивач визначив з 02.05.2019 по 03.06.2019 (а.с.5-6).
Крім того, оскільки по акту № 16 прострочення було понад тридцять днів, то позивачем додатково нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від суми 53323 грн 60 коп.
Враховуючи встановлений судом факт порушення строків виконання відповідачем робіт та те, що право на стягнення пені та штрафу самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 52300 грн 32 коп. пені (за загальний період з 02.05.2019 по 03.06.2019) та штрафу в розмірі 5332 грн 36 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача, що одночасне стягнення пені та штрафу є подвійною цивільно-правовою відповідальністю. На думку суду, одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України. Пеня та штраф є видами штрафних санкцій і не є самостійними видами юридичної відповідальності та у межах одного виду відповідальності може бути застосований різний набір санкцій. (Вищезазначена правова позиція міститься також у Постанові Верховного суду від 02.04.2019 по справі № 917/194/18).
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області до Колективного управління механізації будівництва (УМБ) об'єднання «Сумиоблагробуд» про стягнення 57632 грн 68 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Колективного управління механізації будівництва (УМБ) об'єднання «Сумиоблагробуд» (вул. Воєводіна, 12, м. Суми, 40007, код 05454792) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Перемоги, 4, м. Суми, 40002, код 26270240) 52300 грн 32 коп. пені, 5332 грн 36 коп. штрафу, 1921 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Сумській області наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 21.10.2019.
Суддя О.Ю. Резніченко