17.10.2019 Справа № 920/225/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/225/19 в порядку загального позовного провадження
за позовом: 1) Кролевецької міської ради (вул. Грушевського, буд. 19, м. Кролевець, Кролевецький район, Сумська область, 41300, ідентифікаційний код 34135352),
2) Виконавчого комітету Кролевецької міської ради (вул. Грушевського, буд. 19, м. Кролевець, Кролевецький район, Сумська область, 41300, ідентифікаційний код 04058060),
до відповідача: фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 61504,98 грн. на підставі договору оренди майна територіальної громади міста Кролевець № 87 від 06.03.2015, укладеного між сторонами,
представники учасників справи:
позивачів - 1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_1 ,
відповідача - адвокат Авраменко О.В.
До суду надійшла заява Кролевецької міської ради Сумської області № 02-17/516 від 18.03.2019, відповідно до якої позивач просить суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за участі двох позивачів - Кролевецької міської ради та Виконавчого комітету Кролевецької міської ради; стягнути з фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Кролевецької міської ради, заборгованість за користування частиною вбудованого нежитлового приміщення по площі Миру, будинок № 6 міста Кролевець Кролевецького району Сумської області, загальною площею 65,5 м2, за договором оренди в сумі 64 724,99 грн., в тому числі: орендна плата - 21835,48 грн., пеня - 846,92 грн., три проценти річних від простроченої суми - 987,61 грн., неустойка за користування об'єктом оренди за час і прострочення обов'язку щодо його повернення - 41054,98 грн.; зобов'язати фізичну особу-підприємця Коренчука Василя Івановича звільнити та повернути частину вбудованого нежитлового приміщення по площі Миру, будинок № 6 міста Кролевець Кролевецького району Сумської області, загальною площею 65,5 м2, Кролевецькій міській раді; судові витрати по справі покласти на фізичну особу-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Виконавчого комітету Кролевецької міської ради.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2019 (суддя Коваленко О.В.) було призначено підготовче засідання на 19.08.2019.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 справу № 920/225/19 розподілено судді Яковенку В.В.
31.05.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив б/н від 28.05.2019 (вх. № 4300 від 31.05.2019), в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що не отримував від першого позивача заяви протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору про його припинення, а відтак договір № 87 від 06.03.2015 є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Перший позивач не виставляв відповідачеві рахунків за використання орендованого майна відповідно до договору, а тому у позивачів відсутні підстави для нарахування відповідачеві неустойки за використання частини вбудованого приміщення по площі Миру, 6 у м. Кролевець після припинення строку дії договору оренди № 87 від 06.03.2015 в розмірі подвійної ставки орендної плати.
19.08.2019 від 1-го позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №02-17/1585 від 15.08.2019, в якій вважає вимоги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву безпідставними та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
10.09.2019 від 2-го позивача надійшла відповідь на відзив № 02-17/1728 від 31.08.2019, в якій вважає вимоги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву безпідставними, необґрунтованими, заперечення відповідача щодо наведених позивачами обставин та правових підстав позову є такими, що не підтверджуються доказами та нормами права і підлягають відхиленню та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 12.09.2019 у справі № 920/225/19 відкладено підготовче засідання на 08.10.2019, 11:20.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення б/н від 24.09.2019 (вх. 7863 від 26.09.2019) на відповідь на відзив на позовну заяву, де він зазначає, що відповідач заяви Кролевецької міської ради про припинення договору оренди майна територіальної громади міста Кролевець № 87 від 06.03.2015 протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору не отримував, а відтак договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначений факт підтверджує і перший позивач у листі від 11.01.2019 за № 02-31/49, який додано до позовної заяви. Тому, на думку представника відповідача, відсутні правові підстави для нарахування неустойки за використання частини вбудованого приміщення по площі Миру, 6 у м. Кролевець після припинення дії договору № 87 від 06.03.2015 в розмірі подвійної ставки орендної плати.
Крім наведеного представник відповідача зазначає, що перший позивач не виставляв відповідачеві рахунків за користування орендованим майном, жодних доказів вручення (надіслання) відповідачеві рахунків першим позивачем суду не надано.
Ухвалою суду від 08.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
06.03.2015 між Кролевецькою міською радою (перший позивач - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Коренчуком Василем Івановичем (відповідач - орендар) було укладено договір оренди майна територіальної громади міста Кролевець за № 87.
Відповідно до рішення п'ятдесят четвертої сесії шостого скликання Кролевецької міської ради від 26.02.2015 «Про надання фізичній особі - підприємцю Коренчуку В.І. частини нежитлового приміщення в оренду» орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно територіальної громади міста Кролевець частину нежитлового приміщення загальною площею 65,5 м2, що розміщене не першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: 41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, пл.. Миру , 6, для розміщення кафе без продажу товарів підакцизної групи (п. 1.1. договору).
01.07.2015 між Кролевецькою міською радою та ФОП Коренчуком В.І. укладено додаткову угоду № 1 до договору в частині перегляду розміру орендної плати за користування об'єктом оренди, місячний розмір якої склав 1318,03 гривень на день укладення правочину, згідно з рішенням п'ятдесят восьмої сесії Кролевецької міської ради шостого скликання від 17.06.2015 «Про внесення змін до рішення Кролевецької міської ради».
14.06.2016 між Кролевецькою міською радою та ФОП Коренчуком В.І. укладено додаткову угоду № 2 до договору в частині сплати орендної плати за користування об'єктом оренди без урахування щомісячного індексу інфляції до кінця 2016 року, згідно з рішенням сьомої сесії Кролевецької міської ради сьомого скликання від 23.03.2016 «Про індексацію орендної плати за оренду комунального майна».
Відповідно до п. 2.3, п. 2.4. договору після припинення дії договору, орендар зобов'язаний негайно, в день, що настає за останнім днем дії договору, повернути об'єкт оренди у тому стані в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.2. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше п'ятого числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, і яка визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. У разі несплати орендарем орендної плати в зазначений строк, виникає борг орендаря перед орендодавцем по сплаті орендної плати. Наявність такої заборгованості на протязі дії договору, навіть за умови сплати боргу та пені за несвоєчасну сплату орендної плати до закінчення дії договору, є підставою для відмови в укладенні договору на новий строк.
Згідно з п. 3.4. договору орендна плата нараховується та сплачується до моменту фактичної передачі орендарем займаного приміщення по акту приймання-передачі орендодавцю.
Обов'язок відповідача як орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений пунктом 4.1.3. договору.
Відповідно п. 7.1. договору цей договір діє з 06.03.2015 до 05.02.2018 включно.
Як вбачається із пункту 7.2. договору умови договору зберігають силу на весь період дії договору.
Перший позивач зазначає, що відповідач систематично не виконував умов договору, заборгованість по орендній платі мала місце протягом всього строку дії договору.
Позивачами вживалися заходи щодо своєчасної сплати заборгованості орендарем, зокрема, другий позивач направляв відповідачу лист від 11.01.2019 № 02-31/49 про необхідність сплати боргу за договором.
28.02.2019 перший позивач направив на адресу відповідача претензію № 02-31/433 про сплату заборгованості за користування об'єктом оренди, звільнення та повернення об'єкта оренди, однак на даний час дана претензія залишена без належного реагування, сума заборгованості відповідачем не сплачена., приміщення не повернуто.
Зважаючи на порушення своїх прав та майнових інтересів позивачі звернулися до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача належних до сплати сум заборгованості та повернення нежитлового приміщення першому позивачу.
В силу ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 286 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
Також це передбачає і норма ст. 762 ЦК України відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Як вже зазначалось вище, умовами договору оренди були чітко визначені строки внесення орендарем відповідних платежів за користування орендованим майном.
Однак, у встановлені строки відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, що призвело до порушення прав позивачів та змусило звернутись до суду за їх захистом.
Відповідач доказів сплати заборгованості суду не подав.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь першого позивача 21835,48 грн. заборгованості по орендній платі.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 846,92 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, 3% річних від простроченої суми у розмірі 987,61 грн. та 41054,98 грн. неустойки за користування об'єктом оренди за час прострочення обов'язку щодо його повернення.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою поручительством. Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у порушення зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.5. договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 відсотків від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.
Згідно поданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за період з 18.02.2018 по 05.09.2018 і становить 846 грн. 92 коп. Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендної плати, суд визнає зазначені вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, загальний розмір пені, який підлягає стягненню становить 846 грн. 92 коп.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що факт прострочення відповідачем зобов'язання по договору встановлений судом, вимога позивача про стягнення з відповідача 987 грн. 61 коп. 3 % річних за період з листопада 2016 року по лютий 2018 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 ГК України).
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 2.3. договору після припинення дії договору, орендар зобов'язаний негайно, в день, що настає за останнім днем дії договору, повернути об'єкт оренди у тому стані в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу.
Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4. договору).
Судом встановлено, що умовами договору визначено строк дії договору до 05.02.2018 включно.
Відповідно до п. 7.3. договору дія договору може бути продовжена лише шляхом укладання нового договору на підставі рішення Кролевецької міської ради та письмової заяви орендаря, яка має бути подана орендодавцю за два місяці до закінчення строку дії договору.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з метою продовження терміну дії договору.
Позивач 28.02.2019 на адресу відповідача направив претензію про сплату заборгованості за користування об'єктом оренди, звільнення та повернення об'єкта оренди за відповідним актом приймання-передачі, що має бути складений за участі представників орендодавця, орендаря та балансоутримувача, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.
Виходячи із наявних матеріалів справи, строк орендних правовідносин, в межах яких відповідач міг правомірно володіти та користуватися наявним у нього об'єктом оренди, визначався періодом з 06.03.2015 до 05.02.2018 включно. Після настання визначеного пунктом 7.1. договору останнього дня строк його дії закінчився, на новий строк договір не продовжено.
Відповідач доказів виконання свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди не надав.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із звільнення та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України та ст.. 599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Не звільнення об'єкту оренди є порушенням відповідних зобов'язань з боку відповідача у розумінні ст.. 610 ЦК України.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, який би свідчив про звільнення та повернення відповідачем орендованого майна позивачу.
Отже спонукання до примусового виконання обов'язку зі звільнення орендованого майна є належним способом захисту порушеного права позивача і відповідає вимогам ст.. 16 ЦК України та ст.. 20 ГК України.
Відповідно до ст.. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої вказаним приписом цивільного законодавства, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.5. договору у разі несвоєчасного звільнення об'єкта оренди у випадку припинення або розірвання договору оренди, орендар сплачує орендодавцю неустойку за використання об'єкта оренди в розмірі подвійної ставки орендної плати включно по день передачі орендодавцеві за актом приймання-передачі.
В матеріалах справи міститься копія претензії позивача вих. № 02-31/433 від 28.02.2019, адресована відповідачу, в якій позивач, посилаючись на неповернення відповідачем майна, що перебуває у комунальній власності після закінчення терміну дії договору, вимагав відповідача сплатити неустойку на підставі п. 2.5. договору.
Претензія залишена відповідачем без задоволення.
Враховуючи положення чинного законодавства, порушення відповідачем умов договору щодо повернення орендованого майна орендодавцю після закінчення терміну дії договору, суд вважає правомірним нарахування відповідачу за період із 06.02.2018 по день подачі позову неустойки у розмірі 41054,98 грн. за користування об'єктом оренди за час прострочення обов'язку щодо його повернення.
Згідно зі ст.. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 21835,48 грн. заборгованості по орендній платі, 846,92 грн. пені, 987,61 грн. 3% річних від простроченої суми, 41054,98 грн. неустойки за користування об'єктом оренди за час прострочення обов'язку щодо його повернення та зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 3842 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Кролевецької міської ради (41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, вул.. Грушевського, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34135352, розрахунковий рахунок: 33214850018498, отримувач: ОТГ м. Кролевець 22080402, код отримувача: 37824985, банк отримувача: (ГУДКСУ) Казначейство України (ЄАП), МФО: 899998, код платежу: 22080402, призначення платежу: надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (об'єднаної територіальної громади), заборгованість за користування частиною вбудованого нежитлового приміщення по площі Миру, будинок № 6 міста Кролевець Кролевецького району Сумської області, загальною площею 65,5 м2, за договором оренди в сумі 64 724,99 гривень (шістдесят чотири тисячі ; сімсот двадцять чотири гривні 99 копійок), в тому числі: орендна плата - 21 835,48 гривень, пеня - 846,92 гривень, три проценти річних від простроченої суми - 987,61 гривень, неустойка за користування Об'єктом оренди за час прострочення обов'язку щодо його повернення - 41 054,98 гривні.
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Коренчук Василя Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , України) звільнити та повернути частину вбудованого нежитлового приміщення по площі Миру, будинок № 6 міста Кролевець Кролевецького району Сумської області , загальною площею 65,5 м2 Кролевецькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34135352, місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок № 19, місто Кролевець, Кролевецький район, Сумська область, 41300, Україна).
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Кролевецької міської ради ( 41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, вул.. Грушевського, 19, ідентифікаційний код 04058060, розрахунковий рахунок НОМЕР_2, банк отримувача УДКСУ у Сумській області, МФО 837013) витрати по сплаті судового збору в сумі 3842,00 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 21.10.2019.
Суддя В.В. Яковенко