Ухвала від 21.10.2019 по справі 33/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.10.2019 р. Справа № 33/29

Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»

про:забезпечення позову до подання заяви про визнання аукціону недійсним

у межах справи:№ 33/29

за заявою:Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 31003499)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 33/29 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 31003499).

17.10.2019 р. до суду за вх. № 2811/19 від Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» поступила заява від 17.10.2019 р. про забезпечення позову до подання заяви про визнання аукціону недійсним у межах справи № 33/29 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 31003499), в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна по лоту № 1, № 2, № 3 до проведення незалежної оцінки початкової вартості майна та ухвалення судом рішення у справі стосовно поданої на розгляд мирової угоди, а також шляхом зупинення продаж по лоту № 1 до моменту: а) усунення ліквідатором порушень - проведення звірки із ЗАТ «Автонавантажувач» стосовно розміру не погашених вимог ТОВ «ЮК Абданк» за якими ТОВ «ТВП Львівський автонавантажувач» є поручителем; б) завершення розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ «Торговий дім ВО ЛЗА».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України закріплені вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Статтею 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічне забезпечення спрямоване на відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. При цьому, суду надається право вимагати від заявника здійснити таке зустрічне забезпечення.

Частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.

У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.

У пункті 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість Приватним акціонерним товариством «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що свідчить про недодержання заявником вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» від 17.10.2019 р. про забезпечення позову до подання заяви про визнання аукціону недійсним у межах справи № 33/29 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач» (код ЄДРПОУ 31003499) повернути Приватному акціонерному товариству «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» з доданими до неї документами.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Цікало А.І.