21 жовтня 2019 року Справа № 915/2133/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕМАКС» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, адреса для листування: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 літера А),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 96/1)
про: стягнення заборгованості, -
15.10.2019 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕМАКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕКО-БУД» про стягнення заборгованості за договором поставки №488/06-2018-М від 21.06.2018 в сумі 55900,37 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 46726,54 грн, сума пені в розмірі 8158,62 грн, сума 3% річних в розмірі 696,00 грн, сума інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 319,21 грн.
Позивач просить суд розглянути питання щодо можливості розгляду даної позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2133/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства, що закріплений у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, отже, суд відкриває провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, в тому числі, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки дана справа не відноситься до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає необхідним частково задовольнити клопотання позивача, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позовна заява містить одну майнову вимогу на суму 55900,37 грн, судовий збір за подання якої до господарського суду має бути сплачено у розмірі 1921,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №1104 від 16.09.2019 на суму 1728,90 грн.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, за подання до суду заяви про видачу судового наказу було сплачено судовий збір в розмірі 192,10 грн, який має бути зарахований до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору в сумі 192,10 грн. додано до позовної заяви копію платіжного доручення №5512 від 31.05.2019 та зазначено, що оригінал платіжного доручення знаходиться у господарській справі №915/1729/19 про видачу судового наказу.
Суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до п.п. 2.5.12., 2.5.13. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013 вилучення зі справи документів (крім процесуальних, які виготовлені судом) допускається тільки після закінчення провадження у справі.
У виняткових, законодавчо визначених випадках, вилучення документів з матеріалів справи може здійснюватись за резолюцією голови суду з обов'язковою заміною вилучених матеріалів їх належно засвідченими копіями, про що зазначається у внутрішньому описі справи у графі "Примітки".
Заява про проведення вилучення документів зі справи з резолюцією голови суду та протокол вилучення документів приєднуються до матеріалів справи.
Оригінали документів, що містяться у справі, на підставі відповідної заяви та за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, можуть бути повернуті учасникам судового процесу за умови подання засвідчених копій для заміни.
У випадку відсутності в учасників судового процесу засвідчених копій для заміни необхідні копії за резолюцією судді (судді-доповідача) або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, виготовляються та засвідчуються відповідальним працівником апарату суду.
Заява учасника судового процесу з відповідною резолюцією приєднується до справи.
Про заміну оригіналів документів копіями ставиться відмітка в описі справи в графі "Примітки".
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним запропонувати позивачеві надати суду належні докази на підтвердження справи судового збору у розмірі 192,10 грн., а саме: оригінал платіжного доручення №5512 від 31.05.2019.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 14, 120, 121, 176, 233-235, 247, 250-252, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Клопотання позивача, що міститься у позовній заяві про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задовольнити частково.
3. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
4. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 18 листопада 2019 року о 10:15.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (поверх 9).
5. Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.
6. Визначити відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
7. Запропонувати позивачу надати суду належні докази сплати судового збору в сумі 192,10грн.
8. Відповідач має право в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду відзив на державній мові з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
9. Позивач має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
10. Відповідач має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
11. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Звернути увагу учасників справи на наступне:
- заяви і клопотання у справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 Господарського процесуального кодексу України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України);
- згідно з п. 3.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України справа формується з документів, які пройшли реєстрацію службою діловодства суду;
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України);
- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 4, 8-9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України);
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Суддя В.О.Ржепецький