21.10.2019 р. Справа № 914/2061/19
За заявою:Приватного підприємства «ВЕЕМ», м. Львів
про:вжиття заходів забезпечення позову
у справі:№914/2016/19
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Мун Клоузінг», м. Львів
про:стягнення 454344,00 грн. боргу, 45434,40 грн. штрафу, 30953,44 грн. пені та 2753,00 грн. 3% річних за договором оренди нерухомого майна №7 від 30.08.2018р.
Суддя - Крупник Р.В.
Представники сторін не викликалися
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «ВЕЕМ» до ТОВ «Блу Мун Клоузінг» про стягнення 454344,00 грн. боргу, 45434,40 грн. штрафу, 30953,44 грн. пені та 2753,00 грн. 3% річних за договором оренди нерухомого майна №7 від 30.08.2018р.
Ухвалою від 08.10.2019р. суд залишив без руху позовну заяву ПП «ВЕЕМ» та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з поданням 18.10.2019р. позивачем заяви про усунення недоліків, 21.10.2019р. судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 13.11.2019р.
Також, 18.10.2019р. позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову з додатками (вх. №2823/19 від 18.10.2019р.), відповідно до якої позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «Блу Мун Клоузінг» в межах суми позову - 533484,84 грн.
Заява обґрунтована тим, що 30.03.2018р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №7 відповідно до якого позивач, як орендодавець, передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 3520 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 50А. За умовами договору відповідач зобов'язувався на підставі виставленого позивачем рахунку, до 5 числа поточного місяця вносити орендну плату в розмірі 8800 доларів США, в т.ч. ПДВ (розраховану з врахуванням курсу НБУ до долара США, на дату надіслання рахунку). Як зазначає у позовній заяві позивач, всупереч умовам договору, відповідачем не сплачено орендної плати за липень-серпень 2019р. в розмірі 454344,00 грн. 31.08.2019р. позивачем складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, який скеровано відповідачу, однак не підписаний останнім. Крім цього, 12.09.2019р. на адресу відповідача скеровано лист №12 від 12.09.2019р. з вимогою погасити заборгованість за договором та попереджено відповідача про розірвання договору, проте відповіді на лист позивач не отримав. Позивач вважає, що відповідач свідомо порушує вимоги договору та не виконує свої зобов'язання щодо оплати орендної плати та не вживає жодних заходів для погашення боргу. Таким чином, у позивача є обґрунтовані підозри вважати дії відповідача умисними і спрямованими на ухилення від оплати орендної плати; відповідач за час розгляду справи може приховати доходи, знищити або знецінити об'єкт оренди, а це утруднить чи унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позову та принесе позивачу ще більші збитки.
Ознайомившись з заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову та наявними матеріалами справи, суд зазначає наступне.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Попри це, позивачем до заяви не долучено жодних доказів того, що ТОВ «Блу Мун Клозінг» вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, а відтак суд вважає заяву позивача безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Судом відхиляються посилання позивача у заяві на те, що відповідач за час розгляду справи може знищити або знецінити об'єкт оренди, оскільки предметом спору являється стягнення боргу по орендній платі, а не зобов'язання повернути об'єкт оренди та т.п.
Частиною 6, 8 ст. 140 ГПК України встановлено, зокрема, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 136-137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви ПП «ВЕЕМ» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Крупник Р.В.