16.10.2019 р. Справа № 914/1511/19
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріплті», м. Львів,
до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Львів,
предмет спору: стягнення 34 678,85 грн.,
підстава позову: порушення умов кредитного договору від 21.12.2018 року,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився.
встановив:
30.07.2019 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріплті» та ОСОБА_1 про стягнення 34 678,85 грн.
01.08.2019 року суд відповідно до вимог статті 176 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Адресно-довідкового бюро із проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) одного з відповідачів у даній справі -фізичної особи громадянина ОСОБА_1 (місце проживання та ідентифікаційні дані згідно з позовною заявою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). 13.08.2019 року судом отримано відповідь з Адресно-довідкового бюро.
Ухвалою суду від 19.08.2019 року відкрито провадження у даній справі, задоволено частково клопотання позивача про розгляд справив порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, явка сторін в судове засідання визнана обов'язковою. Розгляд справи призначено на 11.09.2019 року.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана позивачем 27.08.2019 року, відповідачем 2 01.09.2019 року. Конверт з ухвалою про відкриття провадження, адресований відповідачу 1, повернувся до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відводів суду сторонами не заявлялось. Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідачі не заявляли.
Розгляд справи двічі відкладався, зокрема, з підстав неявки позивача та відповідача 1, а саме на 02.10.2019 року та 16.10.2019 року. Про дату та час судових засідань позивач повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал суду на зазначені у позовній заяві три адреси позивача, у тому числі й представника - Савіхіної А.М., за якими отримана кореспонденція суду, що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення.
У судове засідання 16.10.2019 року позивач повторно явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань, у тому числі щодо розгляду справи без його участі не подавав. Повідомлення про вручення поштових відправлень позивачу станом на дату судового засідання до суду не повернулося, проте, відстеживши на веб-сайті Укрпошти поштові відправлення за трек-кодами 7901412752280 (присвоєний ухвалі від 02.10.2019 року, адресованій на адресу АДРЕСА_2 ), 7901412752298 (присвоєний ухвалі від 02.10.2019 року, адресованій на адресу АДРЕСА_4), 7901412752301 (присвоєний ухвалі від 02.10.2019 року, адресованій на адресу АДРЕСА_5 ), вбачається, що судові рішення отримані позивачем та його представником 09.10.2019 року та 10.10.2019 року.
Враховуючи обставини розгляду справи та повторну неявку представника позивача в судові засідання, явка в які визнавалась обов'язковою, суд вважає наявними підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Положеннями ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У нерозривному зв'язку з принципом диспозитивності перебуває принцип змагальності сторін (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Так, згідно зі ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд звертає увагу, що елементом принципу змагальності сторін, серед іншого, є участь сторін у процесі. Саме позивач є особою, зацікавленою у своєчасному та правильному вирішенні його позовної заяви. Проте, позивачем не дотримано покладених на нього Господарським процесуальним кодексом України і судом зобов'язань - не забезпечено явки представника в судові засідання з розгляду ініційованої ним справи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Такі наслідки, зокрема, передбачені ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.266 ГПК України.
Так, як зазначено вище та вбачається з протоколів судових засідань, позивач жодного разу не забезпечив явки представника у судові засідання, незважаючи на такі вимоги суду, вказані в ухвалі про відкриття провадження у справі та в наступних ухвалах викликах в судове засідання. Обставини належного повідомлення позивача про дату і час судових засідань підтверджуються матеріалами справи та обставинами, описаними вище. Крім цього, звертаючись з позовною заявою до суду, позивач подав заявку на отримання процесуальних документів в електронному вигляді за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно завчасно до судових засідань отримував судові рішення.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені ст. 202 ГПК України, про які позивач повідомлявся в ухвалах викликах в судове засідання від 11.09.2019 року та від 02.10.2019 року.
Так, згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім цього, п. 4 ч. 1 ст. 266 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що явка представника позивача у судові засідання визнавалась обов'язковою, однак, таку вимогу суду позивач систематично не виконував, про причини неявки в судові засідання 11.09.2019 року, 02.10.2019 року та 16.10.2019 року позивач не повідомляв, заяв про розгляд справи без його участі після відкриття провадження у справі не подавав.
Така поведінка позивача - ініціатора відкриття судового провадження згідно з наведеним нормами ГПК України є самостійною та достатньою підставою для ухвалення судом рішення про залишення відповідної позовної заяви без розгляду. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, наведеною у постанові від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 266 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо здійснення розподілу судових витрат, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір залишається за позивачем, оскільки згідно з положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» залишення заяви без розгляду у випадку, якщо заява залишена без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача, не є підставою для повернення судового збору особі, що його сплатила.
Керуючись ст. ст. 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
залишити без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріплті» та ОСОБА_1 про стягнення 34 678,85 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому ст.ст.254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 21.10.2019 року.
Суддя Матвіїв Р.І.