ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2019 р.Справа № 910/4183/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання договору недійсним
та за зустрічним
позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс"
про стягнення 118 647 832,49 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Ліпіна В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір фінансового лізингу № 4С16033ЛИ від 01.07.2016р. укладений з порушенням вимог норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 05.04.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.05.2019 р.
25.04.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує порушення вимог чинного законодавства України при укладенні Договору фінансового лізингу № 4С16033ЛИ від 01.07.2016р.
03.05.2019 р. від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" про стягнення 118 647 832,49 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору фінансового лізингу №4С16033ЛИ від 01.07.2016р.
Ухвалою від 13.05.2019 р. прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" про стягнення 118 647 832,49 грн., до спільного розгляду з первісним позовом.
Протокольною ухвалою від 14.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.06.2019 р.
17.05.2019 р. від ТОВ "Стронг Брідж Альянс" надійшли відповідь на відзив відповідача за первісним позовом та заява про додаткові обґрунтування позовних вимог.
19.06.2019 р. від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли заперечення на відповідь на відзив та на заяву про додаткові обґрунтування позовних вимог.
Ухвалою від 19.06.2019 р. відкладено підготовче засідання на 02.07.2019р.
02.07.2019 р. від ТОВ "Стронг Брідж Альянс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 02.07.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2019 р.
29.07.2019 р. від ТОВ "Стронг Брідж Альянс" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 31.07.2019 р. відкладено розгляд справи на 13.08.2019 р.
01.08.2019 р. від ТОВ "Стронг Брідж Альянс" надійшли заява про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог, заява про встановлення додаткового строку для подання доказів та клопотання про проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та економічної експертизи.
Протокольною ухвалою від 13.08.2019 р. судом прийнято заяву ТОВ "Стронг Брідж Альянс" про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог, та відкладено судове засідання на 04.09.2019 р.
29.08.2019 р. від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на заяву ТОВ "Стронг Брідж Альянс" про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог, заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.
02.09.2019 р. від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла відповідь на відзив ТОВ "Стронг Брідж Альянс" на зустрічну позовну заяву.
У судовому засіданні 04.09.2019 р. представник ТОВ "Стронг Брідж Альянс" подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 04.09.2019 р. суд задовольнив вказане клопотання та оголосив перерву до 01.10.2019 р.
30.09.2019 р. від ТОВ "Стронг Брідж Альянс" надійшли заперечення на відповідь на відзив (за зустрічним позовом).
У судовому засіданні 01.10.2019 р. представник ТОВ "Стронг Брідж Альянс" підтримав клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Розглянувши зазначене клопотання ТОВ "Стронг Брідж Альянс", суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі експертизи та те, що питання, які заявник просить поставити на вирішення судових експертів, не стосуються предмета доказування у даній справі.
Таким чином, протокольною ухвалою від 01.10.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Стронг Брідж Альянс" про проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та економічної експертизи.
Представник ТОВ "Стронг Брідж Альянс" у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 01.10.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення за первісним та зустрічним позовами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" (Лізингоодержувач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) укладено Договір фінансового лізингу № 4С16033ЛИ від 01.07.2016р. (з подальшими змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами), за яким (п.1.1.) Банк є власником нерухомого, яке зазначено у Додатку №1 до Договору (далі - Майно). Банк передає Лізингоодержувачу майно, а Лізингооджержувач приймає Майно від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (далі - Лізинг).
Згідно з п. 1.2. Договору, на дату укладання цього Договору вартість Майна становить 320 118 679,00 грн.
Пунктом 9.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 05.08.2016 р., а.с. 70-72, т.1) передбачено, що строк дії цього Договору - з дати підписання по 25.06.2026 р.
Відповідно до п. п. 2.1. - 2.3.3. Договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2. Лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.4 цього Договору. Лізингоодержувач сплачує Банку винагороди на рахунок, зазначений у п.1.4 цього Договору. Винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 500 (п'ятсот гривень 00 копійок) у день укладення цього Договору. Відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 24 (двадцять чотири) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку №2.
Додатковою угодою від 03.11.2016 р. (а.с. 81, т.1) сторони погодили з 07 листопада 2016року внести зміни у п.п.2.3.2 та п.п.2.3.3 Розділу 2 «ЛІЗІНГОВІ ПЛАТЕЖІ» Договору та викласти в наступній редакції: "Відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 10,5 (десять цілих п'ять десятих) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2".
Умовами п. 2.3.4. Договору в редакції Додаткової угоди від 22.08.2016 р. (а.с. 77, т.1) сторони погодили, що Лізингоодержувач сплачує Банку на відповідний рахунок, зазначений у п.1.4. цього Договору, винагороду за користування майном отриманим в лізинг, у розмірі, що визначається за наведеною формулою. Розрахунок, нарахування та сплата винагороди здійснюється у термін/дату згідно п.1.3., п.9.1. Договору, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, зазначений в Додатку 2, або дату остаточного погашення заборгованості за цим Договром у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим Договором. У випадку несплати винагороди за користування майном, отриманим в лізинг, у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
01.07.2016 р. сторони підписали Акт №1 прийому-передачі майна )а.с.56-57, т.1) в лізинг за Договором.
Звертаючись до суду з первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" вказує, що Договір фінансового лізингу № 4С16033ЛИ від 01.07.2016р. є недійсним, оскільки при його укладанні порушено норми ст. ст. 203, 209, 210 Цивільного кодексу України, а саме, спірний Договір не посвідчений нотаріально; а предмет Договору є цілісним майновим комплексом і не може бути предметом лізингу.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" вважає спірний Договір нікчемним та просить суд визнати його недійсність.
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" проти первісного позову заперечує та зазначає, що при укладанні Договору не порушено вимог чинного законодавства України і Договір не являється нікчемним, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення первісного позову.
Також, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" зазначає про неналежне виконання ТОВ "Стронг Брідж Альянс" зобов'язань по сплаті лізингових платежів за Договором, у зв'язку з чим Банк подав зустрічний позов, у якому просить стягнути з ТОВ "Стронг Брідж Альянс"118 647 832,49 грн., з яких 46 694 224,07 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів, 49 613 064,87 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 22 340 543,55 грн. пені за порушення грошового зобов'язання.
ТОВ "Стронг Брідж Альянс" проти задоволення зустрічного позову заперечує та зазначає, що оскільки сторонами не дотримано вимог чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу № 4С16033ЛИ від 07.2016р., останній є нікчемним, не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 208 ЦК, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
Статтею 209 ЦК передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Згідно зі ст. 220 ЦК, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Частиною 2 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України ( 435-15 ) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст. 806 ЦК, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 807 ЦК, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.
Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
ТОВ "Стронг Брідж Альянс", обґрунтовуючи вимоги первісного позову, зазначає, що предметом лізингу за Договором являється цілісний майновий комплекс, що прямо суперечить ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг"; спірний Договір підлягає нотаріальному посвідченню (відповідно до ст. ст. 793, 657 Цивільного кодексу України), та державній реєстрації (ст. 794 ЦК).
Відповідно до ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Статтею 793 ЦК передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги і доводи первісного позову ТОВ "Стронг Брідж Альянс" являються недоведеними та не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Так, із матеріалів справи вбачається, що предметом Договору виступає нерухоме майно, що знаходиться у містах Виноградів, Берегове, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Любомль, с. Мужієво.
При цьому, цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності (постанова НБУ 30.06.2016 № 351 "Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями").
У той же час, жодних доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, яке належить Банку, може вважатись цілісним майновим комплексом (підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), матеріали справи не містять.
Також, суд зазначає, що хоч договір фінансового лізингу містить положення про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, проте положення Закону України "Про фінансовий лізинг", які являються спеціальною нормою щодо договорів фінансового лізингу, не містять вимог про необхідність нотаріального посвідчення та державної реєстрації такого договору.
За таких обставин, суд визнає доводи і твердження ТОВ "Стронг Брідж Альянс" щодо нікчемності спірного Договору безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні первісного позову в повному обсязі.
Щодо вимог зустрічного позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення з ТОВ "Стронг Брідж Альянс" 118 647 832,49 грн., з яких 46 694 224,07 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів, 49 613 064,87 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 22 340 543,55 грн. пені за порушення грошового зобов'язання, суд встановив наступне.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зібраними у матеріалах справи доказами підтверджується неналежне виконання ТОВ "Стронг Брідж Альянс" зобов'язань перед Банком по сплаті лізингових платежів за Договором.
Вказане не заперечується і ТОВ "Стронг Брідж Альянс", яке у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним вживалися всі можливі заходи та використовувалися всі шляхи для найефективнішого використання майна, з метою отримання достатніх коштів, необхідних для своєчасної сплати лізингових платежів.
У відповідності до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 розділу 8 Договору, ТОВ "Стронг Брідж Альянс" зверталось до Банку листом від 12.02.2019р. (вих.№05.2.11/08), яким просило розглянути пропозицію щодо розірвання вказаного Договору та письмово повідомити про результати прийнятого рішення за поштовою та електронною адресою; та повідомляло, що у Товариства не має можливості використовувати майно, що є предметом лізингу, гарантувати утримання майна в належному стані, запобігти його розкраданню, загибелі, ушкодженню або псуванню, підтримувати його в експлуатаційному стані, та забезпечувати його збереження, відповідно до умов Договору.
Проте, Банк відповіді на вищевказаний лист щодо розірвання Договору фінансового лізингу №4С 16033ЛИ від 01.07.2016р. не надав, та не підписав запропонований ТОВ "Стронг Брідж Альянс" проект додаткової угоди про розірвання Договору.
Такі заперечення не приймаються судом до уваги, так як не можуть вважатись підставами для невиконання умов укладеного з Банком Договору.
Крім того, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зустрічному позові АТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з ТОВ "Стронг Брідж Альянс" 46 694 224,07 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів та 49 613 064,87 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном.
Також, за порушення виконання зобов'язань за Договором Банк нарахував та просить стягнути з ТОВ "Стронг Брідж Альянс" 22 340 543,55 грн. пені.
Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день пророчення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктами 7.9, 7.10 Договору сторони домовились, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 (п'ятнадцять) років. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Лізингоодержувачем.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши надані Банком розрахунки сум заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 46 694 224,07 грн., заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 49 613 064,87 грн. та пені у розмірі 22 340 543,55 грн., суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Банку являються доведеними, обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані ТОВ "Стронг Брідж Альянс", а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на ТОВ "Стронг Брідж Альянс".
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Альянс" (89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці, вул. Центральна, буд. 10; код ЄДРПОУ 39529398) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 46 694 224 (сорок шість мільйонів шістсот дев'яносто чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 07 коп. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 49 613 064 (сорок дев'ять мільйонів шістсот тринадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 87 коп. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном, 22 340 543 (двадцять два мільйони триста сорок тисяч п'ятсот сорок три) грн. 55 коп. пені за порушення грошового зобов'язання та 672 350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.10.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна