ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2019Справа № 910/10686/19
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"
(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 7 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна "
(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд "
(88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул . Богомольця, буд. 21, оф 8 )
про стягнення 1 599 грн. 05 коп.
Без виклику представників учасників процесу
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд " про стягнення 1599 грн. 05 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" було укладено договір 742/В від 02.04.2018 про спільне використання технологічних водопровідних мереж, внаслідок не оплати наданих позивачем послуг у відповідача-1 утворилась заборгованість в сумі 1 599 грн. 05 коп. А також просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд " борг в сумі 1 599 грн. 05 коп., як з поручителя.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/10686/19 від 13.08.2019 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" залишено без руху.
16.08.2019 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2019.
19.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна " 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, відповідача-2
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд " 88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул . Богомольця, буд. 21, оф 8.
Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050573145, з якого вбачається що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2019 була вручена представнику відповідача за довіреністю 22.08.2019.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
02.04.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (Власник мереж, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна " (Користувач, відповідач-1) було укладено Договір №742/В про спільне використання технологічних водопровідних мереж.
Згідно п. 1.1 Договору Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) власними технологічними водопровідними мережами в точці приєднання водоспоживачів Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу води яким забезпечує Користувач (очисні споруди «Харківські»), а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних водопровідних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За твердженням позивача, він свої договірні зобов'язання по наданню Послуг виконував належним чином.
Відповідно до пункт 7.1. Договору Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показників засобів обліку. Розрахунковим вважається період з 10 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця.
Сторонами договору № 742/В були підписані акти приймання-передачі товарної продукції за червень, липень та листопад 2018 та березень 2019 на загальну суму 2 665,71 грн.
В забезпечення виконання договору № 742/В з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" 01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" (поручитель), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" (боржник) укладено договір поруки № 25/19-ГП.
Згідно із п.п. 1.1. п. 1 договору поруки у порядку та на умовах, визначеними договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх зобов'язань за договором № 742/В від 02.04.2018, який був укладений між кредитором та боржником.
За умовами п.п. 1.2.-1.5. п. 1 договору основний договір діє до закінчення його терміну, а щодо грошових зобов'язань, до повного їх виконання. Цим договором поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом основного договору. Боржник свідчить, що на день підписання цього договору він має невиконані грошові обов'язки по основному договору в розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн. У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків за основним договором, в тому числі: сплата невиконаних боржником грошових обов'язків по основному договору в розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн.; сплата поточної заборгованості боржника по основному договору, відсотків, штрафні санкції в разі порушення строків проведення поточних платежів; за кожен наступний місяць заборгованість боржника по основному договору визначається на зазначених основним договором умовах.
15.07.2019 позивачем на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" направлено вимогу про сплату заборгованості по основному договору № 742/В від 02.04.2018у розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн.
Згідно із п.п. 3.1.-3.3. п. 3 договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником свого обов'язку щодо сплати за основним договором у визначений основним договором строк, кредитор вправі звернутися з відповідною вимогою про виконання такого обов'язку до поручителя. Пред'явленням вимоги є направлення або вручення вимоги поручителю. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору невиконані боржником грошові зобов'язання по основному договору в розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання вимоги або в строк визначений вимогою кредитора. Сторони погодили здійснити погашення вказаних грошових зобов'язань не пізніше 01.06.2019. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачені боржником суми поточної заборгованості протягом трьох календарних днів з моменту отримання вимоги або в строк визначений вимогою кредитора, шляхом перерахування несплаченої боржником суми на поточний рахунок кредитора.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2.2 п. 4 договору поруки у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору поруки, сторони несуть відповідальність, обумовлену договором поруки та законодавством України. Порушенням договору поруки є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору поруки.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до п. 3.2. договору поруки відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" зобов'язаний сплатити позивачеві невиконані відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" грошові зобов'язання по основному договору у розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання вимоги або в строк визначений вимогою кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за умовами договору № 742/В від 02.04.2018 щодо постачання холодної води та водовідведення на загальну суму 2 665,71 грн. грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції за червень, липень та листопад 2018 та березень 2019. В той же час відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" не виконано свої зобов'язання за умовами вказаного договору та не сплачено вартості постачання холодної води та водовідведення у розмірі 1 599,05 грн. Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" вказаний факт не спростовано, не надано підтверджуючих доказів виконання умов даного договору та сплати вартості постачання холодної води та водовідведення. Жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання послуг з постачання холодної води та водовідведення у розмірі 1 599,05 грн. з боку відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" не надходило, доказів погашення заборгованості суду не надано.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" зобов'язався за умовами договору поруки № 25/19-ГП від 01.04.2019 у солідарному порядку відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" зобов'язань за договором № 742/В від 02.04.2018 в тому числі щодо сплати невиконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" грошових обов'язків по основному договору в розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн. Поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" зобов'язався за умовами п.п. 3.2. п. 3 договору поруки сплатити позивачу невиконані боржником грошові зобов'язання по основному договору в розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання вимоги або в строк визначений вимогою кредитору. При цьому, сторони погодили здійснити погашення вказаних грошових зобов'язань не пізніше 01.06.2019.
15.07.2019 позивачем на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" направлено вимогу про сплату заборгованості по основному договору № 742/в від 02.04.2018 у розмірі 1 599,05 грн. з урахуванням ПДВ 266,51 грн.
Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З огляду на вищевикладені доводи, враховуючи, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" поручився за виконання зобов'язань відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" зі сплати невиконаних зобов'язань у розмірі 1 599,05 грн., при цьому відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" не сплачено на користь позивача вказану суму заборгованості, а відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" не виконав своїх зобов'язань по сплаті заборгованості до 01.06.2019, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості у розмірі 1 599,05 грн. Відповідачами у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 51 948 грн. 00 коп. Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат зі сплати судового збору у розмірі 960,50 грн. з кожного на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна " та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбуд " про стягнення 1 599 грн. 05 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" (вул. Будіндустрії, буд. 5, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 32302931), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" (вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, ідентифікаційний код 01514698) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корпус А, оф. 3, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 23505151) заборгованість у розмірі 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять ) грн. 05 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОКОН УКРАЇНА" (вул. Будіндустрії, буд. 5, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 32302931) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корпус А, оф. 3, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 23505151) витрати зі сплати судового збору у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТБУД" (вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, ідентифікаційний код 01514698) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корпус А, оф. 3, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 23505151) витрати зі сплати судового збору у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.О. Лиськов