ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2019Справа № 910/11907/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 24 467,67 грн.
Представники сторін:
від позивача, Фурманюк І.В.
від відповідача, Світличний Д.С .
Приватне акціонерне товариство "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 24 467,67 грн. неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем термінів доставки вантажів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути неустойку в сумі 24 467,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11907/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 01.10.2019.
01.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про зменшення на 50% або у розмірі, визначеному судом.
У судовому засіданні 01.10.2019 оголошено перерву до 15.10.2019.
11.10.2019 від відповідача надійшли пояснення щодо відстаней за залізничними накладними, а також копії залізничних накладних, із зазначенням в них відстаней.
У судовому засіданні 15.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача просив зменшити розмір штрафних санкцій.
У судовому засіданні 15.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
У грудні 2018 року ПАТ "Укрзалізниця" (організаційно-правову форму якого змінено на акціонерне товариство) до станції призначення Терни Придніпровської залізниці здійснювалась доставка порожніх вагонів для навантаження, одержувачем яких був позивач за наступними залізничними накладними: № 15188, 14367, 14368, 14369, 14370, 14371, 14372, 14373, 14374, 14375, 14377, 14425, 14427, 96463975, 96463977, 96463978, 96464868, 5074, 96464857.
Позивач зазначає, що зазначені вантажі доставлені відповідачем з порушенням терміну доставки, визначеного ст. 24 Угоди про міжнародне вантажне сполучення.
Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі статті 45 Угоди про міжнародне вантажне сполучення нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 24 467,67 грн.
26.02.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензії вих. № № 196/12, 184/12, 183/12, 182/12, 181/12, 180/12, 179/12, 178/12, 177/12, 176/12, 175/12, 173/12, 172/12, 170/12, 169/12, 168/12, 167/12, 166/12, 165/12, в якій вимагав сплатити неустойку за несвоєчасну доставку вантажів.
Оскільки на момент звернення з позовом до суду відповідач відповіді на претензії не надав, претензії не задовольнив, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 24 467,67 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що перевезення за залізничними накладними: № 15188, 14367, 14368, 14369, 14370, 14371, 14372, 14373, 14374, 14375, 14377, 14425, 14427, 96463975, 96463977, 96463978, 96464868, 5074, 96464857 здійснювались у міжнародному сполученні.
Угода про міжнародні вантажні сполучення (далі - УМВС) встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - паромному сполученні (параграф 1 ст. 3 УМВС )
Параграфом 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.
Відповідно до параграфу 2 ст. 24 УМВС термін доставки вантажу визначається, виходячи з наступних норм:
- для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км;
- для інших відправок - 1 доба на кожні розпочаті 200 км.
Також параграфом 3 вказаної статті передбачено, що доставка вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Згідно параграфу 5 ст. 24 УМВС, перебіг строку доставки вантажу починається з 0.00 год. дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу вважають за повну.
Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомив одержувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу у розпорядження одержувача (параграф 7 ст. 24 УМВС).
Відповідно до ст. 2 УМВС та додатку 1 до УМВС "Правила перевезення вантажів", розділу 1 пункту 2.1. "відправка" - це вантаж за однією накладною (відправлення) приймається до перевезення від одного відправника на одній станції відправлення на адресу одного одержувача на одну станцію призначення.
Судом встановлено, що відповідно до долучених до матеріалів справи залізничних накладних, відстань відправок становить 997 км. (залізничні накладні № 15188, № 14367, № 14368, № 14369, № 14370, № 14371, № 14372, № 14373, № 14374, № 14375, № 14377, № 14425, № 14427) 614 км. (залізничні накладні № 96463975, 96463977, 96463978, 96464868, 96464857) 1219 км (залізнична накладна 5074) термін доставки вантажу визначається, виходячи з норм 1 доба на кожні розпочаті 200 км., тобто:
997/200 = 5 діб + 1 доба (на операції пов'язані з відправленням вантажу) = 6 діб;
614/200 = 4 доби + 1 доба (на операції пов'язані з відправленням вантажу) = 5 діб;
1219/200 = 7 діб + 1 доба (на операції пов'язані з відправленням вантажу) = 8 діб.
Долученими відповідачем до матеріалів справи копіями залізничних накладних, підтверджується правильне визначення позивачем відстаней (графі 38 наданих відповідачем залізничних накладних).
Таким чином термін доставки вантажу за вказаними вище накладними мав складати: за відправками на 997 км 6 діб, за відправками на 614 км 5 діб, за відправками на 1219 - 8 діб відповідно.
Судом встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи залізничних накладних, вантаж доставлено з порушенням встановленого терміну.
Вказане підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, а також не заперечується відповідачем
Відповідно до § 1 статті 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 "Термін доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.
Так, § 2 статті 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки, а саме:
6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;
18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального терміну доставки;
30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Розрахунок неустойки в сумі 24 467,67 грн. за перевищення терміну доставки вантажу, наданий позивачем до позовної заяви, здійснений по кожній залізничній накладній окремо, судом перевірено та встановлено, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.
Параграфом 1 ст. 47 УМВС передбачено, що позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення претензії.
Параграфом 3 статті 46 УМВС передбачено, що претензія пред'являється щодо кожної відправки окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з наступними претензіями щодо кожної відправки окремо: № № 196/12, 184/12, 183/12, 182/12, 181/12, 180/12, 179/12, 178/12, 177/12, 176/12, 175/12, 173/12, 172/12, 170/12, 169/12, 168/12, 167/12, 166/12, 165/12, в яких вимагав сплатити неустойку за несвоєчасну доставку вантажів.
Згідно з п. 40.2.3. Розділу ІХ "Претензії" Правил перевезення вантажів, що є додатком 1 до УМВС при пред'явленні претензії особа, яка має право на пред'явлення претензії, зобов'язана докласти до претензії наступні документи в оригіналах в разі перевищення терміну доставки вантажу - відправник або одержувач - "Оригінал накладної" (лист 1 накладної) і "Лист повідомлення про прибуття вантажу" (лист 6 накладної).
Як свідчать матеріали справи до всіх вказаних вище претензій було додано документи передбачені в додатку № 1 до УМВС "Правила перевезення вантажів", а саме приписами параграфу 40 статті 40 Розділу IX Претензії "...в разі перевищення терміну доставки вантажу - відправник або одержувач - "Оригінал накладної" (лист 1 накладної) та "Лист повідомлення про прибуття вантажу" (лист 6 накладної).
Параграфом 1 статті 48 УМВС передбачено, що позови до перевізника на підставі цієї Угоди пред'являються: про перевищення терміну доставки вантажу - протягом 2 місяців.
Зазначені в § 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права пред'явлення позову, встановленого в § 2 статті 47 "Вимоги за договором перевезення. Підсудність" цієї Угоди. День початку перебігу строку давності в строк не включається (§ 2 ст. 48 УМВС).
Згідно § 3 статті 48 УМВС пред'явлення претензії, оформленої відповідно до статті 46 "Претензії" цієї Угоди, зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті.
Перебіг терміну давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претендателю про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення терміну, встановленого в § 7 статті 46 "Претензії" цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді.
Згідно з § 1 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлений тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред'явлена претензія. Право пред'явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред'явити претензію до перевізника.
Відповідно до § 3 статті 41 УМВС тягар доказування того, що перевищення терміну доставки вантажу сталося не з вини перевізника, покладається на перевізника.
Відповідачем не доведено відсутність його вини у перевищенні терміну доставки вантажу за спірними накладеними, відповіді на претензії не надано, претензії позивача не задоволені.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24467,67 грн. неустойки є обґрунтованими, доведеними та документально підтвердженими.
01.10.2019 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що матеріали справи № 910/11907/19 не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу. Крім того, відповідач послався на скрутне матеріальне становище.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.
В матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави вважати, що у даному випадку наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану.
Більше того, розмір неустойки, яка є предметом розгляду у дані справі, стягується відповідно до Угоди про міжнародні вантажні сполучення за сам факт несвоєчасної доставки вантажів і порожніх вагонів, незалежно від наявності збитків позивача.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний код 00191023) 24 467,67 грн. неустойки за несвоєчасну доставку вантажів та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про зменшення розміру штрафних санкцій.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2019.
Суддя С.О. Турчин