61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
09.10.2019 Справа № 910/5397/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кульбакової Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ера" до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 138 194,27 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явились;
від відповідача - не з'явились;
Приватне акціонерне товариство "Ера" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 138 194,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошових зобов'язань АТ "К.ЕНЕРГО" по Договору на закупівлю послуг №345/23-17 від 04.09.2017.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/5397/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.07.2019 до суду надійшов відзив АТ "К.ЕНЕРГО" на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує повністю, оскільки ПАТ «Ера» не довів наявність заборгованості належними доказами. Також відповідач вважає неправомірним нарахування пені та 3% річних.
28.08.2019 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив та письмові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2019 призначено справу № 910/5397/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, продовжено строк розгляду справи № 910/5397/19 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 07.10.2019, підготовче засідання призначено на 17.09.2019.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/5397/19 та призначено розгляд справи по суті на 09.10.2019.
У судове засідання 09.10.2019 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
04 вересня 2017 року між ПрАТ «ЕРА» (далі по тексту - Позивач, Виконавець) та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі по тексту - Відповідач, Замовник) було укладено Договір про закупівлю послуг № 345/23-17 (далі по тексту - Договір). За умовами вказаного Договору, Позивач зобов'язаний був надати наступні послуги: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричної техніки, апаратури та супутнього обладнання» (Ремонт електротехнічного обладнання), а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі послуги (п.1.1).
Ціна Договору становить 1 666 957,01 грн. з ПДВ (п.3.1).
Згідно п. 3.3. Договору, оплата здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання Сторонами Актів КБ-2в та КБ-3 .
Строк надання послуг не може перевищувати 20 календарних днів після надання обладнання в ремонт. Послуги надаються до 31.12.2017 (п.4.1).
Виконавець зобов'язується у визначений цим Договором строк (до 20 числа звітного місяця) передати Замовникові результати наданих послуг, всю документацію отриману від Замовника для надання послуг, що оформлюються підписанням обома Сторонами Акта КБ-2в та Довідки КБ-3. Акти КБ-2в підписуються керівником відповідного підрозділу СВП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», де надаються послуги. До Акта КБ- 2в надаються копії накладних на матеріали, завірені підписом головного бухгалтера Виконавця та круглою печаткою підприємства (п.5.1).
Замовник після отримання від Виконавця результатів послуг протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання Акта КБ-2в та Довідки КБ-3 за цим Договором, підписує і направляє Виконавцеві зазначений Акт або мотивовану відмову в прийманні наданих послуг з переліком необхідних дороблень. Виконавець протягом 5-ти робочих днів з дня одержання відмови Замовника від приймання наданих послуг з переліком необхідних дороблень складає і направляє Замовникові, підписаний зі своєї сторони, двосторонній Акт з переліком необхідних дороблень і термінів їх виконання (п.5.3).
Датою виконання зобов'язань Виконавця за цим Договором є дата підписання Замовником Акта КБ-2в та Довідки КБ-3 (п.5.5).
Розділом 6 Договору встановлена відповідальність сторін.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п.6.1).
Види порушень та санкції за них (п.6.2):
У разі порушення Виконавцем терміну надання послуг за цим Договором або не передання їх результатів Замовнику, Виконавець сплачує Замовникові штраф у розмірі 5 % від ціни послуг, зазначеної п.3.1 Договору. Замовник має право утримати з несплаченої частини вартості послуг за Договором суму штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання Виконавцем своїх зобов'язань, інших збитків, завданих Замовнику, про що письмово повідомляє Виконавця (п.п 6.2.1).
У разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов'язань щодо якості наданих послуг, Замовник має право за своїм вибором використати оперативно-господарську санкцію у вигляді (п.п. 6.2.2):
відмови від оплати за неякісно надані послуги із звільненням Замовника від будь-якої відповідальності за такі дії;
відмови від виконання подальших своїх зобов'язань за цим Договором із звільненням від відповідальності за таке невиконання.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов'язань.
За даними отриманого з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРОПОУ 00131305 від 29.08.2019, встановлено зміну найменування підприємства відповідача, яким на теперішній час є «Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО"».
Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується судом у подальшому.
За доводами позивача, протягом строку дії Договору № 345/23-17 ПрАТ «ЕРА» виконав роботи підрядні роботи та надав послуги на загальну суму 109182,72 грн., склавши Акти прийому виконаних ремонтних робіт (а.с.23-66).
акт № 69 від 15.03.2018 на суму 13377,28 грн.,
акт № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн.,
акт № 70 від 15.03.2018 на суму 12571,15 грн.,
акт № 81 від 19.03.2018 на суму 17104,08 грн.,
акт № 74 від 19.03.2018 на суму 10261,22 грн.,
акт № 50 від 19.03.2018 на суму 6360,42 грн.,
акт № 67 від 19.03.2018 на суму 7086,18грн.,
акт № 68 від 19.03.2018 на суму 9470,78грн.,
акт № 82 від 04.04.2018 на суму 2734,09грн.
Вказані акти підписані уповноваженими особами Замовника та Виконавця без будь-яких зауважень та застережень, скріплені печатками.
Проте, виконані позивачем роботи Замовник не оплатив.
08 січня 2019 року Виконавець направив на адресу Замовник претензію № 008/01 з вимогою протягом 7 днів оплатити вартість виконаних робіт по Договору № 345/23-17 від 04.09.2017 на загальну суму 109182,72 грн., а також сплатити 26777,05 грн. пені та 2234,50 грн. 3% річних.
У відповідь на вказану претензію Замовник листом № 42АУ/181/240 від 11 лютого 2019 року повідомив Виконавця, що розглянувши його листи (зокрема лист №008/01 від08.01.2019) про оплату заборгованості згідно договорів №72/ТЕЦ6-27-18, №90/ТЕЦ5-27-17, №345/23-17, №30/2018 на надання послуг та виконання робіт, зробить усе можливе для погашення заборгованості (а.с.91.).
Станом на квітень 2019 року Відповідач заборгованість по Договору № 345/23-17 від 04.09.2017 не сплатив, внаслідок чого ПрАТ «Ера» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО»:
109182,72 грн. - основної суми боргу;
26777,05 грн. - пені;
2234,50 грн. - 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідач проти позову заперечував з наступних підстав. Так Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача за виконані роботи становить 109182,72 грн. та посилається у позові на Акти приймання виконаних ремонтних робіт (КБ-2в) за Договором № 345/23-17 від 04.09.2017:
№ 69 від 15.03.2018 на суму 13377,28 грн.
№ 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн.
№ 70 від 15.03.2018 на суму 12571,15 грн.
№ 81 від 19.03.2018 на суму 17104,08 грн.
№ 74 від 19.03.2018 на суму 10281,22 грн.
№ 50 від 19.03.2018 на суму 6360,42 грн.
№ 67 від 19.03.2018 на суму 7086,18 грн.
№ 68 від 19.03.2018 на суму 9470,78 грн.
№ 82 від 04.04.2018 на суму 2734,09 грн.
Відповідач стверджує, що акт наданих послуг № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн та довідка про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат до акту №5 не стосуються предмету даного спору, оскільки укладені на підставі іншого договору № 344/23-17 від 04.09.2017, а тому необґрунтованою є вимога Позивача про стягнення 30217,52 грн. в межах спору про стягнення боргу за договором № 345/23-17 від 04.09.2017.
Безпідставними за висновками Відповідача є і вимоги Позивача про стягнення пені у розмірі 26777,05 грн. Так, положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У договорі № 345/23-17 від 04.09.2017 та додаткових угодах до нього Сторонами не була передбачена відповідальність Відповідача у вигляді пені за порушення строків оплати, а тому положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Відповідач також заперечує проти стягнення трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 2234,50 грн., оскільки Позивачем в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України не надано до позовної заяви відповідний розрахунок.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України, а також умовами Договору № 345/23-17 від 04.09.2017.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
За своєю правовою природою Договір № 345/23-17 від 04.09.2017 є змішаним договором зміст якого свідчить про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договорів підряду та надання послуг.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В силу ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом даних норм Цивільного кодексу України договір підряду та договір про надання послуг - це консенсуальні, двосторонні та оплатні договори.
Згідно до статті 902 ЦК України виконання договору про надання послуг повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У відповідності до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.3. Договору № 345/23-17 передбачено, що оплата здійснюється Замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання Сторонами Актів КБ-2в та КБ-3 (п.3.3).
Замовник після отримання від Виконавця результатів послуг протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання Акта КБ-2в та Довідки КБ-3 за цим Договором, підписує і направляє Виконавцеві зазначений Акт або мотивовану відмову в прийманні наданих послуг з переліком необхідних дороблень. (п.5.3 Договору).
Датою виконання зобов'язань Виконавця за цим Договором є дата підписання Замовником Акта КБ-2в та Довідки КБ-3 (п.5.5 Договору).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не направив позивачу мотивованої відмови від прийняття робіт, при цьому Акти приймання виконаних ремонтних робіт (КБ-2в) за Договором № 345/23-17 від 04.09.2017 на загальну суму 109182,72 грн., а саме № 69 від 15.03.2018, №5 від 15.03.2018, № 70 від 15.03.2018, № 81 від 19.03.2018, № 74 від 19.03.2018, № 50 від 19.03.2018, № 67 від 19.03.2018, № 68 від 19.03.2018, № 82 від 04.04.2018 підписані Замовником без заперечень та застережень
Щодо доводів відповідача про безпідставність стягнення заборгованості по Акту приймання виконаних ремонтних робіт (КБ-2в) № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн., оскільки цей Акт складений на підставі іншого договору № 344/23-17 від 04.09.2017 укладеного між ПрАТ "Ера" та АТ "К.ЕНЕРГО", суд зазначає наступне.
04 вересня 2017 року між ПрАТ «ЕРА» (Виконавець) та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (Замовник) було укладено Договір про закупівлю послуг № 345/23-17, за умовами якого Виконавець зобов'язаний був надати послуги з ремонту і технічного обслуговування електричної техніки, апаратури та супутнього обладнання» (Ремонт електротехнічного обладнання).
Зі змісту Акта приймання виконаних ремонтних робіт (КБ-2в) за березень № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн. вбачається, що він складений за наслідками виконання Договору № 344/23-17 від 04.09.2017 за надані Виконавцем послуги саме з ремонту електротехнічного обладнання.
Згідно пояснень позивача акт за березень № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн. складений на підставі Договору № 345/23-17 від 04.09.2017, тобто при оформленні цього акту була допущена описка, яка залишилася без уваги під час підписання вказаного акту як замовником так й виконавцем.
Також, зі змісту листа АТ "К.ЕНЕРГО" № 42АУ/181/240 від 11.02.2019 адресованого ПрАТ «ЕРА» вбачається, що у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем по договорам на надання послуг №72/ТЕЦ6-27-18, №90/ТЕЦ5-27-17, №345/23-17, №30/2018.
Позивачем заперечується факт укладення з відповідачем Договору № 344/23-17 від 04.09.2017 на ремонт електротехнічного обладнання, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту існування Договору № 344/23-17.
Таким чином, суд вважає, що Акт приймання виконаних ремонтних робіт (КБ-2в) за березень № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн. складений позивачем на підставі Договору № 345/23-17 від 04.09.2017, та залишає без уваги вищезазначені доводи позивача, як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання ремонтних робіт відповідачу на загальну суму 109182,72 грн, та вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 109182,72 грн. за Договором № 345/23-17 від 04.09.2017 підлягають задоволенню, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з АТ "К.ЕНЕРГО" 3% річних у сумі 2234,50 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року № 14 (надалі за текстом Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 3. Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до п. 3.1 Порядку інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з п. 4.1. Порядку сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 3.4. та 4.3. Порядку до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).
Таким чином, Позивач має вимагати від Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, адже інший розмір процентів договором не встановлений.
Протягом строку дії Договору № 345/23-17 ПрАТ «ЕРА» виконав роботи підрядні роботи та надав послуги на загальну суму 109182,72 грн., за наслідком чого Виконавцем та Замовником були підписані Акти прийому виконаних ремонтних робіт (КБ-2в).
акт № 69 від 15.03.2018 на суму 13377,28 грн.,
акт № 5 від 15.03.2018 на суму 30217,52 грн.,
акт № 70 від 15.03.2018 на суму 12571,15 грн.,
акт № 81 від 19.03.2018 на суму 17104,08 грн.,
акт № 74 від 19.03.2018 на суму 10261,22 грн.,
акт № 50 від 19.03.2018 на суму 6360,42 грн.,
акт № 67 від 19.03.2018 на суму 7086,18грн.,
акт № 68 від 19.03.2018 на суму 9470,78грн.,
акт № 82 від 04.04.2018 на суму 2734,09грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору, оплата здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання Сторонами Актів КБ-2в та КБ-3 .
Приймаючи до уваги вимоги пункту 3.3 Договору Замовник мав оплатити виконані роботи в наступні терміни (останній день здійснення розрахунку):
акт № 69 від 15.03.2018 - 14.04.2018 року,
акт № 5 від 15.03.2018 - 14.04.2019 року,
акт № 70 від 15.03.2018 - 14.04.2019 року,
акт № 81 від 19.03.2018 - 18.04.2019 року,
акт № 74 від 19.03.2018 - 18.04.2019 року,
акт № 50 від 19.03.2018 -18.04.2019 року,
акт № 67 від 19.03.2018 - 18.04.2019 року,
акт № 68 від 19.03.2018 - 18.04.2019 року,
акт № 82 від 04.04.2018 - 04.05.2019 року.
Позивач не надав суду розрахунок 3% річних по кожному з Актів, зазначивши у позові лише загальну суму - три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2).
За змістом частини 3 цієї статті одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;змагальність сторін; диспозитивність.
Зокрема, диспозитивність це принцип судочинства, згідно з яким сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами: представляти чи не представляти доказ, давати показання чи відмовитись від давання показань, заявляти клопотання чи ні, подавати скаргу чи не подавати тощо, включаючи право на примирення сторін у визначених законом випадках.
Згідно до статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч.1). Позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (ч.3).
Згідно до частини 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приймаючи до уваги, що позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку 3% річних від простроченої суми заборгованості по неоплаченим відповідачем актами виконаних робіт по Договору № 345/23-17, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд відмовляє у задоволені позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 26777,05 грн. позивач посилається на пункт 6.1 Договору № 345/23-17 та статті 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно із частиною 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором (ч. 4).
Положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, Законом передбачена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань (ч.1 ст.547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).
У вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, а вміщено лише загальну умову (пункт 6.1 Договору) про те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Таке формулювання не означає встановлення договором права позивача на нарахування пені у певному розмірі за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у розмірі, встановленому договором.
Оскільки, позивач не звернув уваги, що сторонами у спірному Договорі та додаткових угодах до нього не було передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення строків оплати, суд прийшов до висновку, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не підлягають застосуванню, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення нарахованої позивачем пені.
З огляду на викладене, доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені, в даному випадку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, отже позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ЕРА» про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» по Договору 345/23-17 підлягають частковому задоволенню.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Ера" до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 138 194 грн 27 коп - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ: 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства "ЕРА" (08704, Київська обл., місто Обухів, вул. Каштанова, будинок 72, код ЄДРПОУ: 13711145) суму основного боргу у розмірі 109182 грн 72 коп та судовий збір у сумі 1637 грн. 75 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 жовтня 2019 року.
Повний текст рішення буде складено та підписано 18.10.2019.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов