вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2482/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро
до Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району, м.Перещепине
про стягнення 99 963,74 грн.
З повідомленням без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району і просить суд стягнути вартість недоврахованої електроенергії у розмірі 99 963,74 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №746 від 19.06.2008, в частині оплати за недовраховану електричну енергію згідно акту №119098 від 23.02.2018р.
Ухвалою суду від 13.06.2019 залишено позовну заяву без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
Після усунення недоліків, ухвалою від 21.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням №1395 від 21.08.2019 та протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019, у зв'язку з перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному, справу № 904/2482/19 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.
Ухвалою суду від 23.08.2019, справу №904/2482/19 суддею Назаренко Н.Г. прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, про розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Так, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51221, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Степова, буд.1, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвал суду через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Таким чином, суд вважає, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
19.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго», правонаступник якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі-Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством «Перещепиневодоканал», правонаступником якого є Комунальне підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району (далі-Споживач, Відповідач) укладено Договір №746 про постачання електроенергії (далі-Договір) (а.с.16-21).
За умовами п.1.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1538 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного Договору.
Згідно п.2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам", за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України.
Відповідно до п.4.2.3. Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НРКЕ від 04.05.2006р. №562 (далі-Методика) у разі таких дій або бездіяльності Споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Цей договір укладається на строк до 31 грудня 2018 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.8.1 Договору).
23 лютого 2018 року Позивачем була проведена перевірка дотримання Споживачем Правил користування електричною енергією на об'єкті очисні споруди ЗТП 909, розташованому за адресою: м.Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, очисні споруди ЗТП 909).
За результатами перевірки складено Акт про порушення №119098 від 23.02.2018 року, яким встановлено, що Споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м.Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, ЗТП 909, порушив п.3.3., 3.31., 6.40., Правил користування електричною енергією, а саме: пошкоджено пломбувальний матеріал "трос універсал", на якому підвішена пломба електропередавальної організації С 32526523; самовільне підключення струмоприймачів до електромережі без дозволу електропередавальної організації після відключення від 26.09.2017; виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни показів - вплив на лічильник №7892233 електричної енергії постійного магнітного поля, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується. Вплив зафіксовано вбудованим індикатором впливу постійного магнітного поля. На рідкокристалічному екрані електролічильника висвічується напис «Еrror Магн» (а.с.28).
Пункт 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.
Відповідно до п.5 Акту про порушення, перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи: Споживач не надав інформацію щодо паспортних даних струмоприймачів та не допустив на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів.
Акт про порушення №119098 був складений за участю представників Постачальника та Споживача - Колп В.В.
В Акті про порушення зазначено, що комісія Постачальника електроенергії з розгляду складеного Акту про порушення буде проводити засідання 02.03.2018 з 13:00 год. за адресою: м.Новомосковськ, вул.Стадіонна, 25.
У акті про порушення міститься примітка, що представник Споживача отримав екземпляр акту про порушення, про що свідчить його підпис.
Крім того, 23.02.2018р. у присутності Колп В.В., був складений акт про усунення порушення, у відповідності до змісту якого, споживання тимчасово встановленого електролічильника електроенергії відключено та опломбовано. Акт про усунення порушення підписаний Колпом В. В., без заперечень (а.с. 31).
Отже, у відповідності до п. 6.42 Правил, позивач належним чином був повідомлений про проведення дня та часу засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 119098 від 23.02.2018.
02.03.2018р. комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №119098 від 23.02.2018р. було прийнято рішення, оформлене протоколом №1138 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії. Нарахування було здійснено у відповідності до п. 2.7 і по формулі 2.10, 2.9 Методики. Період нарахування було взято з 31.10.2017р. по 23.02.2018р. та складає 99 963,74 грн. (а.с.32).
На зазначене засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ представник Споживача не з'явився. Тому, протокол, розрахунок по акту та рахунок для сплати нарахувань 05.03.2018р. були вручені особисто керівнику Відповідача Колп В.В. про, що свідчить його підпис на супровідному листі від 03.03.2018р. вих.№60/0324 (а.с.35).
Відповідач заборгованість по акту про порушення №119098 від 23.02.2018р. у розмірі 99 963,74 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся о суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача вартість недоврахованої електроенергії у розмірі 99 963,74 грн., що і є причиною виникнення цього спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.2. Правил встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.
Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору вбачається, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії у загальній сумі 99 963,74 грн. є саме оперативно-господарською санкцією.
У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України).
Рішення комісії енергопостачальника від 02.03.2018 по розгляду акту про порушення №119098 від 23.02.2018, оформлене протоколом №1138 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії, відповідачем не оскаржене, є чинним та обов'язковим для виконання.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Також, п. 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.
Акт про порушення від 23.02.2018р. відповідає наведеним вимогам, підписаний Споживачем без зауважень.
Отже, порушення Споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог п.6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення.
Відповідно до ч. 1 п. 6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (ч. 4 п. 6.42. Правил користування електричною енергією).
Актом про порушення №119098 від 23.02.2018р. встановлено порушення Споживачем (Відповідачем) ст.27 Закону України "Про електроенергію", п.6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів.
Відповідно до п.1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі- енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Акт про порушення №119098 від 23.02.2018р., яким зафіксовано порушення, мстить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Сума нарахувань з урахуванням часткової сплати Відповідачем становить 99 963,74грн. згідно розрахунку кількості недорахованої електроенергії по Акту №119098 від 23.02.2018р.
Відповідно до п.6.43. ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Для оплати обсягу недооблікованої електричної енергії Споживачу надано рахунок №746/24 від 02.03.2018р. на суму 99 963,74 грн. (а.с.34).
В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 99 963,74 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району про стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 99 963,74 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району, (51221, Дніпропетровська область м. Перещепине, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 35323645) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", (49107, м. Дніпро, вул. шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) вартість недорахованої електроенергії у розмірі 99 963,74 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три грн. 74 коп.) та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), про що видати наказ , після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.10.2019
Суддя Н.Г. Назаренко