Справа №523/15975/19
Провадження №1-кс/523/5222/19
про повернення клопотання про арешт майна
17 жовтня 2019 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши внесене у кримінальному провадженні №12019161490001440 від 16.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, клопотання слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 16.10.2019 року про арешт майна, -
16.10.2019 року до Суворовського районного суду м.Одеси від слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 надійшло погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 клопотання про арешт майна, за яким 15.10.2019 року вказаним слідчим з дозволу власника в ході огляду місця події - житла за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 1 слід папілярних ліній, 1 слід структури матеріалу, господарські рукавиці помаранчевого кольору та металевий предмет, ззовні схожий на складний металевий ніж сірого кольору із трьома трикутними вставками червоного кольору на руків'ї з обох боків.
Як слідує з клопотання, за заявою ОСОБА_4 , СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області розпочате кримінальне провадження №12019161490001440 від 16.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а у внесеному клопотанні слідчий ОСОБА_2 просить слідчого суддю накласти арешт на вищенаведені речі й предмети та в обґрунтування означеного клопотання слідчий посилається на те, що зазначені речі й предмети є (з клопотання - дослівно) «…були використані для вчинення злочину, а отже зберегли на собі його сліди…», «…зазначені речі оглянуто та вилучено з метою подальшого проведення експертних досліджень, а також визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню…», а «…метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні…».
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
В силу ч.ч.1, 5 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу встановлено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Між тим, за ст.132 цього Кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя у контексті ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Статтями 276, 277 КПК України регламентовано, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, а письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Згідно зі ст.171 наведеного Кодексу, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, наряду з іншим, повинні бути зазначені підстави і мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право на власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За ч.3 ст.172 означеного Кодексу, слідчий суддя чи суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Проте, матеріали клопотання не містять відповідних документів в розумінні вимог ст.ст.36-37, 110, ст.ст.38-40, 214 КПК України, якими мають бути підтверджені процесуальні повноваження прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 та слідчого Хаджибеївського ВП ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12019161490001440, адже доданий до клопотання витяг з ЄРДР від 16.10.2019 року, згідно з «Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» (затверджено наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року), є лише витягом з електронної бази даних щодо реєстрації відповідного кримінального провадження і не може вважатися належним процесуальним документом, яким підтверджуються процесуальні повноваження означених осіб.
Разом із тим, всупереч приписам ч.2 ст.170, ч.2 ст.171 КПК України, у внесеному клопотанні не викладено відомостей про власника такого майна, а в порушення ч.3 ст.132 цього ж Кодексу матеріали клопотання не містять відомостей щодо існування обґрунтованої підозри про вчинення відповідною особою кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування у конкретному випадку такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а матеріали клопотання не містять відомостей щодо повідомлення в порядку ст.276 зазначеного Кодексу певній особі про підозру у вчиненні злочину в даному кримінальному провадженні.
Зі змісту ч. 1 ст.86 вказаного Кодексу слідує, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, та згідно з ч.1 ст.94 цього ж Кодексу, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Між тим, матеріали внесеного клопотання суперечать загальним засадам кримінального провадження, визначених у ст.7 КПК України, до яких зокрема відноситься недоторканність житла чи іншого володіння особи.
Так, за ст.13, ч.ч.1, 2 ст.233 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті, а під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
Втім, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на виявлені та вилучені предмети в ході огляду місця події - будинку №126в по вул.Агрономічній в м.Одесі, слідчим ОСОБА_2 до клопотання не додано відповідної ухвали щодо визнання правомірним проведення такого огляду житла особи, а посилаючись у клопотанні на проведення огляду житла особи з дозволу його власника, до матеріалів не додано відповідних документів на підтвердження такого дозволу, що за своєю сукупністю та у контексті ст.ст.233, 237 КПК України викликає у слідчого судді обґрунтовані сумніви щодо правомірності проведеного огляду житла у конкретному випадку та перешкоджає накладенню арешту на майно за сукупністю наведених обставин.
Між тим, зміст клопотання містить припущення щодо зберігання на вилучених в ході огляду місця події речах і предметах слідів вчинення кримінального правопорушення та які (далі - дослівно) «…були використані для вчинення злочину…», що належним чином у клопотанні не обґрунтовано і відповідними доданими до клопотання матеріалами не підтверджуються, оскільки за доданою до клопотання копією відповідного протоколу огляду місця події від 15.10.2019 року, слідчим всупереч доводам клопотання взагалі не було залучено відповідних спеціалістів для відшукання слідів злочину або певних осіб для впізнання вилученого майна.
Крім того, необґрунтованими слідчому судді уявляються доводи клопотання слідчого ОСОБА_2 щодо необхідності в проведенні експертних досліджень, враховуючи ненадання на їх підтвердження до суду відповідного процесуального рішення з цього приводу, з огляду на що та у контексті п.1 ч.3 ст.132, ч.2 ст.170 КПК України, унеможливлює застосування заходів забезпечення кримінального провадження у конкретному випадку з означеною метою.
Слід також відмітити, що додані до означеного клопотання й надані до суду копії матеріалів оформлені слідчим ОСОБА_2 всупереч вимогам «Інструкції з діловодства в органах Національної поліції», затвердженої наказом Голови Національної поліції України №414 від 20.05.2016 року (непрошиті, не пронумеровані), що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у ідентичності таких копій документів та у дотриманні встановленого порядку надання таких матеріалів до суду.
Аналогічні висновки містяться в Розділі 1, п.6 Розділу 2.5 та у п.п.6, 9 Розділу 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, затвердженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.
Оскільки з наданих до суду клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду слідчим СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 і погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 клопотання про арешт майна є необґрунтованим й безпідставним, зміст якого до того ж не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та процесуальні повноваження означених осіб не підтверджені доданими до клопотання матеріалами, внаслідок чого та у контексті ст.ст.132, 172 цього ж Кодексу слідчий суддя доходить висновку про повернення клопотання до вказаної прокуратури для усунення недоліків, зі встановленням строку для їх усунення протягом 72-х годин з часу отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.2-3, 8-9, 13, 26, 132, 167, 170-172, 233, 237, 277-278, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 16.10.2019 року, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 та подане у кримінальному провадженні №12019161490001440 від 16.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про арешт майна, - повернути вказаному прокурору.
Надати Одеській місцевій прокуратурі №4 строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали, - протягом 72-х годин з часу отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1