Ухвала
18 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 629/5367/18
провадження № 51-5016ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2019 року й ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року в межах кримінального провадження № 12018220380001432 від 30 липня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу - за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого на підставі ст. 75 цього Кодексу від відбування призначеного покарання з випробуванням тривалістю
3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Встановлені обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 жовтня
2017 року у виді позбавлення волі на строк 2 роки та остаточно призначено
ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2019 року залишив без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника, а вирок місцевого суду - без змін.
Суть питання
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати рішення місцевого й апеляційного судів на підставах неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Верховного Суду
Статтею 427 КПК встановлено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Проте зазначених вимог засуджений
не виконав.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід урахувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону засуджений
не навів доводів щодо незаконності ухвали апеляційного суду.
Формально зазначаючи у касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, засуджений не наводить обґрунтування того, у чому полягають такі порушення, як вони вплинули на законність та обґрунтованість постановлених цими судами рішень і чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом вироку місцевого суду й ухвали суду апеляційної інстанції з огляду на положення статей 370, 374, 404, 412, 413, 419 КПК та ч. 2 ст. 185 КК у їх взаємозв'язку. Натомість ОСОБА_4 наголошує на однобічності й неповноті судового розгляду та на невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.
Касаційна скарга не містить доводів щодо недотримання міськрайонним та апеляційним судами кримінального процесуального закону чи посилання хоча би на одну з безумовних підстав, передбачених ч. 2 ст. 412 КПК, для скасування їх рішень.
Також ОСОБА_4 не зазначив, у чому полягає невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість відповідно до ст. 414 КПК, на яку вказує, - як щодо виду покарання, так і щодо його розміру.
Крім того, у касаційній скарзі не вказано, яких конкретно доводів, викладених в апеляційних скаргах, усупереч ст. 419 цього Кодексу суд апеляційної інстанції
не дослідив, не перевірив і не оцінив, унаслідок чого визнав їх необґрунтованими, а також не має інформації про те,чи заявлялися стороною захисту в суді апеляційної інстанції клопотання, які всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний судбезпідставно не задовольнив.
У касаційній скарзівідсутні доводи щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів, викладених в апеляційних скаргах сторони захисту.
Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування та недотримання положень ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1
ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 березня 2019 року й ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року щодо нього залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3