Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 438/598/17
провадження № 51-1656км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017140100000393, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого - 22 травня 2012 року вироком Бориславського міського суду Львівської області за: ч. 2 ст. 186, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориславського міського суду Львівської області від
11 жовтня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 11 червня 2017 року приблизно о 23:00, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю власника, повторно, таємно заволодів припаркованим поблизу будинку № 69 на вул. Трускавецькій у м. Бориславі Львівської області, мопедом марки «Sky moto solo 50», вартістю 7817 грн, який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_7 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вироком Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року рішення місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання скасовано. Ухвалено свій вирок, яким виключено з вироку місцевого суду посилання на звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у відповідності до вимог ст. 75 КК України із подальшим покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважає, що апеляційний суд, скасувавши вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, не призначив покарання засудженому, як того вимагає закон, а лише ухвалив виключити з вироку місцевого суду посилання на звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор не підтримав касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі прокурора не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Доводи касаційної скарги прокурора про те, що апеляційний суд ухвалюючи свій вирок істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та усупереч вимогам ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині не призначив покарання засудженому, а лише ухвалив виключити з вироку місцевого суду посилання на звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити свій вирок.
Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим
та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався, про що свідчить нижченаведене.
Так, апеляційний суд розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги прокурора відповідно до вимог ст. 404 КПК України, визнав обґрунтованими доводи його касаційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме про безпідставне звільнення місцевим судом ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі вимог ст. 75 КК України.
При цьому, частково скасувавши вирок суду першої інстанції, апеляційний суд, дотримуючись положень п. 3 ч. 1 ст. 407, п. 4 ч. 1 ст. 409 та п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, ухвалив свій вирок, яким виключив з вироку місцевого суду посилання про звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання. При цьому апеляційний суд у решті вирок місцевого суду залишив без зміни, не змінюючи виду та розміру покарання, визначеного ОСОБА_6 місцевим судом, яке останній має відбувати реально.
Вирок суду першої та апеляційної інстанцій відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування оскаржуваного у цьому кримінальному провадженні судового рішення, колегія суддів не встановила, а тому касаційну скаргу прокурора має бути залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду -
без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Вирок Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора -
без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3