17 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/12592/14
адміністративне провадження №К/9901/22705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 826/12592/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
1. 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровського районі міста Києва (далі - УПФУ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просила суд:
1.1. визнати незаконними дії УПФУ у Дніпровському районі м. Києва при створенні «комісії по трудовим спорам», засіданнях «комісії» 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року та їхніх «рішень», виданні наказу від 14 серпня 2014 року №155/к, звільненні її з роботи 14 серпня 2014 року та розрахунку при звільненні;
1.2. зобов'язати УПФУ у Дніпровському районі м. Києва скасувати рішення комісії від 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, наказ від 14 серпня 2014 року №155/к, поновити її на посаді головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсій, внести відповідні записи до її трудової книжки;
1.3. зобов'язати УПФУ у Дніпровському районі м. Києва виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу з розподілом його помісячно за весь період з урахуванням щомісячної індексації заробітної плати;
зобов'язати УПФУ у Дніпровському районі м. Києва відкоригувати індивідуальні відомості позивача про застраховану особу (дані системи персоніфікованого обліку) шляхом внесення до них змін з урахуванням виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу помісячно з індексацією.
2. 10 лютого 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з правомірності звільнення позивача, оскільки позивач відмовилась підписати посадову інструкцію, якою визначені її посадові обов'язки, тим самим допустила порушення вимог Закону України «Про державну службу» та Правил внутрішнього трудового розпорядку УПФУ у Дніпровському районі міста Києва.
4. Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нову постанову, якою частково задоволено позов.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 14 серпня 2014 року №155/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з 14 серпня 2014 року;
4.3. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва при створенні «комісії по трудовим спорам», проведенні засідань «комісії» 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року та скасування рішень комісії від 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, а також зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 відмовлено.
4.4. Адміністративну справу № 826/12592/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з розподілом його помісячно за весь період з урахуванням щомісячної індексації заробітної плати, а також відкоригувати індивідуальні відомості позивача про застраховану особу (дані системи персоніфікованого обліку) шляхом внесення до них змін з урахуванням виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу помісячно з індексацією направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
5. 10 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому вона просить зобов'язати відповідача подати до суду касаційної інстанції у встановлений строк звіт про виконання постанови від 09 жовтня 2019 року в цій справі.
6. Клопотання позивача про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення Верховного Суду вмотивоване тим, що відділом кадрів та відділом звернень відповідача їй повідомлено, що відповідь на її заяви від 10 жовтня 2019 року № 112721 та № 112829 вона отримає після їх розгляду в загальному порядку.
7. Розглянувши клопотання позивача, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
8. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
9. Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
10. Аналізуючи наведені положення КАС України, суд касаційної інстанції вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, тобто відповідачем у справі, суд касаційної інстанції наділений правом лише під час прийняття постанови у справі.
11. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
12. При цьому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
13. Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі № 807/2358/15.
14. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що при зверненні з касаційною скаргою позивач не просила про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подала відповідне клопотання до Верховного Суду лише після розгляду справи по суті та набранням постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року законної сили.
15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. З огляду на викладене та те, що позивачем клопотання про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 826/12592/14 було заявлене вже після прийняття судом касаційної інстанції постанови в справі, а також те, що ОСОБА_1 не наведено аргументів на підтвердження необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання нею доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, щодо встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 355, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №826/12592/14 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н. В. Шевцова
Судді: О. В. Кашпур
Н. А. Данилевич