Іменем України
15 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/381/19
адміністративне провадження №П/9901/381/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Бевзенка В.М., Загороднюка А.Г., Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Борщ Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд першої інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і нечинним рішення в окремій частині,
17 липня 2019 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б. через адвоката Жучкова Андрія Олексійовича звернулася з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просить визнати протиправним і нечинним рішення від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент), та вважати рішення таким, що набрало чинності 22 квітня 2019 року.
Позов обґрунтувала тим, що за результатами кваліфікаційного оцінювання її визнано такою, що відповідає займаній посаді судді. Водночас під час проведення співбесіди 22 квітня 2019 року Комісією в складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики як такого, що складений та поданий без дотримання вимог Регламенту. Отже, на думку позивача, за відсутності висновку Громадської ради доброчесності рішення Комісії від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 набрало чинності з моменту його ухвалення і у Комісії у складі колегії не було підстав виносити на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого нею рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху з мотивів її подання після закінчення строку, встановленого законом, без заяви про поновлення пропущеного строку.
29 липня 2019 року на виконання зазначеної ухвали до суду надійшла заява від представника позивача про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить відмовити в задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржене рішення ґрунтується на законодавчих підставах і прийняте з дотриманням установленої процедури. Оскільки Громадська рада доброчесності склала висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, то за приписами абзацу другого частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя необхідним є проведення пленарного засідання Комісії.
У відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що залишення висновку Громадської ради доброчесності без розгляду фактично означає його відсутність, тому Комісія мала навести мотиви, з яких вона виходила при визначенні дати набрання рішенням чинності. Крім того, про відсутність негативного висновку Громадської ради доброчесності свідчить і протокол електронного голосування, з якого вбачається, що 21.04.2019 Громадська рада доброчесності затвердила лише рішення про надання інформації, а не рішення про надання Комісії висновку про невідповідність судді Зелінської М.Б. критеріям доброчесності та професійної етики.
У судовому засіданні позивач підтримала доводи позовної заяви, представник відповідача просив залишити позов без задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, Суд уважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що Указом Президента України від 11 жовтня 2010 року № 950/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва строком на п'ять років.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва (безстроково).
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
22 квітня 2019 року Комісія прийняла рішення № 86/ко-19, в якому:
1) визначила, що ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 738,125 бала;
2) визнала суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді;
3) зазначила, що рішення набирає чинності у порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 убачається, що на стадії другого етапу кваліфікаційного оцінювання Комісією досліджено досьє судді Зелінської М.Б. та 22 квітня 2019 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли за результатами дослідження досьє. Зокрема, обговорено питання ефективності здійснення суддею правосуддя, питання майнового характерну, задекларованого майна та доходів судді, членів її сім?ї, інформацію, отриману від Національного антикорупційного бюро України, а також інформацію, отриману з відритих джерел.
Зазначено, що до Комісії 21 квітня 2019 року (неділя) о 23 год. 48 хв. електронною поштою надійшов документ під назвою "Висновок про невідповідність судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики", який зареєстровано у Комісії 22 квітня 2019 року та передано члену Комісії-доповідачу після початку засідання з проведення співбесіди.
За результатами вивчення зазначеного висновку Комісія установила його невідповідність підпунктам 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, а саме: не дотримано строку подання висновку до Комісії; не зазначено процедури, в межах якої надано висновок; не зазначено інформації щодо пояснень судді, відмови від їх надання, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитися з висновком; відсутні пояснення судді; відсутні додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді; інформація не підписана всіма членами Громадської ради доброчесності, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії висновку.
Представник Громадської ради доброчесності на засідання Комісії 22 квітня 2019 року не з?явився.
У зв?язку з викладеним, відповідно до підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісією у складі колегії прийнято протокольне рішення про залишення висновку без розгляду.
Однак у мотивувальній частині рішення від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 здійснено посилання на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту в частині ухвалення протокольного рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення та набрання рішенням чинності з дня ухвалення в разі його підтримки не менше ніж одинадцятьма членами Комісії.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності з 30 вересня 2016 року.
За змістом пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" та частин першої і другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності, професійної етики, доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.
З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, серед іншого: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) (частина перша, пункти 1-4 частини шостої статті 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності, врегульовано пунктом 4.10 розділу IV Регламенту.
Зокрема, у підпункті 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту (далі у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено строк надання Громадською радою доброчесності висновку до Комісії (не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди із суддею) та передбачено наслідки його недотримання: вирішення питання щодо розгляду матеріалів Комісією у складі колегії під час проведення засідання з ухваленням протокольного рішення або залишення без розгляду висновку, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди.
Підпунктом 4.10.3 пункту 4.10 Регламенту передбачено також залишення висновку без розгляду в разі недотримання Громадською радою доброчесності вимог щодо надання достовірної інформації про суддю з повідомленням джерел походження інформації, а також підписання висновку повноважним складом Ради.
Отже, у визначених Регламентом випадках висновок Громадської ради доброчесності не підлягає розгляду, тобто не має правового значення при наданні Комісією у складі колегії оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Процедурні питання, пов?язані з реалізацією наведених положень Закону, а також порядок набрання чинності рішеннями Комісії закріплені в підпункті 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Так, у силу підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється Комісією у складі колегії за результатами співбесіди.
У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Аналіз наведених положень частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності, незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії, необхідно, щоб це рішення було підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії у пленарному складі.
Наведене обумовлено, зокрема, й повноваженнями Комісії у пленарному складі перевірити обґрунтованість рішення Комісії у складі колегії про залишення висновку Громадської ради доброчесності без розгляду.
Таким чином, ураховуючи надання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді Зелінської М. Б. критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія у складі колегії правомірно винесла питання щодо підтримки прийнятого нею рішення про відповідність судді займаній посаді на розгляд Комісії у пленарному складі.
У зв?язку з цим відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 245, 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення суду може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі.
6. У повному обсязі рішення буде складено протягом п?яти днів.
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2019 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: В.М. Бевзенко
А.Г. Загороднюк
О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська