Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа №805/16876/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4386/18, К/9901/4388/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., за участю секретаря судового засідання Титенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року (суддя Кірієнко В.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року (колегія у складі суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.) у справі №805/16876/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі відповідач, податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (надалі другий відповідач) про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7840128,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовим рішенням підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року, але до теперішнього часу зазначена сума не відшкодована.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 7 840 128,00 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачі не вчинили дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, другий відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову
Відзив на касаційні скарги не надходив, що не перешкоджає їх розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариством 20 серпня 2012 року подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - липень 2012 року, рядком 23 якої визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 7 840 128,00 грн.
Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами якої складений акт від 9 жовтня 2012 року № 420/15-17-2/33853132.
На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідачем 30 жовтня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000211520/23907/10/15-17-2 яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 122 071,00 грн;
- № 0000201520/23905/10/15-17-2 яким відмовлено у надані бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7 670 093,00 грн;
- № 0000191520/23904/10/15-17-2 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 170 035,00 та нараховані штрафні санкції у розмірі 85 018,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 805/3119/13-а вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року скасовані. Судом касаційної інстанції справа не переглядалась.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
За приписами пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Приписами пункту 200.15. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, приписами вищезазначених норм чітко передбачений обов'язок податкового органу подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що враховуючи, що Товариством виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачі не вчинили дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, позовні вимоги є обґрунтованими.
Доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.
Крім того, 12.10.2017 року Велика палата Європейського суду з прав людини прийняла рішення у справі «Бурмич та інші проти України», яке стосується системної проблеми не виконання державою судових рішень. На підставі цього рішення ЄСПЛ вилучив з реєстру понад 12 тисяч заяв проти України. Згідно додатку до рішення ЄСПЛ, ТОВ «Тар Альянс» включено до зазначеного реєстру, відносно якого Україна взяла на себе обов'язок щодо добровільного виконання судових рішень. Представник позивача надав суду пояснення, що в реєстр включено Товариство в зв'язку з невиконанням 4-х судових рішень, в тому числі і щодо відшкодування суми ПДВ за липень 2012 року в сумі 7840128,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі № 805/16876/13-а залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва ,
Судді Верховного Суду